Справа № 22ц-983 - 09  

Головуючий в суді 1 інстанції Проць Т.В. Категорія 01, 19, 24

Доповідач в суді 2 інстанції Юровська Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: судді Юровської Г. В., суддів: Голуб С. А., Волохова Л.А., при секретарі: Рудзінській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 1 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа: Вишнева міська державна нотаріальна контора Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_4 „ ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно у спадок, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_13. При житті мати склала заповіт, відповідно до якого належний їй на праві приватної власності житловий будинок заповіла в рівних частинах своїм дітям: ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_3 та ОСОБА_15. Після смерті ОСОБА_13 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 та грошові внески. 3/4 частини спадкового будинку у рівних частинах були прийняті позивачкою, її сестрою ОСОБА_10 та її братом ОСОБА_14, а 1/4 частина будинку залишилась не успадкованою, оскільки сестра позивачки ОСОБА_15 22 жовтня 1995 року померла, так і не успадкувавши частину спадкового майна. Грошові внески успадковані не були, оскільки ніхто із спадкоємців не знав про їх існування.

Просила суд встановити факт прийняття спадщини після смерті матері та сестри, визнати за нею право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та грошові внески.

Відповідачка ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи позовні вимоги, що її мати ОСОБА_15, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_16 та успадкувала частину житлового будинку, який їй заповіла, але не встигла отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки померла. ОСОБА_4 - фактично прийняла спадщину після смерті матері і має право успадкувати 1\4 житлового будинку АДРЕСА_1

Просить суд визнати за ОСОБА_4 праве власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

У ході судового розгляду даної цивільної справи ОСОБА_4 відмовилась від заявленого нею зустрічного позову, мотивуючи тим, що нею був отриманий дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, який підтверджує факт прийняття ОСОБА_4 частини спірного спадкового будинку. Відмова ОСОБА_4 від заявленого нею зустрічного позову прийнята судом, ухвалою суду від 10 жовтня 2008 року провадження по справі в частині зустрічних позовних вимог закрито.

Рішенням Баришівського районного суду від 1 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

B апеляційній скарзі ОСОБА_17 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_13. Відповідно до заповіту, посвідченого 17 жовтня 1983 року секретарем виконкому Морозівської сільської ради, ОСОБА_13 заповіла належний їй на праві приватної власності житловий будинок в рівних частинах своїм дітям: ОСОБА_10, ОСОБА_14. ОСОБА_18 (після одруження присвоєно прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_19 та ОСОБА_15.

ОСОБА_10, ОСОБА_18 та ОСОБА_14 звернулись до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 25 листопада 1995 року Баришівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_14, ОСОБА_10, та ОСОБА_18 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого кожен з них успадкував по 1/4 частині спадкового житлового будинку.

Спадкоємиця за заповітом ОСОБА_15 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_13 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою № 518, виданою 15 листопада 1995 року секретарем Морозівської сільської ради Баришівського району (т. 1 а.с. 97).

22 жовтня 1995 року ОСОБА_15 померла, не оформивши свої спадкові права на 1\4 частину житлового будинку № 3 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по провулку Московський в селі Морозівка Баришівського району.

15 квітня 1996 року дочка ОСОБА_15 - ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на Уа житлового будинку № 3 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в селі Морозівка по провулку Московський Баришівського району Київської області, який належав ОСОБА_13, спадкоємицею якої була її дочка ОСОБА_15, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Ці обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи № 81, розпочатої 24 лютого 1995 року Баришівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 та спадкової справи № 35, розпочатої 12 квітня 1996 року Вишневою державною нотаріальною конторою Київської області до майна померлої ОСОБА_15

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа: Вишнева міська державна нотаріальна контора Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.

Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність довідки сільської ради щодо підтвердження прийняття спадщини ОСОБА_15 є необгрунтованими, оскільки дана довідка № 520 від 15.11.1995 року видана секретарем Морозівської сільської ради Баришівського району ОСОБА_20 в межах повноважень, наданих секретарю сільської ради і є належним доказом вступу в управління спадковим майном відповідно до вимог п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка діяла на момент оформлення спадкових прав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи довідкою аналогічного змісту № 519 від 15 листопада 1995 року підтверджено факт вступу в управління спадковим майном ОСОБА_14 (т.1а.с. 171 об, 179), оскільки із заявою до нотаріальною контори цей спадкоємець звернувся 25 листопада 1995 року, тобто після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця. Тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності необхідності на отримання такої довідки ОСОБА_14 не відповідають фактичним обставинам справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 1 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.