Справа №22-2151/09
Головуючий у 1 інстанції: Савлук Т.В.
Доповідач: Черненко В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді Черненко В.А.,
суддів: Амеліна В.І., Українець Л.Д.
при секретарі: Широкопояс О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м.Києва від 30.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Районної державної у Дніпровському районні м.Києва, третя особа: 16 Державна нотаріальна контора у Дніпровському районі м.Києва про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в Дніпровський районний суд м. Києва з позовом до Районної державної адміністрації, третя особа: 16 Державна нотаріальна контора Дніпровського району м.Києва про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 грудня 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу, оскільки у встановлений строк позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначених в ухвалі судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 грудня 2008 року.
ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою судді Дніпровського районного суду від 30 грудня 2008 року про повернення позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а питання про відкриття провадження в справі за його позовом передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при постановлені вищевказаної ухвали було порушено норми процесуального права, а також конституційні права позивача.
Заслухавши доповідь судді Черненко В.А., пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, який ним був пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених статтях 119 та 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на ні формаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 22.12.2008 р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та визначено недоліки, які підлягали усуненню.
Постановляючи ухвалу від 30.12.2008 р. суд першої інстанції виходив з того, що позивач в наданий йому термін визначених недоліків не усунув, невірно визначив відповідача та третю особу, та визнав неподаною позовну заяву.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Згідно роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.90 р. з відповідними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції», зазначено, о недопустима відмова у прийнятті заяви з мотиву пред'явлення позову неналежним позивачем чи до неналежного відповідача. У цих випадках питання про заміну позивача чи відповідача або притягнення до участі у справі належного відповідача вирішує суд.
Також заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів. Питання щодо з'ясування, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд вирішує у попередньому судовому засіданні.
Оскільки судом першої інстанції при поставлені ухвали було порушено норми процесуального права, постановлена ухвала підлягає скасуванню, а питання поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 грудня 2009 року скасувати, а питання направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню до Верховного Суду України в касаційному порядку не підлягає.