ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року липня 23 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю                 особи, яка подала скаргу,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.02.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює, мешкає на АДРЕСА_1 –

підданий стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком в один рік, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 17.01.2010 о 16 год. 00 хв. на перехресті вулиці Каштанів і проспекту Комсомольський у м. Дніпродзержинську, керуючи з явними ознаками алкогольного сп’яніння автомобілем «ЗАЗ-1102», д/н НОМЕР_1, ухилився від проходження на вимогу працівника міліції медичного огляду, чим в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від його проходження.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на неповноту судового розгляду внаслідок порушення його права на захист за ст. 268 КУпАП, за якої не досліджувалися і не оцінювалися на достатність докази для підтвердження факту керування ним автомобілем, а так само не врахований його майновий і сімейний стан, що мали вплинути на обрання заходу адміністративного стягнення, а також вважає, що він віддавав собі звіт щодо кількості вжитого алкоголю з метою профілактики простудних захворювань.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, який виявив готовність до суворіших обмежень його прав в разі доведеності його вини, подавши заяву про можливість застосування арешту, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

Суддею на засіданні, проведеному з дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого з’ясовані на підставі добутих вірогідних даних в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч, підтверджуючи наявність алкогольного сп’яніння, яке не заперечував сам ОСОБА_2 в судовому засіданні, а факт керування підтверджував під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, зібрані у справі докази та доводи апеляції особи вказують на сприйняття і свідому оцінку своїх дій правомірною поведінкою, вважаючи особисті інтереси поважними причинами для прояву непокори вимозі представника влади пройти медичний огляд у встановленому порядку, що свідчить про юридичну помилку особи, яка притягається до відповідальності, умисел якої на вчинення проступку сформовано діями міліції, які лише зовнішньо походили на підтримку. Така помилка не впливає на кваліфікацію дій правопорушника, але, в залежності від обставин, має враховуватися для реалізації необхідного виховного впливу під час визначення міри юридичної відповідальності.

Відповідно, всі обставини вчиненого діяння, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно його кваліфікувавши проступком за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП встановлена, серед іншого, з метою профілактики вчинення більш суспільно небезпечних правопорушень, не виключаючи злочинів, зокрема проти життя, здоров’я людини. Цим обумовлений формальний склад проступку, що є закінченим незалежно від настання небезпечних наслідків, і ступінь його суспільної небезпечності, який характеризується обстановкою його вчинення, що у цій справі свідчить не лише про нехтування особою загальними інтересами суспільства заради своєї приватної примхи, а й про прояв правового нігілізму через свідоме попрання встановленого законодавством порядку.

Призначаючи адміністративне стягнення, суддя не врахував вік особи правопорушника, освітньо-кваліфікаційний рівень за професією та його сімейний стан сукупно з укладом його побуту, що характеризують установки його особистості, які вимагають дієвого виховного впливу. За допомогою позбавлення спеціального права такий вплив задля виховання правопорушника в дусі додержання законів України і поваги до правил співжиття не буде досягнутий, з огляду на що накладене стягнення не відповідає його законній меті за ст. 23 КУпАП і лише сприятиме схильності особи до девіантної поведінки, підштовхуючи до нових правопорушень через неможливість отримати прийнятні джерела до існування.

Враховуючи наведені обставини, належить визнати, що задля спокутування своєї вини правопорушником застосування менш суворих заходів за системою стягнень ст. 24 КУпАП ніж ураженням в трудових правах та в особистій свободі виявляється недостатнім, на підставі чого на виконання вимог ст. 33 КУпАП апеляційний суд згідно з п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє скасувати постанову судді з винесенням нової постанови, призначивши у винятковому порядку адміністративний арешт, що відповідатиме вимогам законності та справедливості, будучи відповідно до ст. 23 КУпАП достатнім і необхідним для виховання особи, а так само співмірною карою за вчинене.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 294, 296 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.02.2010 про накладення адміністративного стягнення скасувати.

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП і піддати адміністративному арешту на сім діб, обчислюючи його відбування від часу затримання.

Привести постанову до негайного виконання, яке покласти на Дніпровський РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Посвідчення водія повернути за належністю.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду