ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2009 року Справа № 2а-247/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Гончарової І.А.
при секретарі: Богдановій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області про визнання нечинними повідомлень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2008 року позивач, ДП «Свердловантрацит», звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, ДШ в м. Свердловську, в якому посилається на те, що між ДШ в м. Свердловську та ДП «Свердловантрацит» на підставі п. 10.2. ст. 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.05 р. № 2711, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії» № 191 від 22.02.06 р. був укладений договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій від 26 квітня 2006 року № 57/1-06. Згідно даного договору ДШ в м. Свердловську надає ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податного боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 25.04.06 р. про суму податкового боргу за ГРР станом на 01.01.2005 р, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 950 514 грн. терміном на десять років з дня укладання цього договору, тобто з 26 квітня 2006 р. до 26 квітня 2016 р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 26 квітня 2008 р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно графіку розстроченого податкового боргу, який є невід'ємною частиною договору. На виконання умов договору, ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням № 5331 від 25 квітня 2008 року, у відповідності з графіком сплати розстрочення податкового боргу, вніс перший платіж у розмірі 9 901 грн. 18 коп. 06.05.2008 p., з вказівкою призначення платежу за «збір за геолого-розвідувальні роботи згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 51/1-06 від 26.04.2006 р.» які листом від 12 травня 2008 року позивач просив зарахувати в сплату розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006 року. Однак відповідачем зазначені суми у відповідності з ст. 16 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами, було розподілено, при цьому за платіжним дорученням № 5331 від 25 квітня 2008 року на сплату основного боргу було зараховано 9 320 грн. 20 коп. та на сплату пені 580 грн. 99 коп., про що позивач отримав повідомлення № 112130025673934 від 25.04.2008 року. ДП «Свердловантрацит» вважає, що у ДПІ в м. Свердловську відсутні підстави для нарахування пені на реструктуризовану заборгованість, а також повноваження змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків у платіжному дорученні. Позивач вважає що відповідачем безпідставно застосовано у даному випадку ст. 16 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», оскільки у даному випадку ці правовідносини урегульовані спеціальним законом і тому слід керуватися ст.10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», якою зазначено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію. Про це також зазначено у п.6.6 вказаного договору про реструктуризацію заборгованості. Договір про реструктуризацію боргу не розірвано, він діє, позивачем його умови не порушувалися, у платіжних повідомленнях зазначено призначення платежів. Тому позивач просить визнати нечинним повідомлення від 25.04.2008 року № 112130025673934 про розподіл суми. Зобов'язати ДПІ в м. Свердловську вчинити певні дії, а саме зарахувати сплачену суми по платіжному дорученню № 5331 від 25.04.2008 р. відповідно до призначення платежу - у рахунок сплати збору за геолого-розвідувальні роботи, відповідно до графіку сплати розстроченого податкового боргу розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006 у повному обсязі, спонукати відповідача виключити з особового рахунку позивача пеню, нараховану на розстрочену суму.
У подальшому позивач неодноразово доповнював свої вимоги, в яких посилаючись на ті ж обставини, зазначив, що у рахунок боргу за вказаним договором про реструктуризацію позивачем 28 травня 2008 року платіжним дорученням № 7248 було сплачено суму 9901, 19 грн., яка була перерозподілена відповідачем, про що надійшло повідомлення № 112130025704473 від 28 жовтня 2008 p., платіжним дорученням № 8907 від 24 червня 2008 року позивачем було сплачено суму 9901, 19 грн., яка була перерозподілена відповідачем, про що надійшло повідомлення № 112130025740285 від 28 жовтня 2008 року, платіжним дорученням № 10231 від 16 липня 2008 року позивачем було сплачено суму 9901, 19 грн., яка була перерозподілена відповідачем, про що надійшло повідомлення № 112130025754605 від 28 жовтня 2008 року, платіжним дорученням № 12378 від 22 серпня 2008 року позивачем було сплачено суму 9901, 19 грн., яка була перерозподілена відповідачем, про що надійшло повідомлення № 112130025767589 від 28 жовтня 2008 року, платіжним дорученням № 16305 від 23 вересня 2008 року позивачем було сплачено суму 9901, 19 грн., яка була перерозподілена відповідачем, про що надійшло повідомлення № 112130025790981 від 28 жовтня 2008 року, платіжним дорученням № 531 від 24 жовтня 2008 року позивачем було сплачено суму 9901, 19 грн., яка була перерозподілена відповідачем, про що надійшло повідомлення № 112130025807974 від 24 жовтня 2008 року.
