АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1849
2009 р.
Головуючий у 1 інстанції: Нікітенко Н.П.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А. Суддів: Маловічко С. В.
Прокопенка О.Л.. При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Запорізького регіонального управління ЗAT КБ "ПриватБанк" (далі З AT КБ "ПриватБанк" в особі Запорізького РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк") на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2009 року по справі за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу за договором кредиту № DNH4KP97130157 від 29.09.2006 р. в розмірі 11114, 80 грн. з ОСОБА_2,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Запорізького РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу за договором кредиту № DNH4KP97130157 від 29.09.2006 р. в розмірі 11114, 80 грн. з ОСОБА_2.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2009 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Запорізького РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розі ляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, місцевий суд виходив з того, що при вирішенні питання щодо стягнення штрафу, неустойки необхідно встановити ряд обставин: причини невиконання умов договору, вину боржника, розрахунок, що не допускається у наказному провадженні.
Проте з таким висновком суду погодитися не можливо.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин справи, які мають істотне значення.
Вбачається, що положення ЦК щодо неустойки належить розуміти таким чином, що зміна розміру неустойки, передбаченої договором, є винятком із загального правила і можлива лише за наявності відповідної вимоги з боку боржника. Адже дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили. Тому у випадку розгляду безспірної вимоги з договору, який містить умову про неустойку, коли неустойка належним чином обчислена, про що свідчать додані до заяви документи, суд не повинен відмовляти стягувану у видачі судового наказу.
З матеріалів справи видно, що у заяві та доданих документах відомостей, що свідчили б про оспорювання боржником підстав, розміру вимоги чи відсутність відповідного права - відсутні, наявність спору про право не вбачається.
З огляду на зазначене, оскільки вимога кредитодавця про стягнення нарахованих за кредитним договором процентів грунтується на письмовому правочииі, є вимогою про стягнення грошових коштів і є безспірною, то за такою вимогою може бути видано судовий наказ при дотриманні заявником всіх інших умов видачі судового наказу.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі Запорізького РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2009 року по цій справі скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.