Справа № 2а-9226/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді С.Л. Клопот,
при секретарі Сердюк Д.О.,
з участю представників відповідача О.О.Крищенка,
А.М.Рубана,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення необґрунтовано одержаної виручки та штрафу, -
В С Т А Н О В И В:
Державна інспекція з контролю за цінами в Чернігівській області (далі – Держінспекція з контролю за цінами) звернулась до суду з адміністративним позовом Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення необґрунтовано одержаної виручки та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 49625,85 грн. Свої вимоги мотивують тим, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області 26.11.2008 проведено перевірку відповідача з питань застосування тарифів на платні послуги, про що складено акт перевірки № 006571 від 26.11.2008 року, в якому зафіксовано, що відповідачем при формуванні тарифів на платні послуги ветеринарної медицини за рахунок включення, а саме: 1) до фонду заробітної плати з нарахуваннями, ветеринарного лікаря, фельдшера (лаборанта) та ветсанітара, одноразової матеріальної допомоги та премій - завищена похвилинна оплата праці спеціалістів; 2) до статті «Накладні витрати»: витрат на капітальні видатки (придбання обладнання і предметів довгострокового користування); суми податку на додану вартість; витрат на бланки ветеринарних свідоцтв та ветеринарних довідок за ветеринарні роботи та послуги, в тарифи послуг, якими не передбачено надання ветеринарних свідоцтв та довідок; вартості матеріалів і обладнання, які необхідні для проведення ветеринарних робіт та виконання послуг, загальною сумою включено до накладних витрат та не відокремлено в окрему статтю планових витрат, що безпосередньо відноситься на кожну ветеринарну роботу та послугу; до фонду заробітної плати адміністративного персоналу за квітень-грудень 2007 року включені одноразова допомога на оздоровлення до відпустки, разові допомоги, премії до дня працівників ветеринарної медицини, бухгалтера, працівників сільського господарства, за підсумками роботи за І квартал 2007 року та за 2007 рік. Зазначене призвело до отримання відповідачем за період з 01.06.2008 року по 20.11.2008 року необґрунтованої виручки в розмірі 44200,33 грн. Крім того перевіркою встановлено, що лікарнею зі споживачів додатково стягувалась вартість медикаментів та перев'язувальних матеріалів, які включені до статті «Накладні витрати», внаслідок чого лікарнею за період з 02.06.2008 року по 17.11.2008 року отримано необґрунтованої виручки в сумі 5425,52 грн. Всього Чернігівською міською державною лікарнею ветеринарної медицини одержано необґрунтованої виручки в сумі 49625,85 грн. Таким чином, відповідачем порушено вимоги наказу Мінсільгосппроду України від 19.02.1996 року № 51 «Про затвердження механізму формування тарифів на ветеринарні роботи і послуги», за що Держінспекцією з контролю за цінами згідно ст. 14 Закону України «Про ціна і ціноутворення» прийнято рішення № 93 від 12.12.2008 року про застосування до відповідача економічних санкцій: вилучення у Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини до державного бюджету України необґрунтовано одержаної суми виручки в розмірі 49625,85 грн. та стягнення до державного бюджету штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 99251,70 грн. Зазначене рішення відповідачем отримано, однак сума заборгованості не сплачена.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі та пояснили, що згідно з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року, яка набрала законної сили, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області № 93 від 12.12.2008 року визнано нечинним.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області 26.11.2008 проведено перевірку відповідача з питань застосування тарифів на платні послуги, про що складено акт перевірки № 006571 від 26.11.2008 року, в якому зафіксовано, що відповідачем порушено вимоги наказу Мінсільгосппроду України від 19.02.1996 року № 51 «Про затвердження механізму формування тарифів на ветеринарні роботи і послуги», а саме: при формуванні тарифів на платні послуги ветеринарної медицини за рахунок включення: 1) до фонду заробітної плати з нарахуваннями, ветеринарного лікаря, фельдшера (лаборанта) та ветсанітара, одноразової матеріальної допомоги та премій - завищена похвилинна оплата праці спеціалістів; 2) до статті «Накладні витрати»: витрат на капітальні видатки (придбання обладнання і предметів довгострокового користування); суми податку на додану вартість; витрат на бланки ветеринарних свідоцтв та ветеринарних довідок за ветеринарні роботи та послуги, в тарифи послуг, якими не передбачено надання ветеринарних свідоцтв та довідок; вартості матеріалів і обладнання, які необхідні для проведення ветеринарних робіт та виконання послуг, загальною сумою включено до накладних витрат та не відокремлено в окрему статтю планових витрат, що безпосередньо відноситься на кожну ветеринарну роботу та послугу; до фонду заробітної плати адміністративного персоналу за квітень-грудень 2007 року включені одноразова допомога на оздоровлення до відпустки, разові допомоги, премії до дня працівників ветеринарної медицини, бухгалтера, працівників сільського господарства, за підсумками роботи за І квартал 2007 року та за 2007 рік. Зазначене призвело до отримання відповідачем за період з 01.06.2008 року по 20.11.2008 року необґрунтованої виручки в розмірі 44200,33 грн. Крім того перевіркою встановлено, що лікарнею зі споживачів додатково стягувалась вартість медикаментів та перев'язувальних матеріалів, які включені до статті «Накладні витрати», внаслідок чого лікарнею за період з 02.06.2008 року по 17.11.2008 року отримано необґрунтованої виручки в сумі 5425,52 грн. Всього Чернігівською міською державною лікарнею ветеринарної медицини одержано необґрунтованої виручки в сумі 49625,85 грн.
На підставі акту перевірки № 006571 від 26.11.2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області за порушення відповідачем вимоги наказу Мінсільгосппроду України від 19.02.1996 року № 51 «Про затвердження механізму формування тарифів на ветеринарні роботи і послуги», на підставі ст. 14 Закону України «Про ціна і ціноутворення» прийнято рішення № 93 від 12.12.2008 року про застосування до відповідача економічних санкцій: вилучення у Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини до державного бюджету України необґрунтовано одержаної суми виручки в розмірі 49625,85 грн. та стягнення до державного бюджету штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки в сумі 99251,70 грн.
Правове регулювання ціноутворення в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про ціни і ціноутворення» та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Державне регулювання цін і тарифів, відповідно до статті 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно пункту 3 статті 116 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» забезпечення здійснення державної політики цін, визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, визначення повноважень органів виконавчої влади в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) покладено на Кабінет Міністрів України, який реалізує вказані повноваження шляхом прийняття актів у формі постанов і розпорядження.
На підставі зазначеного 25 грудня 1996 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1548 (далі Постанова № 1548) «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» яким затверджено перелік уповноважених органів виконавчої влади щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів) та перелік видів продукції, товарів і послуг, що підлягають регулюванню.
Постановою № 1548 не передбачено державне регулювання цін і тарифів на перелік платних послуг, які можуть надаватися органами державної ветеринарної служби, як не визначено і Міністерство сільського господарства і продовольства України в якості повноваженого органу для вчинення державного регулювання.
Згідно п 5 Постанови КМУ попередніх років, якими забезпечувалось державне регулювання і казаних питань втратили чинність.
Визначення повноважного органу в даному випадку, відбулось 05 листопада 2008 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 977, «Про доповнення додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548», яким встановлено, ще Держкомветмедицини встановлює за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та Мінагрополітики тарифи на платні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, крім тарифів на проведення обстежень (експертиз), які є підставою для видачі документів дозвільного характеру, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Виключно такий порядок регулювання вказаних відносин та визначення меж компетенції органів влади підтверджується і Рішеннями Конституційного Суду України від 10.02.2000 р. N 1-21/2000 (справа про ціни і тарифи на житлово-комунальні та інші послуги) та від 02.03.1999 р. N 1-18/99 (справа про комунальні послуги).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України «Про затвердження механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги» від 19.02.1996 р. № 51 не підлягав застосуванню в перевіряємому періоді.
Крім того, позивач є неприбутковою організацією. Кошти від наданих платних ветеринарних послуг є коштами Державного бюджету, а не позабюджетними, а тому наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України «Пре затвердження механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги» від 09.02.1996 р. №. 51, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 176/1201, не підлягає в даному випадку застосуванню.
Розрахунки тарифів наведені в акті перевірки в порушення Пункту 3.2. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами 298/519 від 03.12.2001 р, не базуються на офіційних даних, та не відповідають існуючим калькуляціям лікарні. Зокрема, при їх обрахуванні позивачем не прийнято до уваги сформування тарифів вартості ветеринарних послуг з урахуванням запланованого прибутку, а також невірно розраховано накладні витрати, що призвело до помилкових висновків акту перевірки.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами № 298/519 від 03.12.2001р. встановлено, по підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Акт перевірки не містить посилань на жодні документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджували його зміст та висновки. В порушення пункту 3.2 інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами 298/519 від 03.12.2001 року, акт не містить посилань на нормативні документи, що вважається порушенням ревізорами, зокрема: при формуванні заробітної плати, виплаті премій, тощо, а також не враховує коштів на розвиток матеріально-технічної бази, а рішення не містить визначення конкретної підстави для застосування економічних санкцій, з наведених в даному пункті Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238.
Чернігівська міська державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою, зареєстрованою в податковій інспекції як неприбуткова, доходи та видатки якої формуються згідно кошторису відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Заробітна плата формується згідно Постанови КМУ від 30.08.2002 року № 1298, відповідно до якої до складу видатків з оплати праці включено посадові оклади, надбавки, доплати, премії, виплати матеріальної допомоги тощо.
Акт перевірки не містить посилань на врахування вказаних нормативних актів та його положень, як нормативних актів якими керувалися перевіряючи.
Крім того вказані видатки по заробітній платі є бюджетними і відносяться на собівартість наданих послуг по установі та включається у калькуляцію на відновлення цих видатків згідно Постанови КМУ № 478 від 15.08.1992 року.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів факту одержання позивачем необґрунтованої виручки в результаті завищення розміру плати за ветеринарні послуги за рахунок включення в структуру тарифу витрат понад встановлені розміри, та безпідставно застосував до відповідача фінансові санкції, а тому рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін суперечить вимогам чинного законодавства та є необґрунтованим.
Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області № 93 від 12.12.2008 року про застосування економічних санкцій було оскаржено відповідачем в судовому порядку та постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2009 року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 року, адміністративний позов Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини задоволено в повному обсязі, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області № 93 від 12.12.2008 року визнано нечинним.
Таким чином, суперечність рішення Державної інспекції з контролю за цінами вимогам чинного законодавства встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили, а відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, вищевикладене в задоволенні позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то з дня отримання нею копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 27 липня 2010 р.
Суддя: С.Л. Клопот