У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 07 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Куриленка О.С.
Яковенко Л.Г.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс ЛТД», ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту,
за апеляційними скаргами представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна» – Літвинова Олега Вікторовича та Сука Володимира Володимировича на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 березня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 березня 2010 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс ЛТД», ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту відмовлено.
В апеляційних скаргах представники позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна» – Літвинов О.В. та Сук В.В. ставлять питання про скасування рішення суду і просять ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважають, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, помилковим є висновок суду про те, що у зазначеній цивільній справі розглядаються цивільно-правові наслідки особи, відносно якої винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказують, що поза увагою суду залишилася та обставина, що позивач є власником конфіскованого майна. Також, зазначають, що в оскаржуваному рішенні суду не зазначено правових підстав для позбавлення позивача права власності на його майно. Крім того, посилаються на те, що судом першої інстанції, в порушення вимог статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, не була надана належна оцінка матеріалам адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, матеріали адміністративної справи № 3-4052/08 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що гральні автомати та рулетка, рішення про конфіскацію яких прийнято постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6, належать йому на праві власності.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 04 квітня 2008 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і його піддано штрафу в розмірі 510 грн. Конфісковано у дохід держави 12 гральних автоматів і 1 гральна рулетка (а.с.22 адміністративної справи).
Постановою першого заступника голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2008 року скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 04 квітня 2008 року відносно ОСОБА_6 за частиною 2 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишено без змін (а.с.100 адміністративної справи).
Згідно з актом опису і арешту серії АА № 136752 від 14 жовтня 2008 року при примусовому виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 04 квітня 2008 року державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції описано і накладено арешт на спірне майно, яке складається з 12 гральних автоматів і 1 гральної рулетки.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Із матеріалів справи вбачається, що питання щодо належності спірних гральних автоматів на праві власності саме правопорушнику ОСОБА_6 вирішувалося як суддею місцевого суду, так і першим заступником голови апеляційного суду при перегляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною 1 статті 29 Кодексу України про адміністративні правопорушення конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив, що питання щодо належності зазначеного майна, яке стало предметом конфіскації як знаряддя вчинення адміністративного правопорушення, саме ОСОБА_6 вирішено у провадженні про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що майнові права позивача на конфісковане майно не підлягають захисту шляхом його звільнення з-під арешту за підстав статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», тому що, з урахуванням правового режиму спірного майна, надані позивачем докази не свідчать про відсутність права власності на зазначене майно у ОСОБА_6 на час вчинення ним адміністративного правопорушення і притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна» слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги зазначені висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна» – Літвинова Олега Вікторовича та Сука Володимира Володимировича відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Куриленко О.С.