Справа № 2-514/2010р.                                                                                                                                                                                  

Татарбунарський районний суд Одеської області

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді                             Сивоконь Т.І.

при секретарі                                   Комерзан Л.І.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м . Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будинок,-

                      В С Т А Н О В И В:        

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за ним права власності на будинок, що розташований по АДРЕСА_1 посилаючись на наступні обставини.

     15 червня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу будинку за вищевказаною адресою. Згідно домовленості, позивач виконав зобов’язання покупця, передавши відповідачу 14 000 гривень за вказаний будинок, а той, в свою чергу, передав будинок позивачу у користування та володіння. На початку липня 2009 року позивач перейшов проживати у будинок і сторони домовилися, що у вересні 2009 року засвідчать договір нотаріально. Після цього позивач значно поліпшив вартість будинку, провівши в ньому необхідний ремонт та користується і володіє ним до теперішнього часу.    

     Однак, незважаючи на те, що фактично договір купівлі-продажу відбувся, позивач до теперішнього часу не є власником зазначеного будинку, оскільки відповідач на момент укладення договору не мав правовстановлюючого документу на будинок, а на теперішній час невідомо з яких причин ухиляється від нотаріального посвідчення договору, почав ухилятися від зустрічей з позивачем, не відповідати на телефонні дзвінки, а потім на деякий час виїхав за межі України на заробітки, чим позбавляє позивача можливості розпоряджатися вказаним  майном.

     Оскільки позивач зі своєї сторони виконав умови договору купівлі–продажу, він просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за ним право власності на вищезазначене нерухоме майно, яке належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності.

     Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

     Відповідач надіслав до суду телеграму про можливість слухання справи у його відсутність, не заперечував проти задоволення позовних вимог.      

     Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

     Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Вислухавши пояснення та доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи та згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

     Згідно розписки від 15 червня 2009 року (а.с.7), ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 сплативши за нього 14 000 гривень того ж дня ОСОБА_2  

     Із копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.05.2010 року (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності будинок, розташований АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.03.2010 р. виданого Татарбунарською державною нотаріальною конторою (а.с.9).

     Довідкою Татарбунарського БТІ підтверджується, що вартість житлового будинку з будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 складає 54106 грн.

     Як встановлено в судовому засіданні, відповідач передав позивачеві будинок, розташований АДРЕСА_1 у володіння та користування, але створює перепони в нотаріальному посвідченні укладеного між ними правочину по причинам несвоєчасного отримання свідоцтва про право власності, що й спонукало позивача звернутись до суду із вказаним позовом, оскільки кошти за купівлю будинку він сплатив відповідачу в день укладення договору в сумі, обумовленій сторонами.

     У відповідності зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

     Згідно ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

      За таких обставин, судом з достовірністю встановлено факт купівлі позивачем будинку у відповідача, але належно не оформленого в установленому законом порядку. Враховуючи, що при укладенні угоди сторони домовились відносно всіх основних умов договору, що підтверджується письмовим доказом, і відбулося повне виконання договору, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, оскільки за угодою між сторонами вказаний правочин мав бути засвідчений в установленому законом порядку 15 червня 2009 року, суд вважає можливим визнати зазначений договір купівлі-продажу дійсним та визнати за позивачем право власності на будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1

      Керуючись ст.ст.220, 655 ЦК України, ст.ст.58-60, 213,215, ЦПК України суд,                  

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будинок - задовольнити.

     Договір купівлі-продажу, укладений  15 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будинок, розташований АДРЕСА_1 -  визнати дійсним.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Суддя                      Сивоконь