Справа № 22 - 3481

Головуючий у 1 інстанції: Дорошенко В. Г.

Категорія:

Доповідач: Резникова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Резникової Л.В. суддів: Баркова В.М., Рецебуринського Ю.Й. при секретарі: Шатун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Донецьккокс»

на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 2 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Донецьккокс», третя особа Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, про стягнення витрат на придбання спеціального транспортного засобу, -

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, позивача, третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Донецьккокс», про стягнення витрат на придбання

спеціального транспортного засобу.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 2 березня 2009 року з Відкритого акціонерного товариства «Донецьккокс» на користь ОСОБА_1 стягнуто сплачену ним різницю вартості автомобілів в сумі 6586 грн. та судові витрати в розмірі 95 грн.86коп..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 22 червня 1980 року позивач був травмований джерелом підвищеної небезпеки, яке належало відповідачу, внаслідок чого він був визнаний інвалідом 2, а в теперішній час 3 групи. Рішенням народного суду Кіровського району м. Донецька від 2 грудня 1981 року була встановлена вина відповідача у нещасному випадку, який стався з позивачем. Згідно висновку Донецького обласного центру медико-соціальної експертної комісії від 21 листопада 2003 року, ОСОБА_1 як інвалід, потребує забезпеченя спеціальним автотранспортом з ручним управлінням на дві руки і одну ногу.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 27.03.2006 з відповідача була стягнута вартість автомобіля «Таврія» -110270 з ручним правлінням в сумі 20499 грн., на рахунок Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, який повинен був забезпечити його автомобілем. Вказане судове рішення було виконано лише 26 вересня 2006 року, проте автомобіль був придбаний 18 вересня 2007 року за 27085 грн., з яких сума 6586 грн. була сплачена особисто позивачем.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане судове рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову з тих підстав, що суд не з*ясував всі обставини по справі, які мають суттєве значення, зробив висновки які не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Апелляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав:

Постановляючи рішення, суд першої інстанції, ретельно перевірив обставини справи, докази, якими підтверджений позов і постановив обгрунтоване рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив с того, що джерелом підвищеної небезпеки, належним відповідачу, було травмовано позивача, який став інвалідом і згідно висновку Донецького обласного центру медико-соціальної експертної комісії від 21 листопада 2003 року потребує в забезпечені спеціальним автотранспортом з ручним управлінням на дві руки і одну ногу. Оскільки шкода була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, саме на власника цього джерела покладено обов*язок по відшкодуванню потерпілому матеріальної шкоди.

Такий висновок суду відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки дійсно на час постанови рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 27 березня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2006 року, яким з відповідача була стягнута вартість автомобіля «Таврія» -110270 з ручним правлінням в сумі 20499 грн., на рахунок Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, який повинен був забезпечити ОСОБА_1 автомобілем, діяла постанова КМУ № 221, яка передбачала, що інваліди, які мають право на одержання автомобіля з ручним або звичайним керуванням, забезпечуються автомобілями «Таврія», модифікація яких визначається згідно з висновком МСЕК. Проте зазначені судові рішення були відповідачем оскаржені в касаційному порядку і ухвалою Верховного суду України від 2 жовтня 2006 року виконання рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 27 березня 2006 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2006 року було зупинено до закінчення касаційного провадження.

13 листопада 2006 року ухвалою Верховного суду України касаційна скарга ВАТ «Донецьккокс» була відхилена, а ухвала Апеляційного суду Донецької області залишена без зміни.

На час надходження вказаної ухвали до Фонду соціального захисту інвалідів у Постанову КМУ № 221, 20.12.2006 року були внесені зміни, якими було передбачено, що інваліди, які мають право на отримання автомобіля з ручним або звичайним управлінням, забезпечуються автомобілями «Славута».

Оскільки вартість, придбаного для позивача автомобіля склала 27085 грн., з яких сума 6586 грн. була сплачена особисто позивачем, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що суму коштів, сплачених потерпілим, належить стягнути з відповідача.

Таким чином доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст., ст.307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецьккокс» відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 2 березня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.