Справа № 1-43\2010 рік

                                П О С Т А Н О В А

23 липня 2010 року        Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді  Савенка В.Г.

при секретарі Сукач Л.І.

за участю прокурорів Сапейка К.Я., Виговської К.П.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золотоноша кримінальну справу  про обвинувачення:  

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Золотоноша Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого реалізатором у пп Люшняк, не одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не  судимого (судимість погашена),-

у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-

                          в с т а н о в и в :

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 16 лютого 2009 року разом з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження ОСОБА_2, діючи з єдиним умислом на вчинення розбійного нападу, спрямованого на заволодіння грошима, що належать Золотоніському РАЙСТ, вчинили напад поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, на автомобіль ВАЗ-2107 д.н. НОМЕР_2, де знаходились працівники Золотоніського РАЙСТ водій ОСОБА_3 та касир ОСОБА_4, а саме, діючи по завчасно розробленому плану та згідно розподілених ролей, невстановлена слідством особа погрожуючи предметом схожим на зброю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заволоділа грошима Золотоніського РАЙСТ в сумі 160198,06грн., після чого при сприянні ОСОБА_2, який діючи з єдиним умислом та попереднім зговором з невстановленою слідством особою вчинив перешкоджання в затриманні працівниками Золотоніського РАЙСТ невстановленої слідством особи, що безпосередньо здійснювала заволодіння вказаним майном.

Дана справа перебуває в провадженні Золотоніського міськрайонного суду. В ході проведення судового слідства до суду звернувся захисник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 з клопотання про направлення справи на додаткове розслідування та зміну  підсудному ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м’якіший. При цьому захисник підсудного пояснив слідуюче.

Так, як пояснив захисник підсудного, відповідно до ст. 120 КПК України досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. Цей строк може бути продовжений прокурором району до 3-х місяців, а в особливо складних справах прокурором вищого рівня до шести місяців. Після цього строки слідства можуть бути продовжені Генеральним прокурором і його заступниками і лише у виняткових випадках.

В даному випадку, як зазначив у своєму клопотанні захисник підсудного, слідуючий порядок виконання слідчих дій :

- кримінальна справа № 0600900025 порушена 16.02.2009 року по факту розбійного нападу (т. 1 а.с. 1);

- 20.02.2009 року по підозрі у вчиненні даного злочину в порядку ст. 115 КПК України затримано ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 26). З цього часу відповідно до вимог ч. 5 ст. 120 КПК України розпочався перебіг двохмісячного строку досудового слідства ;

- 19.03.2009 року провадження у даній справі зупинене на підставі вимог п. 2 ст. 206 КПК України, в зв’язку з перебуванням ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в Черкаській обласній психіатричній лікарні № 1 (т. 1 а.с. 93) ;

- 22.04.2009 року досудове слідство у даній кримінальній справі відновлене в зв’язку з випискою ОСОБА_2 з лікувального закладу (т. 1 а.с. 96) (довідка  т. 1 а.с. 92);

- 23.04.2009 року досудове слідство у даній справі незаконно зупиняється на підставі вимог п. 1 ст. 206 КПК України (т. 1 а.с. 104), 18.08.2009 року слідство відновляється (т. 1 а.с. 105), 22.08.2009 року, знову незаконно зупиняється згідно вимог п. 1 ст. 206 КПК України (т. 1 а.с. 121) і 25.09.2009 року знову відновляється (т. 1 а.с. 122), тоді як відповідно до наданої в матеріали кримінальної справи документації (т. 2 а.с. 108-109), місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_2 органу досудового слідства було відоме  (АДРЕСА_2, що слідує з поданої слідчому скарги). Крім того, 16.07.2009 року з обвинуваченим ОСОБА_2 мав змогу спілкуватися працівник міліції Филь Ю.О., внаслідок чого по Золотоніському МРВ ГУМВС в Черкаській області була проведена службова перевірка (т. 2 а.с. 110-111). Також під час обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, в судовому засіданні 28.09.2009 року слідча Патюта С.С., яка виносила спірні постанови заявила, що станом на 28.09.2009 року підстав для оголошення в розшук ОСОБА_2 не було і  запобіжний заход ОСОБА_2 не обирався   (т. 2 а.с. 134).

