УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді Кашапової Л.М.

суддів Снітка C.O.

Худякова A.M.

при секретарі Ганько Ю.І.

з участю апелянта ОСОБА_2, представників

позивача та відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ „Новинка ЛТД",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Новинка ЛТД", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про витребування установчих документів та печатки

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2009 року, -

встановила:

01.04.2009 року Богунським районним судом м. Житомира постановлено ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову та заборонено Державному реєстратору здійснювати реєстраційні дії по внесенню змін до установчих документів ТОВ „Новинка ЛТД", що є предметом спору щодо складу учасників ТОВ „Новинка ЛТД", порядку проведення загальних зборів учасників товариства, порядку відступлення часток в товаристві тощо.

Справа № 22ц - 1466 Головуючий у суді 1 ін ст. Чішман Л.М.

Категорія 79

Суддя - доповідач Кашапова Л.М.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, посилаючись на те, що судом при вирішенні питання про забезпечення позову порушено вимоги процесуального закону, обраний вид забезпечення позову. порушує права учасників товариства щодо управління товариством, передбачені ст. 10 Закону України „Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, Статутом товариства.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог ст. ст. 151 - 153 ЦПК України невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки вимоги позивача мають істотний характер.

З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не грунтується на матеріалах справи і суперечить нормам процесуального закону, на які послався суддя в ухвалі.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2009 року ОСОБА_4 подала до суду заяву про забезпечення позову, яка не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, оскільки позивач не навела мотивів щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду зі сторони відповідача - ТОВ „Новинка ЛТД", не надала суду документальних доказів щодо членства в товаристві чи зайняття керівної адміністративної посади, які б підтвердили її повноваження на право утримання і розпорядження правоустановлюючими документами та печаткою

господарського товариства. Проте суд на це уваги не звернув та не вирішив питання про можливість прийняття заяви згідно вимог ч.8 ст. 153 ЦПК України.

В п.п. 1, 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 19 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз’яснено, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у розгляді справи. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з врахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Крім того, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача щодо несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Предметом же розгляду даної справи являється право на утримання правовстановлюючих документів товариства та його печатки, тобто право впливати на внутрішньо-господарську діяльність товариства.

В порушення вимог ст. 197 ЦПК України заяву про забезпечення позову розглянуто без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуючого технічного засобу, про що свідчить відсутність журналу судового засідання в матеріалах справи, що направлені в суд апеляційної інстанції.

За даних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом при розгляді заяви про забезпечення позову допущено порушення норм процесуального права, не дано належної оцінки дійсним обставинам справи, не визначено характер спірних правовідносин в контексті заявлених позовних вимог, а тому ухвалу слід скасувати, а заяву про забезпечення позову направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2009 року скасувати, а заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову направити на новий розгляд в той же суд.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.