СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
11 вересня 2007 року |
Справа № 2-13/8202-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1;
відповідача: ОСОБА_4, довіреність НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон";
відповідача: не з'явився, ОСОБА_2;
третьої особи: не з'явився, ОСОБА_3;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від ІНФОРМАЦІЯ_3 року у справі № 2-13/8202-2007
за позовом ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до
1) товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон"
(АДРЕСА_5)
2) ОСОБА_2
(АДРЕСА_2)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ОСОБА_2: ОСОБА_3
(АДРЕСА_3)
про визнання незаконним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_3 року у справі № 2-13/8202-2007 (суддя Жукова А.І.) позов задоволено.
Судом визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон", оформлене протоколом НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині виділення ОСОБА_2 зі Статутного фонду частки - домоволодіння АДРЕСА_4.
Судом визнано таким, що втратило чинність Свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на домоволодіння - пивний бар по АДРЕСА_4 видане Виконавчим комітетом Сакської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_5.
Судом визнано недійсним договір дарування 1/2 частки домоволодіння - пивного бару по АДРЕСА_4, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_6, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі НОМЕР_4.
Судом визнано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Атракціон" на об'єкт нерухомості в цілому-домоволодіння - пивний бар, розташований за адресу: АДРЕСА_4, загальною площею 112,7 кв.м., який складається у літ. "А" приміщення 1-тамбур, 2-зал, 3-комора, 4-кабінет, 5-посудомиєчна, 6-кухня, 7-зал.
Суд зобов'язав ОСОБА_2 звільнити домоволодіння - пивний бар по АДРЕСА_4, загальною площею 112,7 кв.м., який складається у літ. "А" приміщення 1-тамбур, 2-зал, 3-комора, 4-кабінет, 5- посудомиєчна, 6-кухня, 7-зал.
Суд зобов'язав ОСОБА_2 повернути товариством з обмеженою відповідальністю "Атракціон" домоволодіння - пивний бар по АДРЕСА_4, загальною площею 112,7 кв.м., який складається у літ."А" приміщення 1 - тамбур, 2 - зал, 3 - комора, 4 - кабінет, 5-посудомиєчна, 6 - кухня, 7 - зал.
Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" на користь ОСОБА_1 221,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 221,00 грн. державного мита та 59,00 грн., витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
Не погодившись з цим судовим актом, ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_3 року у справі № 2-13/8202-2007 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 мотивує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Представник позивача -ОСОБА_1 з апеляційною скаргою не погодився. Вважає, що оскаржене рішення Господарського суду АР Крим винесено з правильним дотриманням норм матеріального і процесуального права, по повно, всебічно та об'єктивно дослідженим обставинам справи, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" вважає оскаржене рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2007 року у зв'язку з відпусткою судді Гонтаря В.І., було здійснено його заміну на суддю Прокопанич Г.К.
За клопотанням представникаОСОБА_1та товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" судочинство здійснювалось російською мовою у відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, направив до суду апеляційної інстанції телеграму про відкладення слухання справи у зв'язку з поїздкою до міста Запорожжя за сімейними обставинами, а також для дачі пояснень та надання додаткових документів.
До суду також надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 про відкладення слухання справи у зв'язку із зайнятістю в судовому процесі по кримінальній справі.
Розглянувши ці клопотання, судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення та відкладення слухання справи, мотивуючи тим, що про час та місце слухання даної справи ОСОБА_2 та її представники були повідомлені належним чином, що не позбавляло ОСОБА_2 можливості забезпечити участь у судовому засіданні свого представника.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу ОСОБА_2 по даній справі надавав адвокат ОСОБА_5, з приводу неможливості явки якого чи припинення його повноважень як представника будь-яких відомостей до суду не надійшло.
Необґрунтованими вважає судова колегія і посилання ОСОБА_2 на необхідність надання додаткових документів, оскільки відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції тільки у випадку, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Враховуючи на те, що ОСОБА_2 апеляційну скаргу не обґрунтовувала будь-якими додатковими доказами та не додавала їх до скарги, а у своєму клопотанні не зазначила які саме документи вона бажає надати та як вони можуть вплинути на розгляд справи, не обґрунтувала неможливість їх подання до суду першої інстанції, судова колегія вважає вказане клопотання не підлягаючим задоволенню.
Крім того, від ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції також надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, АКІБ „Укрсиббанк”.
Стаття 27 Господарського процесуального кодексу України визначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
При цьому, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
З огляду на те, що заявником необґрунтовано у заявленому клопотанні яким чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права та обов'язки АКІБ „Укрсиббанк” і стосовно якої саме сторони, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення.
Розглянувши клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження по даній справі до розгляду Апеляційним судом Автономної Республіки Крим цивільної справи НОМЕР_5 про перегляд в апеляційному порядку рішення Сакського міського районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_7 року про припинення права часткової власності на спірне домоволодіння та визнання права власності на нього в цілому за ОСОБА_2, судова колегія не знаходить підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Заявником даного клопотання судовій колегії не представлено доказів прийняття Апеляційним судом Автономної Республіки Крим апеляційної скарги до розгляду та порушення провадження по справі.
Крім того, судова колегія виходить з того, що відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження по справі у випадку неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Таким чином, розгляд даної господарської справи не пов'язаний з розглядом цивільної справи, а навпаки, є первинним стосовно спору між співвласниками спірного домоволодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по цивільній справі НОМЕР_5. Але, саме в рамках даної справи № 2-13/8202-2007 розглядається питання про підставу набуття права власності цими особами (ОСОБА_2 -внаслідок її виходу з товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон", а ОСОБА_1 -внаслідок укладення з ОСОБА_2 договору дарування Ѕ частки спірного домоволодіння).
На адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло також клопотання від третьої особи -ОСОБА_3про розгляд справи у його відсутність, в якому зазначено, що з апеляційною скаргою він не погоджується та просить її залишити без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_8р. по даній справі -без змін.
За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача - ОСОБА_2, її представника та третьої особи -ОСОБА_3за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, судова колегія встановила наступне:
На підставі договору купівлі-продажу між Представництвом Фонду майна АР Крим та товариством покупців Малого підприємства “Атракціон” від ІНФОРМАЦІЯ_9р. товариство покупців Малого підприємства “Атракціон” придбало державне майно цілісного майнового комплексу у складі: адміністративної будівлі площадки атракціонів за адресою: АДРЕСА_5, що розташована на земельній ділянці 80,7 кв.м; бару “Зелений світ” за адресою: АДРЕСА_4, що розташований на земельній ділянці 76,2 кв.м, та всі активи та пасиви, інвентар, обладнання та інше майно відповідно до акту інвентаризації.
Відповідно до п. 5 вказаного договору Покупець -товариство покупців МП „Атракціон” зобов'язалось у місячний строк після його нотаріального посвідчення вчинити правову реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до обраної організаційно-правової форми господарювання.
Згідно з протоколом НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_10р., на виконання вказаної умови договору, на загальних зборах засновників було прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю “Атракціон”, затверджено Статут та Установчий договір, обрано директора та створено Статутний фонд в розмірі 1455,1млн.крб.
Відповідно до Установчого договору, засновниками товариства є члени товариства покупців малого підприємства “Атракціон”, у складі: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Розмір Статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" було визначено в розмірі 1455,1млн.крб, який на момент створення товариства був сформований в повному обсязі.
На підставі розпорядження голови Сакської міської ради від 20.09.1996р №196 „Про реєстрацію та перереєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності” статутні документи товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" в наведеній редакції були зареєстровані у встановленому порядку.