Тому позивач просив визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування пені та розподілу сум сплачених позивачем у рахунок погашення зобов'язання згідно договору про реструктуризацію податкового боргу, зобов'язати відповідача сплачені за вказаними платіжними дорученнями суми зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок погашення розстрочених податкових зобов'язань по збору за геолого-розвідувалні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору № 57/1-06 від 26 квітня 2006 року. Спонукати відповідача виключити з особового рахунку позивача пеню, нараховану на розстрочену суму.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та уточненнях до неї.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на наступне. Пунктом 10.2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.05 р. № 2711 передбачено, що реструктуризація заборгованості по податкам відбувається в частині основного податкового боргу, без пені та штрафних санкцій, проте розстрочення пені та штрафних санкцій нарахованих на такий податковий борг не передбачено. Відповідно до п. 16.1.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податного зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Податковий борг, що сплачується частково, сплачується разом зі сплатою пені. Пунктом 7.7 вищезазначеного Закону визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. По картці особового рахунку ДП «Свердловантрацит» зі збору за ГРР, виконані за рахунок бюджету, станом на 25.04.2008 p., податковий борг складає 1 021 664 грн. 67 коп. в т.ч.3алишок несплаченої пені - 59 949 грн. 66 коп. Дата виникнення боргу 19.02.08 р. Згідно п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181, якщо платник податку не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі, то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені та надсилає такому платнику податкове повідомлення. Крім того, послався, що облік платежів провадиться на підставі Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» затвердженої наказом ДПА України № 276 від 18 липня 2005 року шляхом автоматизованого ведення карток особових рахунків платників податків, до якої на даний час внесено зміни та проведено сторнування відсотків, нарахованих за договорами про реструктуризацію, у тому числі і з позивачем., з його рахунку виключено суми пені, тому спір з цього приводу відсутній.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно з п.п. 10.1, 10.2 ст. 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» підприємства паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру та мають у складі заборгованості основний податковий борг (без пені та штрафних санкцій), що залишився непогашеним після застосування механізму взаєморозрахунків, передбаченого цим Законом, мають право на реструктуризацію основного податкового боргу шляхом розстрочення терміном на десять років з дати укладення відповідних договорів про реструктуризацію (розстрочення) заборгованості — основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій), з відстрочкою погашення на перші два роки дії таких договорів та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками.
Згідно з п. 10.3. ст. 10 Закону органи державної податкової служби за зверненням учасників розрахунків — платників податків укладають договори про реструктуризацію основного податкового боргу. Відповідно до п. 10.5. ст. 10 реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 24.04.2003 року № 1 391 120 0000 000003, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 332003 /арк. справи II.
Відповідно до акту про наявність податкового боргу між ДПІ в м. Свердловську та ДП «Свердловантрацит» станом на 01.01.05 р. та не погашені станом на 25.04.06 р. борг підприємства по збору на ГРР складає 950 514 грн. Податковий борг у розмірі 98 593 грн., який складає відхилення по акту, відповідно до протоколу розбіжностей, є безнадійним та підлягає списанню /арк. справи 75/. 26 квітня 2006 року між ДПІ в м. Свердловську та ДП «Свердловантрацит» був укладений договір про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних (фінансових) санкцій № 57/1-06 на загальну суму 950 514 грн. Згідно даного договору
ДШ в м. Свердловську надає ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкового боргу, що обліковується за даними карток особових рахунків на підставі довідки від 25.04.06 р. про суму податкового боргу за ГРР станом на 01.01.2005 р, який не погашено на день складання довідки на загальну суму 950 514 грн. терміном на десять років з дня укладання цього договору, тобто з 26 квітня 2006 р. до 26 квітня 2016 р. з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 26 квітня 2008 р., та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками, згідно графіку розстроченого податкового боргу/арк. справи 15-19/.
На виконання умов договору, ДП «Свердловантрацит» сплачує відповідні суми, встановлені графіком розстрочення податкового боргу, про що свідчать копії платіжних доручень: № 5331 від 25.04.2008 p., № 7248 від 28.05.2008 p., № 8907 від 24.06.2008 p., № 10231 від 16.07.2008 p., № 12378 від 22.08.2008 p., № 16305 від 23.09.2008 p., № 531 від 24.10.2008 р., в яких в графі призначення платежу зазначено: «збір за геолого-розвідувальні роботи згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки № 57/1-06 від 26.04.2006 р.» /арк. справи 25, 61, 63, 89, 99/. Суми внесені підприємством у розмірі та в строки, передбачені графіком сплати розстроченого боргу.
Відповідно до рахунку від 18.11.08 податковий борг підприємства за 1 квартал 2008 року складає 1 062 473 грн. 58 коп, у т.ч. податковий борг - 1 003 918 грн. 70 коп., пеня - 58 554 грн. 88 коп.