Як пояснив захисник підсудного, будучи допитаною в судовому засіданні 19.04.2010 року слідча Патюта С.С. вказала, що оголосила в розшук ОСОБА_2 бо він був відсутній по місцю проживання. На запитання чи знайомилася вона з текстом поданої на її ім’я 17.07.2009 року і зареєстрованої в Золотоніському МРВ ГУМВС в Черкаській області   у кримінальній справі скарги, де вказується місце проживання ОСОБА_2,  слідча вказала, що їй ця скарга не передавалася і про проведення службової перевірки начальником МРВ ГУМВС за даним фактом їй також нічого не відомо (т. 2 а.с. 108-109). При цьому будучи допитаним в судовому засіданні 06.07.2010 року свідок, він же працівник міліції Золотоніського МРВ УМВС в Черкаській області ОСОБА_11 спростував такі доводи Патюти С.С,, вказавши, що в період, коли ОСОБА_2 був оголошений в розшук він мав можливість бачити його та спілкуватись в м. Золотоноша, з чого слідує, що ОСОБА_2 від слідства та суду не переховувався, і кримінальна справа з оголошенням в розшук ОСОБА_2 зупинялася безпідставно.

- 19.10.2009 року строк досудового слідства у даній кримінальній справі було продовжено до 3-х місяців (т. 1 а.с. 183) ;

- 18.12.2009 року кримінальна справа була направлена прокурору з обвинувальним висновком у відповідності до положень ст.. 225 КПК України (т. 2 а.с. 97).

Таким чином, як вважає захисник підсудного, всі слідчі дії, з урахуванням продовженого строку слідства, проведені після 23 червня 2009 року є такими, що   проведені поза встановленими процесуальним законом строками, а тому не можуть вважатися допустимими та такими, що мають доказову силу, оскільки зібрані з порушенням закону, а отже являються незаконними, а тому не мають доказової бази.

Також у своєму клопотанні захисник підсудного вказав на порушення норм кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового слідства, які виразилися в тому, що не було усунуто протиріч в показах свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які про одні і ті ж обставин дали суттєві протиречливі свідчення.

Також у своєму клопотанні адвокат ОСОБА_1 вказує на суттєві грубі порушення процесуального законодавства (ст.. 174 КПК України) при проведенні впізнання на той час обвинуваченого ОСОБА_2 свідком ОСОБА_9

При цьому захисник підсудного у своєму клопотанні вказав на те, що до матеріалів справи не було приєднано матеріали двох перевірок, які проводилися в ході досудового слідства за клопотанням сторони обвинуваченого, хоча ці матеріали, відповідно до вимог ст. 235 КПК України, повинні бути приєднаними до матеріалів кримінальної справи.

Тому просить задовольнити клопотання і направити справу на додаткове розслідування та змінити запобіжний захід ОСОБА_2 на більщ м’якіший.

В судовому засіданні прокурор поклав вирішення даного питання на розсуд суду.

Суд, заслухавши доводи сторони захисту  вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Як встановлено з матеріалів справи та проведеного судового слідства  кримінальна справа № 0600900025 порушена 16.02.2009 року по факту розбійного нападу (т. 1 а.с. 1), а 20.02.2009 року за підозрою у вчиненні даного злочину в порядку ст. 115 КПК України затримано ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 26). З цього часу відповідно до вимог ч. 5 ст. 120 КПК України розпочався перебіг двохмісячного строку досудового слідства.

19.03.2009 року провадження у даній справі зупинене на підставі вимог п. 2 ст. 206 КПК України, в зв’язку з перебуванням ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в Черкаській обласній психіатричній лікарні № 1 (т. 1 а.с. 93).  22.04.2009 року досудове слідство у даній кримінальній справі відновлене в зв’язку з випискою ОСОБА_2 з лікувального закладу (т. 1 а.с. 96) (довідка  т. 1 а.с. 92);

23.04.2009 року досудове слідство у даній справі зупиняється на підставі вимог п. 1 ст. 206 КПК України (т. 1 а.с. 104), а 18.08.2009 року слідство відновляється (т. 1 а.с. 105). Потім 22.08.2009 року, знову  зупиняється згідно вимог п. 1 ст. 206 КПК України (т. 1 а.с. 121) і 25.09.2009 року знову відновляється (т. 1 а.с. 122). Вказані зупинення досудового слідства на думку суду є незаконними, оскільки, як це витікає з матеріалів кримінальної справи (т. 2 а.с. 108-109), місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_2 органу досудового слідства було відоме: АДРЕСА_2. Крім того, 16.07.2009 року з обвинуваченим ОСОБА_2 мав змогу спілкуватися працівник міліції оперуповноважений карного розшуку ОСОБА_11, про що по Золотоніському МРВ ГУМВС в Черкаській області була проведена службова перевірка (т. 2 а.с. 110-111). Також під час обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_2, в судовому засіданні 28.09.2009 року слідча Патюта С.С., яка виносила спірні постанови заявила, що станом на 28.09.2009 року підстав для оголошення в розшук ОСОБА_2 не було і  запобіжний заход ОСОБА_2 не обирався   (т. 2 а.с. 134).

Допитана в судовому засіданні 19.04.2010 року слідча Патюта С.С. вказала, що оголосила в розшук ОСОБА_2 тому, що він був відсутній по місцю проживання. При цьому будучи допитаним в судовому засіданні 06.07.2010 року в якості свідка працівник Золотоніського МРВ ОСОБА_11 спростував доводи Патюти С.С,, пояснивши, що в період, коли ОСОБА_2 був оголошений в розшук він бачив його та спілкувався з ним в м. Золотоноша. Як встановлено судом в ході судового слідства, ОСОБА_2 нікуди не зникав, постійно перебував за адресою: АДРЕСА_2, про що працівникам міліції було відомо з поданої 23.07.2009 року його захисником скарги. Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 від слідства та суду не переховувався і не уникав їх і кримінальна справа з оголошенням в розшук ОСОБА_2 зупинялася в ході досудового слідства по причині його зникнення безпідставно.

19.10.2009 року строк досудового слідства у даній кримінальній справі було продовжено до 3-х місяців (т. 1 а.с. 183), а 18.12.2009 року кримінальна справа була направлена прокурору з обвинувальним висновком у відповідності до положень ст.. 225 КПК України (т. 2 а.с. 97).

Таким чином суд приходить до висновку, що всі слідчі дії, з урахуванням продовженого строку слідства, які проведені після 23 червня 2009 року є такими, що   проведені поза встановленими процесуальним законом строками, а тому не можуть вважатися допустимими та такими, що мають доказову силу, оскільки вказані докази зібрані з порушенням закону, а отже являються незаконними, а тому не мають сили доказової бази.

На думку суду і як це витікає з матеріалів справи, слідчі дії, проведенні після 21 листопада 2009 року також є такими, що зібрані поза встановленими процесуальним законом строками досудового слідства, оскільки і в цьому разі використано 3 місяці 27 днів строку слідства, тоді як строк продовжено лише до 3-х місяців.

Згідно вимог ст. 174 КПК України  при необхідності пред’явлення якої-небудь особи для впізнання свідкові, слідчий спочатку допитує його про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи. Пред’явлення для впізнання провадиться в тому разі, коли допитуваний заявляє, що може впізнати особу, яку він спостерігав, і пам’ятає її відмінні ознаки. Якщо допитуваний заявляє, що він не пам’ятає жодних зовнішніх ознак, за яких міг би впізнати певну особу, проведення впізнання є неприпустимим.

В ході проведення досудового слідства по вказаній справі, як це встановлено судом, було порушено порядок впізнання особи, встановлений статтею 174 КПК України, оскільки свідок ОСОБА_9 попередньо не була допитана про відмінні ознаки ОСОБА_2 Більше того, при проведенні цієї слідчої дії свідок ОСОБА_9 впізнала особу під № 2, якою виявився ОСОБА_10, в той час, як ОСОБА_2 знаходився під № 1 (т. 2 а.с. 33). Незважаючи на це слідча Патюта С.С. безпосередньо після проведення впізнання проводить очну ставку між ОСОБА_9 та ОСОБА_2, як особою, яку ОСОБА_9 нібито впізнала, хоча цю очну ставку необхідно було проводити саме між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 На очній ставці ОСОБА_9 чомусь згадує ОСОБА_2  При цьому в ході допиту свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні 30.03.2010 року вона пояснила, що після впізнання слідча Патюта С.С. попросила її затриматися і завела її в кабінет де був ОСОБА_2, після чого вона впізнала того.   Таким чином суд приходить до висновку,  що протокол очної ставки ОСОБА_9 з ОСОБА_2 від 08 грудня 2009 року є недопустимим доказом у даній справі і є грубим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Дане порушення не може бути усунуте в ході судового засідання.

     Також суд звертає увагу на те, що будучи допитаними в судовому засіданні 19.04.2010 року свідки ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про одні і ті ж обставин дали суттєві протиречливі свідчення, а саме.

Свідок ОСОБА_3 показав, що відстань між ОСОБА_8 та злочинцем в момент початку його переслідування склала 10-15 метрів, тоді як будучи допитаним в цей же день свідок ОСОБА_8 вказав відстань 50–70 метрів. Свідок ОСОБА_4 вказала що ця відстань взагалі склала 1-2 метри .  При цьому свідок ОСОБА_3 вказав, що коли вони з ОСОБА_8 добігли до арки, то через постріли зупинилися і стояли перед аркою до 1 хвилини, тоді як свідок ОСОБА_8 пояснив, що перед аркою стояли 5–10 секунд.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні на запитання, як він може пояснити ту обставину, що відповідно до висновку судово-медичного експерта № 35/50 від 27.10.2009 року (т. 1 а.с. 222), у нього відсутні судово-медичні дані, які б свідчили про спричинення йому тілесних ушкоджень саме пострілом , з чого слідує, що наявне у нього тілесне ушкодження виникло при інших обставинах   вказав, що йому керівництвом РАЙСТ, де він працює, вказано лікарям не говорити про обставини отримання травми. При цьому свідок ОСОБА_3 не зміг пояснити суду про наявність у нього тілесного ушкодження та механізм його виникнення.

