справа № 22-2755 головуючий у 1-й інстанції: Умнова О.В.
доповідач: Поливач Л.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Дербенцевої Т.П.
Котули Л.Г.
при секретарі: Полонській А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа: Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиттям квартири;
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3-ОСОБА_7
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 20964, 40грн. матеріальної шкоди, моральної шкоди у розмірі 10000 грн. посилаючись на те, що з вини ОСОБА_6, померлого наприкінці осені 2005 року, якій мешкав в квартирі АДРЕСА_1 06.02.2005 року була залита квартира АДРЕСА_2, де він проживає, у зв'язку з чим йому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 17026 грн., оскільки він витратив на відновлюваний ремонт квартири саме таку суму та моральну шкоду. Після смерті ОСОБА_6, 10.01.2006 року його квартиру повторно було залито, у зв'язку з чим йому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3938, 40 грн. та моральну шкоду. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 є спадкоємцями померлого ОСОБА_6, які прийняли спадщину, ОСОБА_2 просив стягнути матеріальну та моральну шкоду, заподіяну йому залиттям квартири з ОСОБА_3, як спадкоємиці померлого чоловіка та як законного представника неповнолітнього сина -спадкоємця померлого батька.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від-13 січня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20964, 40 грн. матеріальних збитків, 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати, а всього стягнуто 22212, 54 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3-ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд 1-ї інстанції помилково вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які фактично доведені не були, висновки суду не відповідають обставинам справи. ОСОБА_7 зазначив, що позивач не довів вартість матеріальної шкоди заподіяної йому після першого залиття - 06.02.2005 року, оскільки він не надав суду квитанції про сплату вартості ремонту, а акт приймання виконаних підрядних робіт по відновлюваному ремонту не є належним доказом заподіяної позивачеві матеріальної шкоди. Відповідно до висновків експертизи, вартість відновлюваного ремонту після залиття від 06.02.2005 року та від 10.01.2006 року складає 3938, 40 грн. Даними висновками експертизи спростовуються твердження позивача про те, що він витратив на відновлюваний ремонт квартири після першого залиття 17026 грн. Суд не обґрунтував свого рішення в частині стягнення моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири зі спадкоємців покійного ОСОБА_8
В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених вище доводів. Представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_9 та представник 3-ї особи : Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» апеляційну скаргу не визнали, просили суд її відхилити, посилаючись на те, що рішення суду 1 -ї інстанції є законним та справедливим.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 суд виходив з того, що з вини ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, якій мешкав в квартирі АДРЕСА_1 06.02.2005 року була залита квартира АДРЕСА_2, де проживає позивач, у зв'язку з чим йому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 17026 грн., оскільки він витратив на відновлюваний ремонт квартири саме таку суму та моральну шкоду. Після смерті ОСОБА_6, 10.01.2006 року квартиру, де мешкає позивач повторно було залито, у зв'язку з чим йому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3938, 40 грн. та моральну шкоду. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 є спадкоємцями померлого ОСОБА_6, які прийняли спадщину після смерті чоловіка та батька (оскільки ОСОБА_3 від свого імені та від імені неповнолітнього сина, як законний представник, звернулась до Шостої Київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6), суд стягнув матеріальну та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., заподіяну ОСОБА_2 залиттям квартири з ОСОБА_3, як спадкоємиці померлого чоловіка та як законного представника неповнолітнього сина.
Розглянувши спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи з вини ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, якій мешкав в квартирі АДРЕСА_1 06.02.2005 року була залита квартира АДРЕСА_2, де проживає позивач, у зв'язку з чим йому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 17026 грн., оскільки він витратив на відновлюваний ремонт квартири саме таку суму. Зазначені обставини підтверджуються актом ЖЕУ-3 від 07.02.2005 року, актом прийняття виконаних робіт СПД- ФО ОСОБА_10 (а.с. 12, 13 том 1) та квитанцією про сплату послуг СПД- ФО ОСОБА_10, згідно якої 20.02.2005 року за будівельні роботи в квартирі позивача їй було сплачено 17026, 00 грн. Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 22.02.2008 року не спростовує твердження позивача про те, що він витратив на ремонт квартири після залиття від 06.02. 2005 року 17026, 00 грн., а тому доводи апелянта в цій частині не спростовують висновки суду 1-ї інстанції про те, що зазначена матеріальна шкода підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Після смерті ОСОБА_6 (коли ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 прийняли спадщину - подала ОСОБА_3 відповідні заяви до Шостої Київської нотаріальної контори 05.12.2005 року а.с. 172, 173 том 1), 10.01.2006 року квартиру, де мешкає позивач повторно було залито, у зв'язку з чим йому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3938, 40 грн. та моральну шкоду. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 є спадкоємцями померлого ОСОБА_6, які прийняли спадщину після смерті чоловіка та батька (оскільки ОСОБА_3 від свого імені та від імені неповнолітнього сина, як законний представник, звернулась до Шостої Київської державної нотаріальної контори з заявами від 05.12.2005 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6), суд стягнув матеріальну шкоду у розмірі 20964, 40 грн.(17026, 00 грн.+ 3938, 40 грн.) та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., заподіяну ОСОБА_2 залиттям квартири з ОСОБА_3, як спадкоємиці померлого чоловіка та як законного представника неповнолітнього сина.
Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України особа, винна в заподіянні шкоди, зобов'язана відшкодувати її в повному обсязі.
Суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_3 як спадкоємиця померлого чоловіка та як законний представник неповнолітнього сина, який є спадкоємцем померлого батька, які прийняли спадщину, повинна відшкодувати позивачеві матеріальну шкоду, відповідно до вимог ст.ст. 1218, 1231 ЦК України.
Суд вірно стягнув та визначив розмір моральну шкоду, оскільки повторне залиття відбулося після смерті ОСОБА_6, було пошкоджено майно позивача, чим йому було заподіяно матеріальну та моральну шкоду з вини ОСОБА_3, яка не слідкувала належним чином за спадковим майном - 1/2 часткою квартири, яку прийняла разом з сином та допустила залиття квартири позивача.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, .які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
В зв'язку з цим підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3-ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.