У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Жука В.Г.,
суддів Канигіної Г.В. і Пивовара В.Ф.,
за участю прокурора Волошиної Т.Г.,
захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні 15 липня 2010 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2010 року.
Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2009 року
ОСОБА_7,
який народився ІНФОРМАЦІЯ_1
в м. Олександрії, такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 194 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та на нього покладено певні обов’язки.
ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні умисного пошкодження чужого майна загально небезпечним способом, яке заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах за таких обставин.
ОСОБА_7, являючись приватним підприємцем, заборгував іншому приватному підприємцю – ОСОБА_13 759 528 грн., вказану суму за рішенням суду повинен був повернути кредитору. В забезпечення позову було накладено арешт на майно ОСОБА_7 в тому числі на зернозбиральний комбайн “Кейс-2160”, який тимчасово зберігався на території TOB «Панорама» в м. Олександрії. ОСОБА_13 з метою забезпечення можливого звернення боргу на майно ОСОБА_7 організував стеження за переміщеннями засудженим арештованого майна. 18 квітня 2009 року знайомий ОСОБА_13 ОСОБА_8 повідомив, що комбайн ОСОБА_7 в колоні з іншим рухається в напрямку смт. Петрове Кіровоградської області. З метою запобігання переховування комбайну ОСОБА_13 на автомобілі “Nissan Infiniti FX 35”, під керуванням його власника ОСОБА_9, а також ОСОБА_8 на автомобілі ВАЗ-21093, під керуванням його власника ОСОБА_10 наздогнали їх в 8 – 9 км від смт. Петрове на території Петровського району. Розуміючи, що пересування комбайнів викрито, упереджуючи дії ОСОБА_13 ОСОБА_7 з метою залякування переслідуючих здійснив шість прицільних пострілів по автомобілю “Nissan Infmiti FX 35” та два прицільних постріли по автомобілю ВАЗ-21093 з мисливської рушниці “Сайга-12К”. В результаті умисних дій ОСОБА_7 загально-небезпечним способом було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9, на 93 040 грн. 17 коп., що являється майновою шкодою в особливо великих розмірах, а також пошкоджено автомобіль ВАЗ-21093 державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_10, на 2210, 51 грн..
В своїй апеляції на цей вирок прокурор, не оспорюючи кваліфікації та фактичних обставин скоєного, просив скасувати вирок суду через м'якість призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 194 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, без застосування ст. 75 КК України, посилаючись на те, що ОСОБА_7 скоїв тяжкий злочин загально-небезпечним способом, заподіяні засудженим збитки потерпілому ОСОБА_9 не відшкодовані у повному обсязі, ОСОБА_7 свою вину у вчинені зазначеного злочину визнав лише частково, що свідчить про те, що він намагався уникнути кримінальної відповідальності та не розкаявся у вчиненому злочині.
Потерпілий ОСОБА_9 в своїй апеляції також просив скасувати вирок суду в частині призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, та постановити новий вирок, яким призначити останньому більш суворе покарання у виді позбавлення волі, мотивуючи це тим, що засуджений вчинив стосовно нього тяжкий злочин, заподіяну йому матеріальну шкоду у розмірі 93 040 грн. 17 коп. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., не відшкодував, а враховуючи наявність інших боргів у засудженого, у нього є всі підстави вважати, що відшкодування йому вказаних сум засудженим взагалі виконано не буде.
Апеляційний суд Кіровоградської області 16 березня 2010 року задовольнив апеляції частково і постановив новий вирок щодо ОСОБА_7, яким визнав його винним за ч. 2 ст. 194 КК України і призначив за цим законом покарання у виді 4 років позбавлення волі. В порядку ст. 365 КПК України цей вирок змінено, з мотивувальної частини вироку виключено кваліфікуючу ознаку – заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах.
У касаційних скаргах:
– засуджений ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та просить залишити в силі вирок районного суду;. Вважає, що апеляційний суд призначаючи йому покарання недостатньо врахував дані про його особу.
– захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку апеляційного суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає, що апеляційний суд призначив ОСОБА_7 занадто суворе покарання і при цьому недостатньо врахував особу засудженого та його сімейне становище.
Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які підтримали касаційні скарги, прокурора, яка вважала, що скарги задоволенню не підлягають, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вирок апеляційного суду підлягає зміні за таких обставин.
Судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 194 КК України.
Винуватість ОСОБА_6 підтверджується показаннями самого засудженого про те, що він дійсно стріляв із рушниці по автомобілях показаннями потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10; показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, даними протоколів оглядів місця події від 18 квітня 2009 року, під час яких вилучені пошкоджені автомобілі, відстріляні гільзи мисливської рушниці (т. 1 а. с. 7 – 14, 189 – 200) та даними протоколу огляду місця події, під час якого з автомобіля “Ssang Yong” вилучено мисливську рушницю “Сайга-12К” (т. 1 а. с. 17 – 21, 23), даними протоколів огляду автомобілів “Nissan Infiniti FX 35” та ВАЗ-21093, які мають пошкодження (т. 1 а. с. 26 – 31, 35 – 39, 73 – 74); висновками судових авто-товарознавчих експертиз про вартість відновлюваного ремонту вказаних пошкоджених автомобілів (т. 1 а. с. 94 – 115, 118 – 131); висновками судово-балістичних експертиз (т. 1 а. с. 137 – 139, 145 – 148, 154 – 160); висновками судово-хімічних експертиз (т. 1 а. с. 166 – 168, 174 – 176).
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 194 КК України є правильною.
Як фактичні обставини, так і юридична кваліфікація дій ОСОБА_6 в касаційних скаргах не оспорюються.
Скасовуючи вирок суду першої інстанції в частині покарання ОСОБА_6 та призначаючи покарання засудженому ОСОБА_6, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 65 КК України, належним чином не врахував особу засудженого, ступінь тяжкості скоєного ним злочину.
Однак, такий висновок не грунтується на матеріалах справи. ОСОБА_6 свою вину визнав, розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей, частково відшкодував потерпілому ОСОБА_9 заподіяну шкоду.
За таких обставин були підстави для призначення ОСОБА_6 покарання зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, і до цього висновку правильно прийшов районний суд, що відповідає як ступеню тяжкості вчиненого злочину, так і особі засудженого.
Посилання у касаційних скаргах на те, що суд апеляційної інстанції недостатньо врахував всі обставини, що пом’якшують покарання, є обґрунтованими, внаслідок чого вирок апеляційного суду підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_5 задовольнити, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2010 року щодо ОСОБА_7 змінити, застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_7 від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього певних обов’язків у відповідності до ст. 76 КК України, визначених у вироку районного суду від 11 грудня 2009 року. З-під варти ОСОБА_7 звільнити негайно.
С у д д і:
В.Г. Жук Г.В. Канигіна В.Ф. Пивовар