ІНФОРМАЦІЯ_11р. ОСОБА_3склав заяву про вихід зі складу товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" з передачею своєї статутної частки на користь третьої особи - ОСОБА_2 Заява нотаріально посвідчена та зареєстрована в реєстрі за НОМЕР_9.
Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон", оформленим протоколом НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_12 року, вищевказана заява, а також заяви інших учасників товариства були задоволені.
На підставі вказаного протоколу, а також на підставі заяви ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_12 року про включення її до складу засновників ТОВ “Атракціон”, до Установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" були внесені зміни, що були зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_13 року у виконкомі Сакської міської ради.
Відповідно до пункту 2 вказаних змін пункт 5.1 Установчого договору був викладений в наступній редакції: “Розмір статутного фонду визначається в розмірі 14551грн. Внески та частки засновників складають: ОСОБА_6 -500грн. -500 часток; ОСОБА_1 -1500грн. -1500 часток; ОСОБА_9 -500грн. -500 часток; ОСОБА_11 -500грн. -500 часток; ОСОБА_2 -11551грн. -11551 часток.
ІНФОРМАЦІЯ_14 року ОСОБА_2 склала заяву з проханням вивести її зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" з виділенням їй зі статутного фонду товариства належної їй частки нерухомого майна, що складає 8390,40 грн. У даній заяві також зазначено, що решту частини належної їй частки статутного фонду вартістю 3160,60 грн. вона передає учаснику товариства ОСОБА_1
На підставі вказаної заяви рішенням загальних зборів засновників, оформленим спірним протоколомНОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, було постановлено вивести ОСОБА_2 зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" з виділенням зі Статутного фонду належної їй частки -домоволодіння АДРЕСА_4, а також частини домоволодіння АДРЕСА_5 та майна вартістю 3160,60 грн.
Також, вказаним рішенням засновників частка у статутному фонді в розмірі 3160,60 грн. була передана ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_15 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Атракціон" та ОСОБА_2 було складено акт приймання-передачі домоволодіння АДРЕСА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_16року на підставі зазначених документів Виконавчим комітетом Сакської міської ради було прийнято рішення за НОМЕР_8, яким вирішено правову реєстрацію домоволодіння АДРЕСА_4, за товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" припинити, правонаступником домоволодіння АДРЕСА_4 в цілому вважати ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_17 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на домоволодіння-пивний бар по АДРЕСА_4 в місті Саки.
Правова реєстрація домоволодіння АДРЕСА_4 в реєстрі прав власності проведена Євпаторійським МБРТІ на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_17 року за реєстровим НОМЕР_13.
ІНФОРМАЦІЯ_18року ОСОБА_2 на підставі договору дарування ОСОБА_1 була подарована Ѕ частка спірного домоволодіння -пивного бару по АДРЕСА_4 в м. Саки і право власності ОСОБА_1 на Ѕ частку у спірному домоволодінні на підставі вказаного договору дарування було ІНФОРМАЦІЯ_19 року зареєстровано Євпаторійським МБРТІ, про що також свідчить відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 4 Закону України “Про господарські товариства”, чинного в період створення товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон", а також стаття 88 Цивільного кодексу України, статті 85-87 Господарського кодексу України, визначають, що товариство з обмеженою відповідальністю діє на підставі установчого договору і статуту. При цьому, установчі документи товариства повинні містити обов'язкові відомості, зокрема, про розмір та порядок утворення статутного фонду тощо.
Більш того, згідно з частиною 1 статті 51 Закону України “Про господарські товариства” установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України “Про господарські товариства” частка учасника та засновника у статутному фонді -це вклад, оцінений у карбованцях.
У розумінні частини 1 статті 13 Закону України “Про господарські товариства” вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
В свою чергу, статтею 54 Закону України “Про господарські товариства” визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
З матеріалів справи, в тому числі положень установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" та аудиторського висновку від ІНФОРМАЦІЯ_20 року вбачається, що статутний фонд товариства сформований саме з грошових внесків учасників, а не з майнових внесків, оскільки ані в статуті, ані в установчому договорі не зазначено про формування статутного фонду за рахунок будь-якого майна, в тому числі, спірного, як це передбачено вимогами статей 4 та 51 Закону України “Про господарські товариства”.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що спірне майно - домоволодіння АДРЕСА_4 ніколи не являло собою внесок до Статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон", а також про те, що у протоколіНОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року загальних зборів учасників товариства безпідставно зазначено, що статутний фонд товариства в розмірі 14551 грн. складається з домоволодіння АДРЕСА_5 вартістю 4963,57 грн., домоволодіння АДРЕСА_4 вартістю 8390,40 грн. та майна вартістю 1197,03 грн., є обґрунтованими.
Крім того, судова колегія вважає, що ОСОБА_2 є лише правонаступником прав та обов'язків первісного засновника товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" - ОСОБА_3 чий внесок до статутного фонду товариства також був зроблений у грошовій формі, а не у формі спірного домоволодіння, що підтверджується поясненнями ОСОБА_3та матеріалами справи.
Вказана обставина, всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_2 не спростована.
Таким чином, спірним рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" від ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 при виході її зі складу учасників товариства не була сплачена вартість частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон", пропорційна її частці у статутному фонді, як цього вимагають положення статті 54 Закону України „Про господарські товариства” та пунктам 4.6 Статуту Товариства, а було передано в натурі домоволодіння АДРЕСА_4, в той час як стаття 54 Закону передбачає можливість повернення в натуральній формі лише вкладу, що в даному випадку було неможливим, оскільки вклади до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" були внесені грошовими коштами. Крім того, даним законом передбачено повернення учаснику при його виході в натурі майна, яке було передано ним у користування товариству, чого в даному випадку також не мало місця, з огляду на обставини справи.
Більш того, судова колегія вважає, що на порушення вимог статті 54 Закону в частині порядку та терміну розрахунків з учасником, що виходить зі складу товариства, передача ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_4 в м. Саки була здійснена ІНФОРМАЦІЯ_4 року - тобто у всілякому разі раніше затвердження звіту за 1999 рік, що також свідчить про незаконність передачі та неможливість її проведення у зв'язку з неспроможністю товариства на момент передачі правильно визначити вартість частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" пропорційно частці ОСОБА_2 у статутному фонді товариства.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон", оформлене протоколомНОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, в частині виділення ОСОБА_2 належної їй частки Статутного фонду -домоволодіння АДРЕСА_4, є незаконним та підлягає скасуванню, але при цьому ОСОБА_2 як вибувший учасник не позбавлена права, згідно статті 54 Закону України “Про господарські товариства”, порядку на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" виплати вартості частини майна товариства, пропорційної її частці у статутному фонді, ґрунтується на вимогах законодавства.
В свою чергу, з вищенаведених підстав незаконності рішення загальних зборів учасників підлягає визнанню таким, що втратило чинність, свідоцтво про право власності ОСОБА_2. на спірне майно від ІНФОРМАЦІЯ_17 року, оскільки в його основу покладено незаконне рішення засновників ТОВ “Атракціон” від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, з якого ОСОБА_2 не набула і не могла набути право власності на майно - домоволодіння АДРЕСА_4 в м. Саки, а також підлягає визнанню недійсним договір дарування Ѕ частки спірного домоволодіння, укладений ІНФОРМАЦІЯ_21 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як такий, що суперечить вимогам статті 2 Закону України „Про власність” та статті 245 Цивільного кодексу УРСР, що діяли на момент укладення договору дарування, адже ОСОБА_2 розпорядилась неналежним їй майном.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
На думку судової колегії, в даному випадку поновлення становища, яке існувало до порушення, можливе лише шляхом визнання права власності на спірне домоволодіння за товариством з обмеженою відповідальністю "Атракціон", з власності якого, у свій час, воно незаконно вибуло під час виведення учасника -ОСОБА_2 з товариства та розрахунку з нею.
З огляду на це та на підставі статті 387 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, судова колегія вважає також обґрунтованими похідні від цього позовні вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 звільнити спірне домоволодіння та повернути його товариству з обмеженою відповідальністю "Атракціон".
При цьому судова колегія не погоджується з доводом апелянта про те, що ОСОБА_2 не мала права заявляти позовні вимоги в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон", адже в даному випадку такі вимоги є похідними від первісної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “Атракціон”, оформлене протоколомНОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року в частині виділення ОСОБА_2 зі Статутного фонду частки -домоволодіння АДРЕСА_4 та спрямовані на відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, зі Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" в чинній на час розгляду справи редакції вбачається, що ОСОБА_2 є єдиним засновником даного товариства.
Судова колегія не може прийняти до уваги і доводи апелянта про підвідомчість даної справи суду загальної юрисдикції, оскільки пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлена підвідомчість саме господарським судам корпоративного спору, який і має місце в даному випадку -припинення корпоративних прав ОСОБА_2 при її виході з товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" та проведення розрахунку з нею на підставі спірного рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон". Решта ж позовних вимог, в тому числі про визнання недійсним договору дарування, укладеного між двома фізичними особами, є похідними від первинної вимоги про визнання незаконним та скасування вказаного рішення.
Будь-яких доказів в обґрунтування своїх доводів про порушення господарським судом Автономної Республіки Крим статей 22 та 56 Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо ненаправлення апелянту копії позову та доданих до нього документів, судовій колегії не надано. Більше того, як вбачається з матеріалів справи, до розгляду справи господарським судом Автономної Республіки Крим представник апелянта при наданні правової допомоги знайомився з матеріалами справи, у зв'язку з чим судова колегія прийшла до висновку про обізнаність відповідачки та її представника зі змістом позову та його обгрунтуванням. Натомість, будь-яких заперечень проти позову з документальним їх обґрунтуванням суду відповідачкою надано не було. Крім того, із заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог слідує, що вона була викликана необхідністю уточнення характеристики спірного домоволодіння та приведення позовних вимог у відповідність з вимогами господарського процесуального кодексу, при цьому підстави позову нею не змінювались, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що судом першої інстанції процесуальні права ОСОБА_2 в частині необхідності додаткового часу для дачі відзиву не порушені.
Не погоджується судова колегія і з доводами апеляційної скарги в частині встановлення обставин справи, які мають значення для вирішення даної справи, рішенням Сакського міськрайонного суду від ІНФОРМАЦІЯ_22 року, яким припинено право спільної часткової власності на домоволодіння-пивний бар в АДРЕСА_4, та визнано право власності на нього в цілому за ОСОБА_2, оскільки вказане рішення не набрало законної сили, що зазначено самим апелянтом в апеляційній скарзі та на час розгляду даної справи не спростовано апелянтом.
Необґрунтованими та не підтвердженими доказово є також посилання апелянта на проведення ним будь-яких ремонтних робіт. Крім того, судова колегія вважає, що вказана обставина не входить до кола доказування по даній справі та не повинна була з'ясовуватись судом першої інстанції при розгляді справи.
Не вбачає судова колегія і порушення судом першої інстанції положень законодавства щодо строків позовної давності.
Так, заслуговують на увагу доводи позивача -ОСОБА_1 про те, що тільки після одержання позовної заяви ОСОБА_2 про анулювання спільної часткової власності вона зрозуміла порушення своїх прав не як співвласник спірного майна, а як учасник господарського товариства, в ракурсі усвідомлення значення дій та цілей ОСОБА_2 стосовно отримання при виході зі складу товариства розрахунку в натуральній формі, а не грошовій, як це передбачено вимогами закону та статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон". Факт звернення ОСОБА_2 до Сакського міськрайсуду з таким позовом підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_3 року у справі № 2-13/8202-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді Ю.М. Гоголь
Г.К. Прокопанич