АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-630-Ф/09

Головуючий суду першої інстанції Петрова Ю.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

13 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді Ломанової Л.О.,

суддів Пономаренко А.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі Рєзниченку A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Дмитрівської сільської ради Совєтського району АР Крим, третя особа - Совєтська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання договору купівлі-продажу будівлі дійсним та визнання на неї права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 23 лютого 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Дмитрівської сільської ради Совєтського району АР Крим про визнання договору купівлі-продажу будівлі дійсним та визнання на неї права власності.

Позов мотивований тим, що 21 січня 2008 року між ОСОБА_4 та Дмитрівською сільською радою Совєтського району АР Крим укладений договір купівлі-продажу нежилої будівлі, яка підлягає приватизації шляхом викупу, за адресою: АДРЕСА_1

В зазначеному договорі сторони домовилися про його нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію, однак при зверненні до нотаріальної контори апелянту було відмовлено, оскільки необхідні для оформлення документи нотаріусу надані не були. Позивач просив суд визнати договір купівлі-продажу від 21 січня 2008 року дійсним та визнати за нею право власності на зазначену нежилу будівлю.

Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 23 лютого 2009 року у позові було відмовлено.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом не взята до уваги наявність об’єктивних перешкод у оформленні документів для належного посвідчення нотаріусом, а саме - відсутність коштів. Крім цього, апелянт зазначає, що договір купівлі-продажу нежилої будівлі був складений між нею як суб’єктом підприємницької діяльності та юридичною особою - Дмитрівською селищною радою Совєтського району АР Крим, таким чином Совєтський районний суд неправильно встановив підсудність даної справи, оскільки ці питання підлягають розгляду господарським судом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в і межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення по суті спору, суд першої інстанції виходив з того, що він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком не може погодитись колегія суддів, оскільки він суперечить матеріалам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ОСОБА_4 до Дмитрівської сільської ради Совєтського району АР Крим мотивований тим, що відповідач ухиляється від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 від 21 січня 2008 року (а.с. 1). Сторонами зазначеного договору є Дмитрівська сільська рада Совєтського району АР Крим в особі його голови та приватний підприємець ОСОБА_4 (а.с. 7-8). Відтак, позов був заявлений на захист прав та законних інтересів суб’єкта підприємницької діяльності.

Положенням частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням суб’єктного складу та характеру спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку спір у даній справі підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 310 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.

Відтак, провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки спір між сторонами є господарсько-правовим.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 4 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 310, пунктом 3 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Совєтського районного суду АР Крим від 23 лютого 2009 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Дмитрівської сільської ради Совєтського району АР Крим, третя особа - Совєтська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання договору купівлі-продажу будівлі дійсним та визнання на неї права власності - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.