Справа № 22-3490/2009р.
Головуючий у 1 інстанції Ларіна Н.О.
Категорія 27
Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в. складі:
головуючого Молчанова С. І.
суддів Звягінцевої О.М., Хейло Я.В.
при секретарі Кузмінковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання дій з одностороннього збільшення кредитної ставки за договором кредиту неправомірними, зобов’язання стягувати відсоткову ставку у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, стягнення зайве сплачених відсотків за кредитним договором, зміну кредитного договору шляхом виключення з нього п. 6.2 та відшкодування моральної шкоди і
встановив:
в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 о. оскаржує обгрунтованість ухвали Кіровського районного суду м. Донецька від 12 березня 2009 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 о. в частині вимог до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання дій з одностороннього збільшення кредитної ставки за договором кредиту неправомірними, зобов’язання стягувати відсоткову ставку у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору, стягнення зайве сплачених відсотків за кредитним договором, відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду, а в частині вимог ОСОБА_1 о. до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про зміну кредитного договору шляхом виключення з нього п. 6.2, а саме третейського застереження, - передано за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва, і ставить питання про її скасування як необгрунтовану з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вважає, що судом не враховано вимог п. 5 ст. 110 ЦПК України щодо підсудності справи за вибором позивача, а також неправильно застосовано вимоги ст. 116 ЦПК України щодо передачі справи з одного суду до іншого.
В засіданні апеляційного суду представник акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» за довіреністю Гойденко С. А. заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити, ухвалу суду залишити без змін.
4 лютого 2009 року ОСОБА_1 о. звернувся з вказаним позовом до суду до відповідача, який уточнив в своїй заяві від 26.02.2009р. (а.с. 32-36), зазначав, що 29.01.2008р. між ними був укладений договір кредиту 3 150/2-1192 на купівлю автотранспортного засобу строком до 10.01.2015р.
Договір ним добросовісно виконувався, але 30.09.2008р. відповідач письмово повідомив його про збільшення відсоткової ставки з 13, 5 % до 20, 5 %, з чим він не згоден.
В попередньому судовому засіданні 26.02.2009р. позивач уточнив свої вимоги, просив змінити кредитний договір, виключивши з нього п. 6.2 щодо третейського застереження, визнати неправомірними дії відповідача з односторонньої зміни умов цього договору, залишивши розмір відсоткової ставки 13, 5 % річних, зарахувати зайве сплачені суми процентів в рахунок погашення кредиту.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
Встановлено, що в судовому засіданні 12.03.2009р. представник відповідача заявив клопотання про залишення заяви без розгляду, оскільки п. 6.2 кредитного договору містить третейське застереження.
Як вбачається із змісту договору кредиту № 150/2-1192 від 29.01.2008р., ст. 6 встановлено порядок врегулювання спорів, які можуть виникнути у зв’язку з укладанням та виконанням положень цього договору, і п. 6.2 договору передбачено третейський порядок вирішення спорів в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002 м. Київ, вул. М. Раскової, 15 (а. с. 19-21).
Таким чином, апеляційний суд вважає, що залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 о. в частині вказаних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст. ст. 5, 6 Закону України «Про третейські суди», ст. 17 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Всупереч доводам скарги суд першої інстанції, передаючи за підсудністю Дніпровському районному суду м. Києва справу в частині вимог ОСОБА_1 о. про зміну кредитного договору шляхом виключення з нього п. 6.2, а саме третейського застереження, правильно виходив з вимог ст. ст. 2, 12, п. 3 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди».
Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, то підстав для ії скасування немає.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 о. відхилити, ухвалу Кіровського районного суду м. Донецька від 12 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.