ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2007                                                                                   Справа № 2/198 

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г.  (доповідач),

суддів Павловського П.П., Логвиненка А.О.

при секретарі:  Ролдугіній Н.В.

прокурор: Зіма В.Б., посвідчення №117 від 13.08.2007

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

від відповідача -не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора Голованівського району Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від  ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі № 2/198

за позовом   прокурора Голованівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Голованівської селищної ради Кіровоградської області, смт.Голованівськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Кіровоградська область, смт.Голованівськ

про зобов'язання знести самовільно збудоване нерухоме майно - малу архітектурну форму, розміщену по АДРЕСА_1   Кіровоградської області

          ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області від  ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі №2/198 (суддя Деревінська Л.В.) в задоволенні позовних вимог прокурора Голованівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Голованівської селищної ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання знести самовільно збудоване нерухоме майно - малу архітектурну форму, розміщену по АДРЕСА_1   Кіровоградської області, відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, прокурор звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення скасувати, посилаючись на наступне:

-          відмовляючи у задоволенні позову, суд керувався ст.376 ЦК України та Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 04.09.2006р. №296 „Про затвердження методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, де мала архітектурна форма - вагончик не є нерухомим майном, отже неможливо його знести, як самовільно збудоване, тоді як вагончик встановлений ОСОБА_1 відноситься до стаціонарних малих архітектурних форм та є нерухомим майном, яке можливо знести, як самовільно збудоване;

-           посилання суду на той факт, що приписом районної інспекції державного архітектурно-будівельного контроль НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2р. запропоновано відповідачу оформити відповідні документи на отримання дозволу щодо встановлення малої архітектурної форми і на час звернення з позовом до суду термін, запропонований відповідачу не сплив, безпідставне, оскільки відповідно до ст. 24, 28, 29 ЗУ „Про планування і забудову територій”, ст.376 Цивільного кодексу України та Наказу міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 04.09.2006р. №296 „Про затвердження методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності встановлення та експлуатація малих архітектурних форм можлива лише після оформлення відповідних документів на отримання відповідного дозволу.

          Відповідач відзив на апеляційне подання не надав, його представник та представник позивача в судове засідання двічі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами.

          Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд дійшов до висновку, що апеляційне подання задоволенню не підлягає.

          Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2р. районною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю проведено перевірку з питань додержання вимог архітектурного законодавства під час розміщення малої архітектурної форми -вагончика, розташованого поАДРЕСА_1 Кіровоградської області, про що складено акт за НОМЕР_3 (а.с.9).

          Перевіркою встановлено, що власником малої архітектурної форми є фізична особа - підприємець ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_2, ідентифікаційних код НОМЕР_4. Жилий будинок, біля якого знаходиться (встановлена) мала архітектурна форма, є власністю  ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3р. ( НОМЕР_5). Будівля ( житловий будинок) знаходиться на земельній ділянці на території Голованівської селищної ради, яка згідно довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_4р. Голованівською селищною радою Кіровоградської області за НОМЕР_6, не приватизована.

         На момент перевірки у власника малої архітектурної форми відсутній дозвіл на її встановлення чим порушено вимоги статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва”, а саме щодо проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації.

За результатами перевірки районною інспекцією державного архітектурно -будівельного контролю складено протокол НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_2р. про правопорушення у сфері містобудування та винесено припис НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_2р.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України “Про планування і забудову території” фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити  будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів  відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Частинами 5, 6 статті 24 Закону України “Про планування і забудову території” дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання  вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на  виконання будівельних  робіт у порядку, визначеному цим Законом. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності

запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок).

На підставі частини 10 статті 24 Закону України “Про планування і забудову території” здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації,  а також  здійснення не  зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Згідно частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок,  будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України визначено у разі істотного відхилення від проекту, що  суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

За викладених обставин прокурор Голованівського району Кіровоградської області просив зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 знести самовільно збудоване нерухоме майно - малу архітектурну форму.

Відповідно до ч.8 ст.29 Закону України “Про планування і забудову території” перелік будівельних робіт, на виконання яких вимагається дозвіл, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.

Згідно п.12.3 Типових регіональних правил забудови, затверджених наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України №219 від 10.12.2001р., дозвіл на виконання будівельних робіт -це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається і реєструється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 04.09.2006р. за №296 “Про затвердження Методичних рекомендацій  щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності” визначено, що малою архітектурною формою для здійснення підприємницької  діяльності (далі - мала архітектурна   форма) є невелика одноповерхова споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів. Малі архітектурні форми є пересувними або стаціонарними: пересувна мала  архітектурна форма (торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності тощо) - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей; стаціонарна мала архітектурна форма (кіоск, павільйон тощо) - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, і по зовнішньому контуру має площу до 30кв.м.

До Переліку будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, “Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженого наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від

ІНФОРМАЦІЯ_5р.,  включено тимчасові будівлі і споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштування фундаментів (п.4.9).

Кіоск фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 розташований на присадибній ділянці по АДРЕСА_1, встановлено без улаштування фундаментів, тобто є малою архітектурною спорудою, проти чого не заперечує позивач.

Отже суд вірно прийшов до висновку, що  мала архітектурна форма не є нерухомим майном, тому її не можна зобов'язати знести як самовільно збудовану.

Крім того, приписом районної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю  НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2р. запропоновано відповідачу у термін до 14.08.2007р оформити відповідні документи на отримання дозволу щодо встановлення малої архітектурної форми. Тобто на час звернення з позовом до суду та винесення рішення у справі термін запропонований відповідачу для виконання припису, не сплив.

Посилання в апеляційному поданні на те, що мала архітектурна форма є стаціонарною, а тому відноситься до нерухомого майна, є помилковим, тому не приймається до уваги.

Враховуючи викладене, підстав  для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від  ІНФОРМАЦІЯ_1р. у справі            №2/198 залишити без змін, а апеляційне подання прокурора Голованівського району Кіровоградської області - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                                В.Г.Головко

Судді                                                                                             П.П.Павловський

                                                                                                                   А.О.Логвиненко