Справа № 2-1050/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  30 липня 2010 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

    головуючого судді – Непомнящої Н.В.

    при секретарі – Биковій Ю.В.,

з участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Страхової компанії «ВУСО» (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3)  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,   -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17.04.2009 року близько 06 годин на автодорозі Мар*янське-Берислав сталася ДТП з вини водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом, належним на праві власності ОСОБА_2 Внаслідок ДТП  належний позивачу автомобіль ВАЗ 21123 державний номер НОМЕР_1 був фізично знищеним. Вироком Бериславського районного суду Херсонської області ОСОБА_3 був засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України, тобто визнаний винним у порушенні ПДР. Вартість матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля в розмірі 35772 грн. 61 коп. виплачена страховою компанією, проте страхова компанія не виплатила суму франшизи, яка складає 1020 грн. Окрім того, залишилися невідшкодованими наступні витрати: вартість перебування автомобіля ВАЗ на штрафмайданчику в сумі 190 грн., вартість транспортування автомобіля зі штарфмайданчика до гаражу в сумі 170 грн., вартість проведення автотехнічної експертизи під час провадження досудового слідства – 750 грн. Вказані суми матеріальної шкоди, а також моральну шкоду в розмірі 20 000 гр. просить стягнути з власника ТЗ ОСОБА_2

    У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх підставами, зазначеними у позовній заяві.

    Відповідачка ОСОБА_2, будучи допитаною в порядку судового доручення Красноградським районним судом Харківської області в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, посилаючись на те, що своїми діями не спричиняла позивачу  моральні страждання, крім того не погоджується з сумою позовних вимог в цій частині, яку вважає завищеною, у разі задоволення позову просила стягнути не більше 2000 грн. моральної шкоди, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

    Судом до участі у справі в якості співвідповідача притягнуто Страхову компанію «ВУСО», представник в якого в судове засідання на з’явився, проте в письмових запереченнях позовні вимоги вважає обґрунтованими лише в частині стягнення з власника застрахованого ТЗ франшизи в розмірі 510 грн., в решті позов не визнав, мотивуючи тим, що страхова компанія повністю виконала свої зобов»язання перед позивачем згідно укладеного з ОСОБА_2 договору обов’язкового страхування, тому інші додаткові витрати мають відшкодуватися в порядку цивільного законодавства ОСОБА_2 Також вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є завищеними, такими, що не відповідають реальним обставинам справи.

    Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачки ОСОБА_3, будучи допитаним в порядку судового доручення  Орджонікідзевським районним судом м. Харкова позов визнав частково, не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення матеріальних витрат, в частині відшкодування моральної шкоди, просив відмовити за безпідставністю позовних вимог.

    Суд ухвалив розглядати справи у відсутності відповідачів та третьої особи на підставі наявних доказів.

    Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Спір підлягає вирішенню на підставі норм Цивільного кодексу України, зокрема:

-   ст. 1166 ЦК, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної  або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.    

-   ч. 1 ст. 1167 ЦК, якою встановлено, що моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її задала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи яка її завдала, зокрема якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

-   відповідно до ч. 1, п. 3 ч.2, ч. 3-5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає зокрема у  душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку із знищенням або пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин що мають істотне значення. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості;

-   ч. 1 ст. 1172 ЦК, якою встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків;

-   ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК, якою встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого;

-   ст. 1194 ЦК, якою встановлено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”  від 01.07.2004 року № 1961- ІУ (далі по тексту – Закон), оскільки власник автомобіля ОСОБА_2 згідно із полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3199369 від 29.12.2008 року застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, страховиком виступає  страхова компанія «ВУСО» м. Харків, застрахованим транспортним засобом автомобіль DAF 95XF 380,  номерний знак НОМЕР_2 2000 року випуску. Строк дії договору з 29.12.2008 по 28.12.2009 року. Ліміт відповідальності за договором за шкоду, заподіяну  майна потерпілого (на одного потерпілого) складає 25 500 грн., сума франшизи – 510 грн.

Цей договір відноситься до договору 1 типу, згідно з умовами якого застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров*ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування будь-якої особи, яка експлуатує його на законних підставах (п. 15.1. ч. 1 ст. 15 Закону).

Згідно із ст. 3 Закону обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9, п. 19.1 ст. 19  Закону  страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 Закону.

Згідно із п.п. 22.1, 22.2 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, — це шкода, пов’язана зокрема з пошкодженням та фізичним знищенням транспортного засобу, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувальним вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 23.10.2009 року, який набрав чинності  встановлено, що  ОСОБА_3, 17.04.2009 року близько 06 годин, керуючи автомобілем DAF 95   XF380 державний номер НОМЕР_2, рухаючись у напрямку м. Берислав на 59 км +100м автодороги Мар*янське-Берислав, виконуючи поворот ліворуч, проявив неуважність і безпечність до дорожньої обстановки, що склалася, в порушення вимог п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, перед початком даного маневру не пересвідчився, що даний маневр буде безпечним та не буде перешкодою чи небезпекою іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, не надавши проїзду автомобілю ВАЗ 21124 державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, який рухався у напрямку смт. Мар*янське Дніпропетровської області, внаслідок чого  допустив зіткнення з даним автомобілем.

     Цивільний позов ОСОБА_1 у кримінальній справі залишено без розгляду.

     Після одержання заяви від потерпілого, страховою компанією вказана ДТП була визнана страховим випадком, що підтверджується страховим актом № 781-24 від 09.03.2010 року, страхове відшкодування в сумі 23 942 грн. 61 коп. було перераховано на користь представника потерпілого.

Сума сплаченого страхового відшкодування була визначена відповідно до вимог ст.ст. 12, 22, 29, 30, 37 Закону і розраховувалася наступним чином: 35 772,61 грн. (вартість автомобіля ВАЗ 21124 держномер НОМЕР_3, до ДТП) + 680 грн. (витрати ОСОБА_1 по евакуації ТЗ з місця пригоди відповідно до товарного чеку № 000282 від 17.04.2009 року) – 12 000 грн. (вартість ТЗ після ДТП відповідно до заяви представника потерпілого від 12.02.2010 року) – 510 грн. (франшиза, передбачена полісом).

Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено та підтверджено документально, що позивач поніс наступні витрати, пов’язані із дорожньо-транспортною пригодою, які залишилися невідшкодованими:

-   750 грн. – витрати на проведення авто технічної експертизи автомобіля ВАЗ 21124  в НДІ Бюро судових експертиз «Сантадор» в ході розгляду кримінальної справи (висновок № 1124/04.11.2009 від 19.05.2009 року а. 61 кримінальної справи);

-   190 грн. – вартість зберігання ТЗ на штраф майданчику в ДАІ після ДТП на час розслідування та розгляду кримінальної справи, що підтверджується оригіналом квитанції від 06.05.2009 року №104039;

-   170 грн. – вартість послуг евакуатора для транспортування автомобіля зі штрафмайданчику до місця проживання потерпілого, що підтверджується оригіналом квитанції від 07.05.2009 року

Враховуючи, що страховою компанією потерпілому в повному обсязі відшкодовано матеріальну шкоду, пов’язану з фізичним знищенням транспортного засобу та евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди,  що повністю відповідає вимогам ст. 28 Закону, тобто повністю виконано умови договору обов’язкового страхування, відшкодування інших матеріальних витрат, пов’язаних із наслідками ДТП, що підтверджені документально, покладається на власника застрахованого транспортного засобу ОСОБА_2 в порядку ч. 1 ст. 1172 ЦК України, з якою ОСОБА_3 на момент вчиненні ДТП перебував у трудових відносинах на підставі трудового договору від 12.12.2008 року.

Враховуючи, що вищевказані витрати на проведення експертизи автомобіля в ході розгляду кримінальної справи, зберігання автомобіля на штрафмайданчику та евакуації після цього до місця проживання позивача підтверджені належними доказами,  знаходяться у причинному зв’язку із ДТП, що сталася 17.04.2009 року, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування цих витрат ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі.

      Відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону потерпілому відшкодовується лише  моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 статті 23 ЦК України.

Враховуючи, що позовні вимоги стосуються відшкодування моральної шкоди, пов*язаної із пошкодженням та знищенням належного потерпілому майна, що передабчено п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, обов*язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається в даному випадку на власника транспортного засобу, за участю якого сталася ДТП – ОСОБА_2

При цьому суд враховує, що  внаслідок ДТП, змінився звичайний спосіб життя позивача через незручності, пов’язані з  неможливістю користуватися пошкодженим та фактично знищеним автомобілем, для організації нормального способу життя йому потрібні додаткові зусилля, а тому, з врахуванням характеру та ступеню моральних страждань, обсягу заподіяної майнової шкоди майну позивача, враховуючи необережну форму вини заподіювача шкоди, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, у розмірі  3000   грн., що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 37 Закону страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Таким чином в силу п. 37.5 ст. 37 Закону на користь позивача з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума франшизи у розмірі 510 грн., яку було відраховано при сплаті позивачу страхового відшкодування.

Вимоги про стягнення з відповідача суми франшизи в розмірі 1020 грн. позивачем не обґрунтовані, тому  суд визнає їх безпідставними і такими, що підлягають задоволенню лише в розмірі 510 грн.

Враховуючи, що страховою компанією повнію виконані вимоги договору обов’язкового страхування та Закону, позов до вказаного відповідача задоволенню не підлягає.

Стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи і на користь держави – витрати по оплаті судового збору.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  в рахунок відшкодування  матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою 1110 грн., франшизу в сумі 510 грн., в рахунок відшкодування  моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою – 3000 грн. а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн., всього 4740 грн., в решті позовних вимог – відмовити.

В позові до Страхової компанії «ВУСО» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 59 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після її подачі, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку

СУДДЯ                                                                              Н.О. НЕПОМНЯЩА      

Ў