ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року липня 23 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

у відсутність осіб, які беруть участь у справі та про час і місце її розгляду належно повідомлені,

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.03.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає у АДРЕСА_1, –

підданий адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 гривень , –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 24.12.2010 о 12 год. 10 хв. на вулиці Сировця у м. Дніпродзержинську, керуючи мікроавтобусом «Форд», д/н НОМЕР_1, з намір об’їхати перешкоду попереду змінив напрямок руху і прийняв ліворуч, не переконавшись у вільності суміжної смуги, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, створюючи перешкоду попутному автомобілю «Інфініті», д/н НОМЕР_2, що почав його випередження, спричинивши ушкодження цих транспортних засобів внаслідок їх зіткнення.

Апелюючи, ОСОБА_2 заперечує протиправність своїх дій і посилається на застосування ст. 124 КУпАП всупереч її точному змісту щодо наявності порушень правил безпеки руху в іншого водія.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних даних в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Версія апеллятора за його доводами спростовується повністю характером і локалізацією пошкоджень мікроавтобуса і вздовж всього автомобіля. Крім того, апеллятор плутається у поясненнях, вказуючи одночасно і на раптовість зіткнення, і на те, що перед маневром у боковому люстерці переконався у відсутності інших учасників руху, що об’єктивно виключає одне одного.

Всі обставини вчиненого особою діяння суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши проступком за ст. 124 КУпАП.

Призначаючи стягнення, суддя врахував всі зазначені ст. 33 КУпАП обставини і відповідно до ст.ст. 27, 124 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.03.2010 про накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду