Справа № 22-9539/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Бабич Н.Д.
Доповідач – Олійник А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого – судді Олійник А.С.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Слюсар Т.А.,
при секретарі Пересунько Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 15 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про встановлення доплати до пенсії дитині війни,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, просила поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до суду за захистом порушеного права з 1 січня 2006 року, визнати незаконною відмову відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни з 1 січня 2006 року і до теперішнього часу; зобов’язати відповідача протягом п’яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили нарахувати їй до виплати у повному обсязі недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 3 891 грн. 90 коп., проіндексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що є дитиною війни. Через відмову відповідача у виплаті пенсії з урахуванням 30% надбавки порушено її права, визначені та гарантовані Конституцією України та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 15 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду в Святошинському районі м.Києва щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду в Святошинському районі м.Києва нарахувати та вплатити ОСОБА_1 надбавку, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року (а.с. 21-25).
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва просить постанову суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначено, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній. Кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлює тільки мінімальний розмір пенсії за віком, а для перерахунку або підвищення пенсій цей закон не застосовується (а.с. 28-29).
У судовому засіданні позивач заперечила доводи апеляційної скарги, просила її відхилити, а постанову залишити без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни та статтю 6 цього Закону викладено було в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність відповідача є протиправною.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватися зазначене підвищення до пенсії, то суд обгрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком законодавством не встановлено.
Тому, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права підлягають відхиленню.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутній механізм реалізації положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги, оскільки відсутність механізму не є підставою для невиконання закону.
Відсутність коштів для проведення виплат не може бути підставою для невиконання передбачених чинним законодавством зобов’язань щодо визначення їх розміру.
Дії відповідача обгрунтовано визнані протиправними та на останнього покладено обов’язок щодо усунення порушень прав позивача в межах встановленого ст. 99 КАС України річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва не спростовують наведеного і викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва відхилити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 15 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді: