Справа № 10-115/2009
Головуючий 1 інстанції Дубас Т.В.
Категорія: ст. 165-2 КПК України
Доповідач Костенко І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2009 р. Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Шроля В.Р. суддів - Костенко І.В., Дриги A.M.
3 участю прокурора - Нагорного А. А. та адвоката - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2009 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, -
встановив:
Органами попереднього слідства ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він працюючи начальником інженерного центру Відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс» державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» та будучи членом комісії по прийняттю в експлуатацію споруджених ‘ГОВ «Кран Сервіс Україна» об’єктів протягом лютого-травня 2009р. вимагав від директора ТОВ «Кран Сервіс Україна» ОСОБА_3 хабар в сумі 160 тис. грн., що є особливо великим розміром за підписання ним, як членом комісії, акта про прийняття устаткування після індивідуального випробування та акта про прийняття устаткування після комплексного випробування, які відповідно до наказу № 637 від 24.12.2008р. Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження переліку внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків та переліку виконавчої та іншої документації, що надається приймальній комісії при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» є обов’язковими документами без складення та підписання яких неможливо прийняти в експлуатацію споруджений об’єкт.
На дану вимогу ОСОБА_3 змушений був погодитись, так як не бажав настання негативних для нього наслідків у вигляді штрафних санкцій з боку державної архітектурно-будівельної інспекції і 22, травня 2009 року близько 12 год. 10 хв. в автомобілі ОСОБА_4 на території бази ВП «Атомремонтсервіс» ДП НАЕК «Енергоатом» (м. Славутич, вул. Ентузіастів, 7) передав ОСОБА_4., а останній одержав першу частину хабара в сумі 110 тис. гри.
22 травня 2009 року слідчим ОВС прокуратури Київської області порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
23 травня 2009 року о 1 год. 15 хв. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КК України.
ст. слідчий прокуратури Києво-Святошинського району Київської області за згодою з прокурором Києво-Святошинського району звернувся до суду з поданням про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2009р. ОСОБА_2 обрано запобіжний захід тримання під вартою.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і останній може ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі чи продовжити злочинну діяльність.
На постанову суду подано апеляцію адвокатом ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_2, в якій ставиться питання про її скасування та обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки при винесенні постанови судом не в повній мірі враховані дані про особу ОСОБА_2, що він має постійне місце проживання, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. Апелянт вважає, що органи досудового слідства не надали суду достатніх даних, які б стверджували, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде ухилятися від слідства та суду. Крім того, знаходить що суд вийшов за межі своєї компетенції і дав оцінку доказам.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти поданої апеляції, вважає постанову судді законною, адвоката ОСОБА_1, який повністю підтримав подану ним апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція адвоката не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Так, у відповідності до вимог ст. ст. 148, 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція ст. 368 ч. 3 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Враховуючи особу підозрюваного, обставини справи у суда було достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може ухилитися від слідства і суду та перешкодити встановленню істини по справі.
При розгляді подання органу досудового слідства суд прийняв рішення з дотриманням вимог ст. 148, 150, 155 КПК України, з урахуванням даних, що характеризують особу підозрюваного, в т.ч. 1 тих, про які зазначено в апеляції.
Постанова суду с законною і висновок про те, що суд не вбачає обрання іншого запобіжного заходу ОСОБА_2, крім тримання під вартою є вірним, оскільки інші (менш) суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити належну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов’язків.
Посилання апелянта на те, що у постанові суддя дав оцінку доказам є безпідставні, так як мова про докази, що стверджує причетність підозрюваного до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України йде у змісті подання органу досудового слідства, з яким він звернувся до суду, що і зазначено в постанові судді.
Підстав для скасування постанови судді апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалила:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2009 року, якою обрано запобіжний захід - тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.