ДШ в м. Свердловську відповідно до абзацу 2 пп. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181 було самостійно розподілено сплачені суми та спрямовано частину сплаченої суми в рахунок погашення пені та заборгованості за договором реструктуризації боргу, про що позивач отримував повідомлення про розподіл суми: № 112130025673934 від 25 квітня 2008 р. по платіжному дорученню № 5331 від 25 квітня 2008 p., яким основна сума в розмірі 9 901, 19 грн. було зараховано в сплату боргу по пені 580, 99 грн. та 9320, 20 грн. у сплату заборгованості по податковим зобов'язанням. № 112130025740285 від 28 жовтня 2008 р. по платіжному дорученню № 8907 від 24.06.2008 p., яким основна сума в розмірі 9 901, 19 грн. було зараховано в сплату боргу по пені 450, 31 грн. та 9450, 88 грн. у сплату заборгованості по податковим зобов'язанням. № 112130025704473 від 28 жовтня 2008 р. по платіжному дорученню № 7248 від 28.05.2008 p., яким основна сума в розмірі 9 901, 19 грн. було зараховано в сплату боргу по пені 453, 37 грн. та 9447, 82 грн. у сплату заборгованості по податковим зобов'язанням. № 112130025754605 від 28 жовтня 2008 р. по платіжному дорученню № 10231 від 16.07.2008 p., яким основна сума в розмірі 9 901, 19 грн. було зараховано в сплату боргу по пені 491, 53 грн. та 9409, 66 грн. у сплату заборгованості по податковим зобов'язанням. № 112130025767589 від 28 жовтня 2008 р. по платіжному дорученню № 12378 від 22.08.2008 p., яким основна сума в розмірі 9 901, 19 грн. було зараховано в сплату боргу по пені 214, 73 грн. та 9686, 46 грн. у сплату заборгованості по податковим зобов'язанням.; № 112130025790981 від 28 жовтня 2008 р. по платіжному дорученню № 16305 від 23.09.2008 p., яким основна сума в розмірі 9 901, 19 грн. було зараховано в сплату боргу по пені 215, 66 грн. та 9685, 53 грн. у сплату заборгованості по податковим зобов'язанням. № 112130025807974 від 24 жовтня 2008 р. по платіжному дорученню № 531 від 24.10.2008 p., яким основна сума в розмірі 9 901, 19 грн. було зараховано в сплату боргу по пені 127, 06 грн. та 9774, 13 грн. у сплату заборгованості по податковим зобов'язанням /арк. справи 38, 40, 42, 60, 62, 90, 91, 92/.
Вирішуючи питання про правомірність дій ДПІ щодо зміни призначенням платежу із сплати розстроченого боргу суд зазначає наступне.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності за ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії), безсторонньо ( неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно пп. 16.3.3 п. 16 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Пунктом 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону визначна рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.
Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податку.
Таким чином, пп. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону не визначене право чи обов'язок податкового органу змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямовую кошти.
Суд вважає, що відповідачем безпідставно було проведено перерозподіл зазначених платежів, оскільки позивачем було конкретно визначено призначення платежів у погашення заборгованості визначеної договором про реструктуризацію, який є чинним, никим не скасований та не визнаний недійсним.
Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.99 № 679-XIV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
За таких обставин у відповідача не було підстав для перерозподілу перерахованих позивачем сум, у тому числі і в рахунок погашення пені, тому в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими.
Що стосується вимог про зобов'язання відповідача виключити з особового рахунку ДП «Свердловантрацит» суми пені, нараховану на розстрочену суму, то в цій частині суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо спонукання відповідача виключити з особового рахунку позивача пеню, нараховану на розстрочену суму, оскільки судом встановлено, що на даний час така пеня виключена з його особового рахунку.
Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Свердловантрацит» задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ДПІ в м. Свердловську, щодо розподілу та спрямування сум, сплачених цільовим призначенням, згідно з платіжними дорученнями № 5331 від 25.04.2008 p., № 7248 від 28.05.2008 p., № 8907 від 24.06.2008 p., № 10231 від 16.07.2008 p., № 12378 від 22.08.2008 p., № 16305 від 23.09.2008 p., № 531 від 24.10.2008 р. на погашення податкового боргу та пені.
Зобов'язати ДПІ в м. Свердловську вчинити певні дії, а саме зарахувати сплачені суми по платіжним дорученням: № 5331 від 25.04.2008 p., № 7248 від 28.05.2008 p., № 8907 від 24.06.2008 p., № 10231 від 16.07.2008 p., № 12378 від 22.08.2008 p., № 16305 від 23.09.2008 p., № 531 від 24.10.2008 р. виключно в рахунок погашення розстрочених податкових зобов'язань по збору на геологорозвідувальні роботи, згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору реструктуризації № 57/1-06 від 26.04.2006 р., у відповідності з призначенням, вказаним у платіжних дорученнях, та внести відповідні зміни до картки особового рахунку ДП «Свердловантрацит».
У задоволенні решти вимог Державного підприємства «Свердловантрацит» відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України витрати на судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп. на користь позивача ДП «Свердловантрацит».
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.