ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року липня 23 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

у відсутність особи, яка подала скаргу і про час та місце судового розгляду належно повідомлена,

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, самозайнята особа, який мешкає на у першому АДРЕСА_1 –

підданий стягненню за ч. 1 ст. 139 КУпАП у виді штрафу в сумі 500 гривень, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 18.05.2010 о 13 год. 10 хв. поблизу магазину «Технополіс» на вулиці Сировиця у м. Дніпродзержинську, керуючи автомобілем «ФАВ СА 1031», д/н НОМЕР_1, перевозив фарбу емульсійну, що в ході слідування пролилася на проїзну частину дороги через пошкодження тари, чим забруднив дорожнє покриття.

Апелюючи, ОСОБА_2 заперечує свою вину у тому, що сталося, і вказує на суворість призначеного заходу адміністративного стягнення, а також на отримання від нього зізнання своєї вини через ведення його інспектором ДПС ДАІ в оману.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних даних в їх сукупності, що отримані з джерел, які не опорочені, та узгоджуються між собою і не мають протиріч, з вмотивованим підтвердженням зізнання, даного ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ( а.с. 3 ).

Актом контрольного обстеження сукупно з фотографіями ( а.с. 4-6 ) безспірно підтверджується наявність пролитої фарба на дорозі за ходом руху автомобіля, що опосередковано підтверджує причетність ОСОБА_2, який не може уникнути заборони заперечувати проти належного факту визнання своєї недбалості, даючи пояснення в протоколі про те, що він не передбачив можливості утворення тріщини у відрі, в якому перевозилася фарба, при наявному розміщенні вантажу ( а.с. 3 ).

За розгляду цієї справи суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, всі обставини вчиненого особою діяння, правильно його кваліфікувавши проступком за ч. 1 ст. 139 КУпАП.

Призначаючи стягнення, суддя врахував ступінь вини правопорушника, рівень правосвідомості особи, характер вчиненого та всі інші визначені ст. 33 КУпАП обставини і відповідно до ст.ст. 27, 139 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам, а так само співмірною карою за вчинене.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 про накладення стягнення за ч. 1 ст. 139 КУпАП  – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду