Cправа № 2-1125/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 року    Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді     Савенка В.Г.

при секретарі         Сукач Л.І.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії,-

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, внаслідок чого йому встановлена II група інвалідності.  В зв’язку з цим він  отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до І категорії II групи інвалідності, відповідно до ст.ст. 50 і 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 28.02.1991 р. №796-ХІІ та постанов Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших, соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету " від 03.01.2002 №1, відповідно до якої базовою для обчислення розміру державної та додаткової пенсії є сума 19,91 грн., та "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян " від 16.07.2008 №654.   Позивачем, з'ясовано, що державну та додаткову пенсію він отримує в розмірах значно менших, ніж це передбачено ст.ст. 46 і 92 Конституції України та зазначеними вище статями Закону України №796-ХІІ. Тому ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ОСОБА_1 свій позов підтримав повністю та просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату йому державної та додаткової пенсії до статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 28.02.1991р. №796-ХІІ з підвищенням їх відповідно до ст.67 зазначеного Закону України з 29.08.1996 року.

Представник відповідача Управління ПФУ в Золотоніському районі заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, мотивуючи це тим, що згідно з вимогами ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Тому Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі не наділено компетенцією у визначенні конкретних розмірів всіх доплат, пенсій та компенсацій передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому у нас немає законних підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши домку позивача, заперечення відповідача, вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, внаслідок чого йому встановлена II група інвалідності, що сверджується посвідченням серії НОМЕР_1

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Пунктами 1 та 6 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно Законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Таким чином, виключно законами України повинно регулюватись порядок призначення і виплати мені державної та додаткової пенсії. Таким Законом є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Статтею 54 Закону України №796-ХИ передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - шість мінімальних пенсій за віком. А статтею 50 Закону України №796-ХП визначено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Тобто вихідним критерієм обрахування державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Норми ч. 3 ст. 28 цього Закону України не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 цього Закону України мінімального розміру пенсії за віком.

Судом встановлено, що здійснюючи виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії виходячи з базової суми 19,91грн., а також на підставі постанови КМУ від 16.07.2008 № 654, відповідач порушив норми Конституції України, які не допускають звуження змісту та обсягу прав громадян України (рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп), а також норми законодавства, відповідно до яких нормативно-правові акти нижчого рівня не повинні суперечити нормативно-правовим актам вищого (в даному випадку постанови КМУ від 03.01.2002 № 1 та від 16.07.2008 № 654 суперечать ст. ст. 50,54 та 67 Закону України № 796-ХІІ).

Свою позицію щодо призначення і виплати державної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії І висловив Вищий адміністративний суд України (оглядовий лист "Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)" від 14.08.2008р. №1406/100/13-08).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач порушив право ОСОБА_1 на належний соціальний захист, визначений ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 46, пунктами 1 і 6, пунктами 1б ст. 92 Конституції України, ст. ст. 50 і 54 Закону України №796-ХП.   Тому дії відповідача щодо призначення ОСОБА_1 державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до І категорії II групи інвалідності, в розмірах, що є нижчими, ніж це передбачено зазначеним Законом України, слід визнати неправомірними.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії відповідно до статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІ з підвищенням їх до ст..67 зазначеного Закону України з 1 липня 2008 року.

Так як відповідачем не виконуються вимоги Конституції України, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІ, то відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-ХІ з підвищенням їх до ст..67 зазначеного Закону України з 1 липня 2008 року.

    Керуючись ст.ст.  74, 213, 214,224 ЦПК України,-

В и р і ш и в:

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Золотоноша Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 28.02.1991р. №796-ХІІ з підвищенням їх відповідно до ст.67 зазначеного Закону України з 29.08.1996 року.

Cтягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Золотоноша Черкаської області 120 грн. в користь держави за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 грн. по сплаті державного мита.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд сторонами по справі.

Заяву про апеляційне оскарження  може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом  двадцяти днів  після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Суддя                                           Савенко В.Г.