Справа № 22-1295/2009 Головуючий в 1 інстанції Хомик І.І..

Категорія 52

Доповідач Кутурланова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Орловської Н.М.

Суддів Кутурланової О.В.

Майданіка В.В.

при секретарі Пасько Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-111 ступеня № 2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-111 ступеня № 2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що з листопада 1997 року працювала кастелянкою у Калінінській спеціальній загальноосвітній школі-інтернату 1-111 ступеня № 2, а 08.11.2004 року її було звільнено з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.

Своє звільненні вважає незаконним, оскільки 18.10.2004 року нею була отримана травма на виробництві, у зв»язку із чим вона проходила тривале амбулаторне лікування до 06.02.2005 року, однак відповідач відмовився оплатити їй листки непрацездатності за цей період, а тому вважає, що з нею не було проведено остаточного розрахунку при звільненні та просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 19319 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 лютого 2009 року до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено директора Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-111 ступеня № 2 ОСОБА_4 (а.с.28).

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 березня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-111 ступеня № 2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 березня 2009 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В письмових запереченнях ОСОБА_4 посилається на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним, а тому просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

Судом встановлено і це підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 з листопада 1997 року по 08.11.2004 року працювала кастелянкою у Калінінській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті 1-111 ступеня № 2, 08.11.2004 року трудовий договір з нею було розірвано на підставі п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.15-16).

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13.11.2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 15.01.2008 року (а.с.23), в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату 1-111 ступеня № 2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Крім того, судом було встановлено і не заперечувалося сторонами, що до адміністрації школи-інтернату надавався лише один листок непрацездатності - за період лікування з 19.10.2004 року по 30.10.2004 року, який адміністрація не прийняла та порадила належно оформити, оскільки листок непрацездатності не містив підпису головного лікаря та печатки лікувальної установи. Крім того, оскільки причиною звільнення від роботи у листку непрацездатності було вказано нещасний випадок на виробництві, однак ні лікувальним закладом, ні самою позивачкою не було заявлено на підприємство про його настання, ОСОБА_3 порадили написати відповідну заяву для проведення розслідування нещасного випадку.

В подальшому належним чином оформлені листки непрацездатності позивачкою до адміністрації підприємства не подавалися, з заявою про розслідування нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 звернулася до відповідача лише у серпні 2005 року.

З пояснень сторін вбачається, що комісія з розслідування нещасного випадку відмовила ОСОБА_3 у визнанні того, що нещасний випадок стався з нею під час виконання завдання адміністрації.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки позивачка з належно оформленими листками непрацездатності до адміністрації школи-інтернату не зверталася, у відповідача не могло виникнути обов»язку по їх оплаті, а отже посилання ОСОБА_3 на те, що відповідач не виплатив їй всіх належних при звільненні сум, у зв»язку із чим на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсація у відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з"ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, і, дійшовши висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, обґрунтовано відмовив у їх задоволенні, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.