АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого, судді Моісеєнко Т.І., суддів Іщенка В.І.,

Авраміді Т.С.,

при секретарі Алієвій Е.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Керченської міської ради АР Крим про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 4 грудня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Керченської міської ради АР Крим про визнання права власності на нежилі приміщення АДРЕСА_2

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 2.07.2003 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 Розпорядженням КПРЕЖФ № 24 від 8 лютого 2005 року приміщення № 16 приєднано до належної позивачу квартири № 11, а приміщення № 8 розпорядженням ПП «Кратос» № 4 від 25.03.2008 року надано ОСОБА_2 у користування, за умовою відновлення приміщення під сарай. Позивач просив суд визнати за ним право власності на зазначені нежилі приміщення на підставі ст. 328 ЦК України.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 4 грудня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та надання неналежної оцінки доказам, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у долучені до матеріалів справи письмових показань свідків на підтвердження того, що позивачем були проведені комунікації та відповідні ремонтні роботи в нежилих приміщеннях.

Справа № 22-ц-218- ф/09

Головуючий в першій інстанції

суддя Шкуліпа В.І.

суддя-доповідач Авраміді Т.С.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто законодавець передбачає обов’язкові умови при яких певна особа має право на звернення до суду це порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проте з матеріалів справи таких обставин не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна відноситься до компетенція сільських, селищних, міських рад.

Таким чином, загальною процедурою вирішення питання щодо набуття права власності на комунальне майно є адміністративна процедура, а компетентними органами для її здійснення є органи місцевого самоврядування.

ОСОБА_2 з питання щодо отримання у власність спірних приміщень має право на звернення у встановленому законом порядку до вказаного компетентного органу -Керченської міської ради АР Крим, і лише у випадку відмови або не розгляду цього питання вирішувати спір в суді.

Однак матеріали справи відомості щодо звернення ОСОБА_2 до Керченської міської ради АР^Крим з вищевказаним питанням та відомості щодо прийняття з приводу цього питання Керченською міською радою АР Крим рішень не містять.

А відтак, підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на нежилі приміщення АДРЕСА_2 зокрема і на підставі положень ст. 328 ЦПК України, не має.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 і залишення рішення суду без змін.

Враховуюче наведене, керуючись ст. ст. 303, 308 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 4 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяцыв з дня набрання законної сили.