Р І Ш Е Н Н Я Справа№ц2-3012/10
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі : головуючий-судді – Ямковій О.А., при секретарі – Петровській О.С., за участю представника позивача – Гордейчук Ю.О., представника відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєва цивільну справу за позовом прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_4 про стягнення суми ,-
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Центрального району м. Миколаєва звернувся до суду в інтересах ВАТ "ДОБ України" із позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості по кредиту, комісії та пені в загальному розмірі 2938,88доларівСША, що еквівалентно 23471грн.36коп..
Прокурор до суду не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю.
У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала.
Відповідач у судове засідання не з`явився, направив свого представника.
Представник відповідача вимоги позову визнав частково в розмірі 7935грн.53коп., виходячи із курсу долара США до національній валюти в розмірі 5,05грн. до 1долара.
Вислухав пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.12.2005року між ВАТ "ДОБ України" в особі філії – МВ Ощадбанку №8351 і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №257, за яким банк надав відповідачеві суму кредиту в розмірі 10252долараСША строком до 26.12.2010року з розрахунку 11% річних та сплатою щомісячної комісійної винагороди в розмірі 0,05% від суми наданого кредиту. Пунктом 3.3.3 ОСОБА_4 як позичальник взяв на себе зобов`язання здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків щомісячними ануїтетними платежами в сумі 230доларівСША.
Пунктами 3.2, 4.1.1 зазначеного договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем умов договору, банк має вимагати дострокового повернення кредиту зі сплатою процентів, комісійних винагород і штрафних санкції.
Із положень ст. 192 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст. 5 Декрету КМУ №15-93 від 19.02.1993року "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вбачається, що іноземна валюта може використовуватись банками при видачі кредитів за наявності у них генеральної ліцензії НБУ, яку ВАТ "Державний ощадний банк України" має за №148 від 16.01.2002року. При наявності зазначеної ліцензії, банку не потрібно додатково отримувати індивідуальну ліцензію для надання споживачу кредиту в іноземній валюті, оскільки така вимога передбачена п.п. "в" п.4 ст.5 Декрету КМУ №15-93 лише для тих видів кредитів, терміни і суми яких перевищують встановлені законодавством межі, які згідно до листа НБУ від 7.12.2009рок №13-210/7871-22612 до наступного часу законодавством України не визначені.
Таким чином, зміст оспорюваної угоди свідчить, що вона укладена з додержанням вимог цивільного законодавства та за вільного волевиявлення сторін, а визначення грошового еквіваленту зобов`язання в іноземній валюті не суперечить нормам ч.2 ст. 524ЦК України.
У забезпечення зобов`язань по кредитному договору №257 28.12.2005року між сторонами був укладений договір застави рухомого майна, за яким позичальник як заставодавець передав у заставу банку належне йому майно у вигляді автомобіля марки ГАЗ-3302, 2005року випуску, р/н НОМЕР_1.
Згідно до наданого розрахунку та письмових заперечень відповідача, останній свої зобов'язання за договором у повному обсязі не виконав, суму кредиту в розмірі 2781,72долараСША, суму несплаченої комісії в розмірі 102,60долараСША не погасив, у зв`язку з чим банком була нарахована пеня відповідно до п.4.1.1 договору в розмірі 54,56долараСША.
Загальна сума заборгованості за договором кредиту становить 2938,88доларівСША, що станом на 11.12.2009року еквівалентно 23471грн.36коп..
Відповідно до наданої копії квитанції №177449 відповідач 29.03.2010року додатково сплатив 255,02долараСША, які не були враховані позивачем при проведені розрахунку зі зменшенням розміру простроченої основної суми боргу згідно до п.1.6 кредитного договору, за яким передбачений порядок погашення позичальником зобов`язань.
На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. ст. ст. 509, 526, 610, 611, 1054-1055 ЦК України, суд дійшов висновку, що волевиявлення відповідача ОСОБА_4 при укладанні з банком кредитного договору було вільним, а обрання валютного кредитування у доларах США – свідомою дією через зменшену відсоткову ставку.
З урахуванням того, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за договором, позовні вимоги є обґрунтованими, але виходячи із обсягу заявлених вимог підлягають задоволенню частково з урахуванням проведеного відповідачем платежу. Підстав для застосування курсу валют, якій діяв не на час пред`явлення банком вимог до позичальника, у суду немає.
Також немає підстав для зобов`язання банку здійснити припинення нарахування процентів за користування кредитними коштами, так як п. 8.1 договору передбачено, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
Таким чином, з відповідача на користь банку слід стягнути за договором 2683,86доларівСША, що еквівалентно відповідно до наданого розрахунку – 21434грн.65коп..
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах ВАТ "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_4 про стягнення суми – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ "Державний Ощадний банк України" за договором – 2683,86доларівСША, що еквівалентно 21434грн.65коп., а також судовий збір на користь держави у розмірі 214грн.35коп., інформаційно-технічні послуги на користь держбюджету Центрального району м. Миколаєва в розмірі 120грн.00коп..
Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області у порядку, якій передбачений ст. ст. 294-296 ЦПК України.
СУДДЯ ЯМКОВА О.О.