В показах зазначених осіб містяться суттєві суперечності, які, відповідно до вимог ст. 172 КПК України, слідчим не перевірені шляхом проведення очної ставки, що ставить під сумнів доказову силу цих свідчень. Ці суперечності також не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Суд також приходить до висновку, що по справі необхідно встановити механізм походження поранення в праву ногу свідка ОСОБА_3, оскільки відповідно до акту судово-медичної експертизи № 35/50 від 27.10.2009 року (т. 1 а.с. 222) судово-медичні дані, які б вказували на виникнення ушкоджень у ОСОБА_3 в результаті пострілу зі зброї травматичної дії в праву ногу – відсутні. З висновку витікає, що в ОСОБА_3 зазначене тілесне ушкодження виникло при інших обставинах, ніж тих, що вказав сам ОСОБА_3  Будучи допитаним по даному факту в судовому засіданні 30 березня 2010 року свідок ОСОБА_3 не тільки не усунув даних протиріч, а взагалі своїми показами створив сумніви у правдивості його свідчень в цій частині, зазначивши, що заступник голови правління Золотоніського РАЙПО Литвиновський Сергій Володимирович сказав йому, щоб він в лікарні не говорив лікарям, що в нього зазначене тілесне ушкодження виникло від дії травматичної зброї.  Про те, що судово-медичний експерт не знайшов на ньому та в медичній документації характерних ознак, які б свідчили саме про спричинення йому тілесних ушкоджень від дії травматичної зброї свідок ОСОБА_3 показав, що не може пояснити чому це так. Вказаний суттєвий недолік досудового слідства, на думку суду, може бути усунутий лише в ході досудового слідства, а не в судовому засіданні.

Як пояснив захисник підсудного, він оскаржив дії слідчого в порядку ст. ст. 234, 235 КПК України, шляхом направлення відповідної скарги 18 грудня 2009 року, в якій просив скасувати незаконні і необгрунтовані постанови слідчої, яка провадила досудового слідство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 234 КПК україни дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві. При цьому ст. 235 КПК України визначено, що прокурор протягом трьох днів   після одержання скарги зобов’язаний розв’язати її і повідомити про результати скаржника. Скаргу і копію повідомлення про результати розгляду скарги приєднують до матеріалів справи .

Золотоніський міжрайонний прокурор, який здійснював нагляд за досудовим слідством, не повідомив захист про результати розгляду скарги, матеріали перевірки по її розв'язанню до матеріалів кримінальної справи не приєднав всупереч вимогам ст..235 КПК України.

Дослідивши вищевикладене суд приходить до висновку, що Золотоніський  міжрайонний прокурор порушив вимоги ст. ст. 228-232 КПК України і, всупереч п. 11 ст. 228 КПК України, не перевірив дотримання органом досудового слідства вимог кримінально-процесуального кодексу України.

Також в процесі досудового слідства ОСОБА_2 звернувся із скаргою до Золотоніського міжрайонного прокурора про застосування до нього незаконних методів ведення слідства. За наслідками розгляду цієї скарги Золотоніським міжрайонним прокурором винесена постанова від 21.08.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи. Відповідно до листа прокуратури Черкаської області № 04/2/1-49-09 від 03.11.2009 року, прокуратурою Черкаської області вказана постанова скасована, а матеріали з вказівками прокурора області направлені для проведення додаткової перевірки. Всупереч вимогам ст. 235 КПК України Золотоніським міжрайонним прокурором матеріали додаткової перевірки по данному факту до матеріалів кримінальної справи не долучено.

Викладені вище порушення норм Кримінально-процесуального кодексу України вказують на неповноту та неправильність досудового слідства і ці недоліки не можуть бути усунуті в ході судового засідання. Тому суд, відповідно до вимог ст.. 281 КПК України, приходить до висновку про необхідність повернення справи на додаткове розслідування з вказаних мотивів. При цьому суд приходить до висновку і вважає необхідним змінити підсудному ОСОБА_2 запобіжний захід  із взяття під варту на м’якіший – підписку про невиїзд.

Керуючись ст.. 281 КПК України,-

                         П о с т а н о в и в :

    Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 187 ч.4 КК України повернути Золотоніському міжрайонному прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

    Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно.

    Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд підсудним протягом семи діб або на неї може бути внесене подання прокурора.

Суддя                                     Савенко В.Г.