ПОСТАНОВА

                      ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ    

                                     Справа №2а-156/10/0614

    26 липня  2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

        головуючої   судді             Збицької К.Д.,

        з участю секретаря             Гузікової І.І.,

        представника відповідача         Філоненко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до  управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради     про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги на оздоровлення, -

                        встановив:

    ОСОБА_2.  М.В.  звернувся з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що йому, як учаснику  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009-й рік виплачена  допомога на оздоровлення в розмірі 90гривень, що менше від розміру, визначеного Законом – п’яти мінімальних заробітних плат, внаслідок чого недоплачено  3160 гривень,  які просить стягнути з відповідача.

    Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, про що подав заяву. Просить зобов’язати відповідача донарахувати та виплатити йому,  як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до п.3 ч.4 ст.48 зазначеного Закону за період з 1999 року у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми платежів на момент виплати.

    У   судовому  засіданні позивач   підтримав позов у повному обсязі.  

    Представник відповідача  позов не визнала, посилаючись на проведення виплат  на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.   Вважає позов безпідставним, просить застосувати наслідки, передбачені ст.100 КАС та в його задоволенні відмовити.

    З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд визнає, що позов  підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

     Позивач  є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.5,21-28). Він перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради з 1999 року. Отримував щорічно допомогу на оздоровлення, в тому числі з 2003 року як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1, інвалід 3 групи (а.с.31). З 2005 року по 2009 рік розмір допомоги становить 90 гривень.

    Ці обставини визнав відповідач. Відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вони не підлягають доказуванню.

      Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків  аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, інвалідам ІІІ групи – чотирьох мінімальних заробітних плат.

    Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги.    

    Частиною першою статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій, і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Отже цим Законом Кабінет Міністрів України не був уповноважений зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Відповідно ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до раніше діючих не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

    Законом України  «Про бюджет України на 2009 рік» обмежень щодо виплат, передбачених ст.48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлено.

    Отже   нарахування та виплата позивачеві за 2009-й рік щорічної допомоги на оздоровлення у  розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  в сумі 90 гривень не відповідає розміру, встановленому Законом. У цій частині позов підлягає до задоволення.

    Щодо вимог позивача про нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1999 року з врахуванням індексу інфляції та 3% річних, позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

     Відповідно до положення   частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Статтею 100 цього Кодексу  передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Представник відповідача наполягає на цьому.

    Крім того суд визнає, що на дані правовідносини не поширюється положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

        Керуючись  ст.ст.11,17,86,99,100,159,162,163 Кодексу адміністративного судочинства         України,  на підставі ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,         які постраждали внаслідок Чорнобильської     катастрофи», ст.22 Конституції України,         ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, -  

                        постановив :

    позов задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-й рік у  розмірі, меншому визначеного ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської     катастрофи».

    Зобов’язати  управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради Житомирської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-й рік у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    В решті позову відмовити за безпідставністю.

    Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги   до  апеляційного  суду Житомирської області через Малинський районний суд.  

    Заява про апеляційне оскарження подається  протягом десяти днів з дня  проголошення постанови.

    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

    Головуюча