Справа № 2-1265/09

Категорія 25

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 вересня 2009 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді – Кравченко В.Є.

при секретарі  - Володіній К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Севастопольської міської ради народних депутатів про визнання права власності на спадщину,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Севастопольської міської ради народних депутатів про визнання права власності на АДРЕСА_1, що складається із житлового приміщення під літ. «А», ванної під літ. «Б», сараю під літ. «В», сараю під літ. «Г», навісу під літ. «Д», навісу під літ. «В», льотної кухні під літ. «Ж», убиральні під літ. «З», огорожі № 1-3, іншого – І . Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, але фактично прийняла спадщину, постійно проживаючи у домоволодінні, що є спадковим майном, до відкриття спадщини та на момент відкриття спадщини, проте не оформила у встановленому законом порядку право власності на спадщину, оскільки у першого власника (батька ОСОБА_2) був  відсутній правовстановлюючий документ на вказане нерухоме майно.

Позивач у судове засідання не з’явилась, надала суду письмову заяву, у якій просить суд здійснити розгляд справи по суті за її відсутністю, наполягає на задоволенні позову. Згодна на розгляд справи у заочному порядку.

Представник відповідача – Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, уповноважений на підставі рішення Севастопольської міської Ради № 2070 від 12.06.2007 у справах, предмет розгляду яких пов'язаний з виморочним майном, в судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість вирішення спору у відповідності з нормами законодавства у його відсутності.

Визнаючи матеріали про права та взаємовідносини сторін достатніми, відповідно до положень ст. ст. 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу у відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів працюючих від 30.08.1951 № 23 «Про відведення земельних ділянок під індивідуальне будівництво» ОСОБА_2 дана згода на відновлення зруйнованого АДРЕСА_1 згідно затвердженому Головним архітектором проекту відновлення.

18.04.1954 ОСОБА_2 був укладений договір надання земельної ділянки в безстрокове користування, який засвідчений Севастопольською державною нотаріальною конторою.

Згідно з технічним паспортом на житловий АДРЕСА_1, складеним 21 травня 1983 року Севастопольським бюро технічної інвентаризації, зазначене  домоволодіння складається з: житлового приміщення літ. «А», ванної літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», навісу літ. «Д», навісу літ. «В», літньої кухні літ. «Ж», убиральні літ. «З», огорожі № 1-3, інше – І. Право власності на домоволодіння з надвірними АДРЕСА_1 не зареєстровано.

На підставі наданих суду доказів, в їх сукупності, судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1, 1954 року народження, є донькою ОСОБА_2, який помер 26.07.1980, що підтверджено свідоцтвом про його смерть, виданим 28 червня 1980 року Відділом записів актів цивільного стану Севастопольського міського виконавчого комітету, актовий запис № 1548 та  спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до відомостей, що містяться в будинковій книзі, на момент відкриття спадщини в АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

ОСОБА_6, яка є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка – ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, якій  є братом позивачу також помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_4 з вимогою про визнання її спадкоємцем до відповідної нотаріальної контори та  суду не зверталась.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України правовідносини, які виникли до набрання чинності ЦК України у редакції 2003 року регулюються ЦК України у редакції 1963 року.

Згідно до п. 1 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Враховуючи те, що спадщина після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася  раніше 1 січня 2004 року та  строк на її прийняття за законом  закінчився до 1 січня 2004 року, до спірних відносин підлягають норми Цивільного кодексу Української РСР у редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

В силу статей 525, 526 цього Кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Містом відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця.

Діти у рівних частках є спадкоємцями за законом (ст. 529 ЦК УРСР).

В силу ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР діями, що свідчать про прийняття спадщини визнаються, якщо спадкоємець фактично вступив до управління або володіння спадковим майном.

Як встановлено судом, після смерті батька позивач піклувалась про будинок, несла витрати по його утриманню та постійно проживала в ньому. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Севастопольської міської ради народних депутатів про визнання права власності на спадщину , підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки в силу ст. 6 ЦК УРСР, захист цивільних прав здійснюється  шляхом визнання права.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує згоду позивача понести всі судові витрати за розглядом справи та не відшкодовувати їх за рахунок відповідачів.

На підставі ст.ст. 6, 525,526,548, 549 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 179, 212-218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1, що складається із житлового приміщення літ. «А», ванної літ. «Б», сараю літ. «В», сараю літ. «Г», навісу літ. «Д», навісу літ. «В», літної кухні літ. «Ж», убиральні літ. «З», огорожі № 1-3, іншого – І, у порядку спадкування після ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами до Нахімовського районного суду міста Севастополя в 10-денний термін з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд міста Севастополя протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається до суду першої інстанції міста Севастополя протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду.

                         Суддя –підпис

З оригіналом згідно :

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                             В.Є.Кравченко

рішення  набуло чинності 20.09.2009 року

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                             В.Є.Кравченко