РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 р. справа № 2-756\09

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Турецької І.О.

при секретарі - Скориній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки „Україна" про повернення вкладу та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернувшись із вказаним позовом до суду просить стягнути з відповідача пайові внески в загальному розмірі 100 000 грн.

Свої вимоги в даної частині позивач мотивує тим, що вона 03 січня 2008 р. внесла до КС „Україна" додатковий пайовий внесок у розмірі 50 000 грн., а відповідач в свою чергу зобов'язався виплачувати доход з зазначеної суми. В подальшому вона 29 лютого 2008 р. і 17 березня 2008 р. ще внесла додаткові пайові внески кожний по 20 000 грн., а також нею 09 квітня 2008 р. ще була внесена сума в розмірі 10 000 грн.

У зв'язку із погіршенням стану здоров'я чоловіка позивачки, вона звернулася з заявою відповідача про повернення вищевказаних додаткових пайових внесків в загальному розмірі 100 000 грн., однак їй в цьому було відмовлено, у зв'язку з чим, позивачка вимушена була звернутися до суду.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 100 000 грн. Свої вимоги в даної частині вона обґрунтовує тим, що через неповернення внесків, неможливо провести операцію її чоловіку, що призводить до погіршення здоров'я як її так і її чоловіка. Неповернення пайових внесків призвело до зміни образу життя позивачки, в переживаннях з приводу хвороби чоловіка та неможливості допомогти йому у тяжкий час.

Представник відповідача неодноразово не з'являвся в судові засідання, сповіщався, про причини неявки суд не повідомляв.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає позов в частині повернення вкладу обгрунтованим та підлягаючим задоволенню, а частині стягнення моральної шкоди не обґрунтованим та не підлягаючим задоволенню на наступних підставах.

Судовим розглядом вставлено, що 03 січня 2008 р. позивачка внесла до Кредитної спілки „Україна" додатковий пайовий внесок в розмірі 50 000 грн., про що свідчать квитанції до прибуткового касового ордеру № ГО-030108042.

Згідно заяви до договору пайового внеску строк його дії становив 12 місяців, тобто до 03 січня 2009 р.

Відповідач в свою чергу повинен був начислити та розподілити доход на даний внесок.

На аналогічних умовах позивачкою 29 лютого 2008 р. та 17 березня 2008 р. були внесені додаткові пайові внески кожний в розмірі 20 000 грн., що відповідно підтверджується прибутковими касовими ордерами „ ГО-290208026 та № ГО-170308051.

Крім того, 09 квітня 2008 р. позивачка внесла ще один пайовий внесок в розмірі 10 000 грн., що також підтверджується квитанцією № ГО-090408016.

В жовтні 2008 р. у чоловіка позивачки була виявлена хвороба, яка потребувала термінової операції, у зв'язку із чим, вона звернулася до відповідача з заявою про дострокове повернення пайових внесків.

Однак, позивачці було відмовлено в повернення внесків, посилаючись при цьому Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України „Про

тимчасові заходи щодо забезпечення стабільності діяльності кредитних спілок" від 15.10.08 p., відповідно до якого вони не можуть достроково повертати додаткові пайові внески.

На момент розгляду справи строк дії договору закінчився, однак, відповідач так і не виплатив позивачці суму внесків.

Статтею 526 ЦК України передбачено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У статі 625 ЦК України закріплено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошове зобов'язання.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Статтею ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню і з КС „Україна" належить стягнути додаткові пайові внески у загальному розмірі 100 000 грн.

Що стосується вимог позивачки в частині стягнення моральної шкоди, то в їх задоволенні належить відмовити, так як вони не передбачені діючим законодавством при розгляді справ про повернення вкладу.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 208-209, 212-215, 216, 218 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки „Україна" про повернення вкладу та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки „Україна" на користь ОСОБА_1 додаткові пайові внески в загальному розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки „Україна" про стягнення моральної шкоди - відмовити.

На рішення позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем у той же строк з дня його отримання, може бути подано заяву про апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга подана не була, у строк встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.