Справа № 2-а-861/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 липня 2010 року                           Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді                Трофимової Д.А.,

                при секретарі                        Конопльовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС взводу № 2 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Півень Сергія Івановича про визнання дій не правомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що 28 квітня 2010 року він рухався на автомобілі ВMW 525, держномер НОМЕР_1 по вулиці Іванова-Кругова в місті Запоріжжі, був зупинений інспектором ДАІ. Робітник ДАІ звинуватив його в порушенні ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме те, що позивач проїхав на жовтий заборонений сигнал світлофора, на підставі чого була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Позивач зазначає, що з вищезазначеною постановою по справі про адміністративне правопорушення не згоден з наступних підстав.

           Він виїжджав на перехрестя на миготливий зелений сигнал світлофора, але рухаючись по самому перехрестю загорівся жовтий сигнал світлофору. Відповідно до п. 8.11 Правил дорожнього руху, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 (на перехресті) цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 16.8. Правил дорожнього руху водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

До  протоколу про адміністративне правопорушення додається постанова серії АР № 265135 від 28 квітня 2010 року, що свідчить про упередженість працівника ДАІ до нього, позивача.

            Крім того, позивачеві не були роз`яснені його права та обов`язки, та не надана можливість звернутись за правовою допомогою відповідно до ст. 59 Конституції України.

            На підставі вищенаведеного, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 265135 від 28 квітня 2010 року відносно нього.

У судове засідання позивач та його представник за довіреністю – ОСОБА_3 не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, останній надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача -  УДАІ УМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Заперечень до суду не надав, свого повноважного представника не направив.

Відповідач - інспектор ДПС взводу № 2 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Півень С.І. в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі.

Тому на підставі ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачів.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін, їх представників.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” рекомендовано звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачами не надано доказів правомірності рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, тобто твердження позивача про відсутність в його діях порушення ПДР України нічим не спростовані, постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства щодо її обґрунтування  доказами, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 10, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186 КАС України, ст.ст. 14-1, 33, 283, 284, 287-289, 292 КУпАП, Постановою Кабінета Міністрів України N 1306 від 10.10.2001р. «Про Правила дорожнього руху», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії інспектора ДПС взводу № 2 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Півень Сергія Івановича при складанні постанови серія АР № 265135 по справі про адміністративне правопорушення від 28.04.2010 року за ст. 122 ч. 2 КУпАП відносно ОСОБА_1 неправомірними.

Скасувати постанову серія АР № 265135 по справі про адміністративне правопорушення від 28.04.2010 року, винесену інспектором ДПС взводу № 2 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Півень Сергієм Івановичем, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, на ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя