Справа № 2-323/2010/1231

Р І  Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                  У К Р А Ї Н И

26 липня 2010 року Стахановський міський суд Луганської області

у складі : головуючого судді    Бондаренко Н.О.

                 при секретарі             Кличовій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Стаханова, Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми 7230 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, звернувшись до суду з позовом вказав, що 25.04.2008 року він передав відповідачеві 1700 доларів США за покупку автомобіля ВАЗ 2106 білого кольору державний номер НОМЕР_2 1980 року випуску. У березні 2009 року при перевірці МРЄО м. Стаханова була встановлена неможливість за технічними причинами переоформлення на нього права власності на вказаний автомобіль. Вказаним автомобілем відповідач мав право керувати і розпоряджатися від імені його власника – ОСОБА_3, який повернув йому суму 800 доларів США. Не повернутою залишилася сума 900 доларів, передана йому 25.04.2008 року відповідачеві.

Отримана відповідачем вказана сума, підтверджується розпискою, виданою відповідачем по отриманні вказаної суми грошей. Але відповідач з вказаного часу по різних мотивах ухиляється від виконання свого зобов’язання. Ухиляється відповідач від виконання грошового зобов’язання протягом двох місяців.

Відповідно до ст. 625 ЦК України – боржник, який прострочив виконання зобов’язання зобов’язаний виплатити за вимогою кредитора суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки. Сума боргу з врахуванням суми індексу інфляції складає -7230 грн. 900 доларів США х 797,00 грн. = 7173 грн., 1773 грн. х 99,9% х 100,9 % - 7173 грн. = 57 грн. 32 коп.

Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_2 гроші в сумі 7320 грн., судові  витрати по справі.

У судовому засіданні позивач у повному обсязі підтвердив свої позовні вимоги, вказав, що він подивився автомобіль, машина була нормальна, він передав сто доларів США в якості задатку за автомобіль ВАЗ 2106 білого кольору, державний номер НОМЕР_2, 1980 року випуску, сину ОСОБА_2, бо того не було вдома. Самому ОСОБА_2 він передав за автомобіль 1700 доларів США. Відбувалося все 25.04.2008 року. Угода відбувалася у нього вдома по вул.  3- поселення, 168, була присутня його подруга ОСОБА_6. ОСОБА_2 разом зі своїм сином пригнали машину. Він отримав технічний паспорт на автомобіль, доручення йому видав перший власник автомобіля – ОСОБА_3 доручення привіз ОСОБА_2. Згодом він вирішив продати автомобіль, але при перевірці у МРЕО м. Стаханова йому сказали і ще один чоловік сказав і потів в м. Рубіжному в МРЄО також сказали що машина лише на металолом, її заберуть на першому посту ДАІ, що з технічних причин переоформлення неможливо. Виявили, що рамка вварена. ОСОБА_3, перший хазяїн машини, сказав йому, що забере назад машину, віддасть йому 800 доларів, це сума, яку він отримав від продажу машини, а те що взяв понад цієї суми у нього ОСОБА_2, нехай відає сам. Він повернув машину ОСОБА_3, отримав від того 800 доларів США. Коли звернувся з претензіями до ОСОБА_2 з вимогою повернути йому 900 доларів отримав відмову. Виявляється, що син ОСОБА_2 не сказав що машина була з ДТП, вони лише її трохи підремонтували і продали йому, нічого не повідомивши про стан автомобіля. Наполягає на стягненні саме 900 доларів США.

Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами ОСОБА_1 у повному обсязі не згоден, вказав, що до нього під’їхав його внук, сказав продається непогана машина, що він може заробити, господар автомобіля є, машина не крадена. Він пенсіонер, гроші йому потрібні, Він погодився придбати він ремонтує машини, вкладає свої кошти купив автомобіль ВАЗ 2106 білого кольору, державний номер НОМЕР_2., відремонтував цю машину, вкладав в неї свої кошти, автомобіль знаходився у належному стані. ОСОБА_1 купив у нього цей автомобіль за 1700 доларів США, про що є розписка. Ніяких претензій щодо технічного стану автомобіля під час його купівлі ОСОБА_1 йому не пред’являв. Навпаки автомобіль йому сподобався. Позивач йому писав розписку щодо того, що машина сподобалася і претензій не має, він згодом цю розписку знищив .Після того, як він керував цим автомобілем півтора роки у нього раптом з’явилися нарікання на технічний стан автомобіля. Де, у кого перебував весь цей час автомобіль, як він використовувався йому не відомо. Як виявилося ОСОБА_1 передавав автомобіль і іншим особам. Гроші ОСОБА_1 він не обіцяв віддавати. Він пропонував пригнати йому автомобіль, він його продасть, гроші віддасть. Він сам вкладав в цей автомобіль при ремонті свої кошти. І ціна і технічних стан автомобіля ОСОБА_1 влаштовували при купівлі. Не вварювався там номерний знак.

Співвідповідач ОСОБА_3 до судового засіданні не явився, про, день, місце, годину розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення у пресі. Надав суду письмову заяву, в якій вказав, що повернув суму 800 доларів США за автомобіль білого кольору. За залишок суми позивач і відповідач повинні розібратися самі.

Свідок ОСОБА_6 суду вказала, що 2008 році ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 машину, відав тому 1700 доларів США. Машина ОСОБА_1 сподобалася, їздили до хазяїна і зробили доручення.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що у 2008 році до нього попадає машина, а хлопці з гаража кажуть там номер вварений. Поїхали в Рубіжне до нового хазяїна в МРЄО. Експерти сказали, що проблеми або вкрадений, або вварений. Хазяїн погодився забрати автомобіль і відав йому 800 доларів США. 500 доларів США йому віддав через два тижні ОСОБА_1. Гроші йому віддавав ОСОБА_3 і ОСОБА_1 тому що він купив машину і разом з сином поміняв першу модель на шосту. Племіннику продали, а син і племінник помінялися.

Свідок ОСОБА_8 суду вказав, що його родич ОСОБА_9 подзвонив і сказав, що на автомобільному базарі продається непогана машина, продає її хазяїн, він її купив. Він не взяв ніяких документів, машину хотів підробити і продати. Його знайомий йому каже машина дуже бита, зварювання проводилося біля номера кузова. ОСОБА_9 подзвонив хазяїну машину, той йому сказав, що машину зварювалася на станції технічного обслуговування на що є всі документи. Тобто машина не кримінальна. На якій саме станції це відбувалося йому це не відомо. Він не казав своєму батькові ОСОБА_2 що машина бита, машину зробили, продали, вона сподобалася ОСОБА_1. Нічого кримінального за цією машиною немає. Інакше про це було б відомо. 100 доларів задатку він взяв.

Вислухавши сторони, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 через своїх родичів сина та онука у ОСОБА_3 купив автомобіль ВАЗ 2106, 1980 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, при цьому жодного документу на автомобіль – Свідоцтво про реєстрацію, доручення про розпорядження / продаж, обмін, тощо / він від власника не отримав, договір купівлі-продажу автомобіля також не укладався.

ОСОБА_2 придбав вказаний автомобіль з метою відремонтувати його та перепродати іншій особі з метою отримання додаткового заробітку, оскільки має навички ремонту автомобілів.

25.04.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав 1700 доларів США за автомобіль ВАЗ 21-06 білого кольору 1980 року від ОСОБА_1, про що свідчить розписка. При цьому, ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 доручення 30 квітня 2008 року на право розпорядження /продажу, обміну, тощо/ цим автомобілем та Свідоцтво про реєстрацію .

ОСОБА_1 починаючи з 25.04.2008 року почав експлуатувати автомобіль, згодом перепродав його, як з’ясувалось у судовому засіданні ОСОБА_7, який в решті решт і повернув машину її власникові ОСОБА_3 і отримав від нього 800 доларів США, 500 доларів ОСОБА_7 за машину повернув ОСОБА_1

Жодного доказу на підтвердження того, що автомобіль ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_2  неможливо з технічних причин експлуатувати і виникло це з вини відповідача, позивач ОСОБА_1 не надав.

На обґрунтування своїх позовних вимог, позивач сам вказує, що під час купівлі йому було відомо, що ОСОБА_2 не є власником автомобіля, що машина йому сподобалася і ціну купівлі було узгоджено, протягом тривалого часу ніяких претензій щодо технічного стану автомобіля у нього не виникало.

До фактично складених між сторонами правовідносин не можна застосувати загальні положення договірного зобов’язання про купівлю –продаж і правові наслідки передання товару неналежної якості, оскільки ОСОБА_2 не був власником вказаного автомобілю, довіреність на вчинення правочину щодо продажу автомобіля ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_2 не видавалася.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного Кодексу України, позивач не враховує що до відносин, які склалися між ним та ОСОБА_2 вказану норму не можна застосувати, оскільки, вказана норма застосовується до боржника, який прострочив зобов’язання.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути способи, перераховані ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, дії позивача і відповідача ОСОБА_2 не передбачені актами цивільного законодавства, та не породжують цивільні права та обов’язки, отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 27, 31, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України,    

В И Р І Ш И В  :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми 7230 грн., судових витрат, відмовити у повному обсязі .

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий :