Апеляційний суд Київської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд Київської області в складі:
Головуючого судді Беха М. О.
суддів Романець Л.А., Матюшка М. П.
за участю прокурора Климк А.В.
захисника ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві 16 червня 2009 року матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2009 року, якою відмовлено в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
встановив:
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 7.05.2009 року о 10 годині за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншою особою, з корисливих мотивів, таємно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна проник до будинку АДРЕСА_1 звідки викрав гроші в сумі 5000 доларів США, 20.000 грн. та виробів із золота, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду.
7.05.2009 року порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_3 за ст. 185 ч.3 КК України.
7.05.2009 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
8.05.2009 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області продовжений термін затримання ОСОБА_3 до 15.05. 2009 року.
Справа № 10-127-2009 Категорія: ст. 185ч.3 КК України
Головуючий у першій інстанції Бобкова H.B.
Доповідач Романець Л.А.
15.05. 2009 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
13.05.2009 року ОСОБА_3 притягнутий в якості обвинуваченого за ст. 185 ч.3 КК України.
5.06.2009 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відмовлено в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_2.
На постанову суду від 5.06.2009 року подана апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд.
При цьому, апелянт посилається на те, що ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України являється тяжким та продовжує вчиняти злочини.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення захисника, який заперечував проти апеляції, дослідивши витребувані матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.
Так, відповідно до ст. 155 ч. 1 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Крім того, згідно із ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються як тяжкість злочину, так і данні про особу, яка обвинувачується, її вік, стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Оскільки ОСОБА_3 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, його дочка являється інвалідом, та інше.
Згідно діючому законодавству, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства та суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у справі або продовжити злочинну діяльність.
В кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 185 ч.3 КК України немає даних про те, що обвинувачений намагається ухилитися від слідства, суду та від виконання процесуальних дій, перешкоджає встановленню істини по справі і продовжує злочинну діяльність.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що підстав для скасування постанови про відмову в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_3, як ставиться питання в апеляції, немає.
Керуючись ст. ст. 165-3, 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2009 року, якою відмовлено в продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін.