ц
Справа № 2а-10427/08/0470
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чабаненко С.В.
при секретарі - Дашковій А.М.
за участю представника відповідача - Коржак Н.В.
представника відповідача - Павелко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління фінансових ресурсів та економіки МВС України в Дніпропетровській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління фінансових ресурсів та економіки МВС України в Дніпропетровській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
- винести рішення суду, зобов'язавши відповідачів - управління фінансових
ресурсів та економіки МВС України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати позивачу щомісячно пенсію в розмірі -84%;
- зобов'язати відповідачів сплатити позивачу 22126грн. боргу, а також
сплатити 20 000 грн. моральної шкоди, а всього 42 126 грн., та сплатити позивачу витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги фахівцеві у галузі права в сумі 2000 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 1 вересня 1989р. він був звільнений з органів внутрішніх справ у відставку із-за хвороби і в зв'язку з вислугою років. Позивачу була призначена пенсія за вислугу років на основі Постанови ради Міністрів СРСР від 30 травня 1985р. зп №-493 в розмірі 69%, тобто за 25 років праці-50% і за кожен рік понад 25 років по 3 % за кожен рік-9% /3X3 та за хворість-10 %, а всього-69 %.
Після 28 квітня 1993р., коли вступив в законну силу новий закон Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб органів внутрішніх справпозивачу зменшили виплату пенсії за хворість замість 10%, стати виплачувати 5 %.
Позивач вважає це рішення незаконним. Згідно до законодавства України закони зворотної сили не мають. Вимоги ст.22 Конституції України При прийнятті нових законів чи внесення змін в діючі закони не допускається звужувати зміст і об'єм діючих прав і свобод. Вимоги ч.4 ст.2 ЦПК України Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної сили.
На протязі кожного місяця 2008р. позивач отримував щомісячно пенсію в розмірі (без надбавок) 1899,95грн., тобто замість 84%, тобто систематично йому недораховували по 120грн.25 коп. щомісячно (1899,95грн. X 84% : 79% - 120грн.25коп.).
Таким чином позивач вважає, що йому не доплачена пенсії за 184 місяця в сумі 22 126грн. (184міс.Х 120,25грн.-22126грн.)
Крім того, позивач вважає, що діями пенсійних органів УМВС України в Дніпропетровській області та головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по рішенню яких він постійно недоотримував щомісячно по 5% на протязі з травня місяця 1993р. по цей час, йому причинено моральну шкоду, заподіяну внаслідок порушення прав та законних інтересів в сумі 20 000 грн. та за правову допомогу 2000 грн.
Позивач до судового засідання не прибув, у позові зазначив про розгляд справи без участі позивача.
Представник позивача також в судове засідання не прибув та про причини відсутності суд не повідомив.
Відповідно до письмових заперечень Управління фінансових ресурсів та економіки МВС України в Дніпропетровській області дії відповідають нормам діючого законодавства, а саме у зв'язку з прийняттям Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібвід 09.04.1992 № 2263-12 було змінено порядок визначення розмірів пенсій та передбачений перерахунок раніше призначених пенсій. Прийняття зазначеного Закону поліпшило умови пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. астатті 13 зазначеного Закону пенсії за вислугу років призначаються у розмірах: за вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або станом здоров'я - 55%; за кожний рік вислуги понад 20 років - по 3% відповідних сум грошового забезпечення.
Розмір пенсії ОСОБА_1 перерахований з 01.05.1992 та після перерахунку складає 79 % сум грошового забезпечення : за вислугу 20 років - 55%, за 8 років -24%.
Таким чином, після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився на 10%.
Крім того, представник відповідача також зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду.
Представник відповідача - Управління фінансових ресурсів та економіки МВС України в Дніпропетровській області в судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судовому засіданні також проти позову заперечував у повному обсязі.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ з 01.09.1989 за п. 68 б(у відставку через хворобу) чинного на час його звільнення Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23.10.1978 № 778. Вислуга років останнього для призначення пенсії складає - 28 років.
Згідно статті 2 діючого на час його звільнення Положення про пенсійне забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР та їх сімей, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 30.05.1985 № 493 пенсія за вислугу років обчислювалась за вислугу 25 років - 50%, а особам звільненим у відставку - 60%, і за кожний рік вислуги понад 25 років - по 3% окладів грошового забезпечення.
Лісняку А.Г. була призначена пенсія з 01.09.1989 за вислугу 28 років, з
урахуванням статті звільнення його у відставкуу розмірі 69 % відповідних
сум грошового забезпечення (за вислугу 25 років - 60%, за 3 роки понад 25 -
9%).
У зв'язку з прийняттям Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібвід 09.04.1992 № 2263-12 було змінено порядок визначення розмірів пенсій та передбачений перерахунок раніше призначених пенсій. Прийняття зазначеного Закону поліпшило умови пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. астатті 13 зазначеного Закону пенсії за вислугу років призначаються у розмірах: за вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або станом здоров'я - 55%; за кожний рік вислуги понад 20 років - по 3% відповідних сум грошового забезпечення.
Розмір пенсії ОСОБА_1 перерахований з 01.05.1992 та після перерахунку складає 79 % сум грошового забезпечення : за вислугу 20 років - 55%, за 8 років -24%.
Таким чином, після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився на 10%.
Відповідно до п. бст.1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібправо на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України.
У п. аст.12 Закону зазначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.
Згідно аст.13 Закону пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах - особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт астатті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку, що з боку відповідачів не має місця порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1.
Крім того, як зазначив представник - Управління фінансових ресурсів та економіки МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішень по питанням виплати пенсії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди у жовтні 2008 року, та пропустив строк звернення до адміністративного суду.
Позивачем причини пропуску строку звернення до суду не обгрунтовані
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
На підставі викладеного, керуючись статями 2, 9, 11, 18, 70-71, 86, 94, 99, 100, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління фінансових ресурсів та економіки МВС України в Дніпропетровській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови викладений 02.06.2010 року.
Суддя С.В.Чабаненко