Справа №22Ц-1770/2009 рік Головуючий в 1 інстанції Саранюк Л.П..

Доповідач в II інстанції Суханова Є.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Суханової Є.М.,

суддів: Оношко Г.М., Данілова О.М.,

при секретарі Рудзінській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2008 року позовну заяву позивача було визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з висновками, наведеними в ухвалі суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій він просить ухвалу суду скасувати справу направити нановий судовий розгляд.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона обгрунтована та підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд зазначив, що підставою для визнання позовної заяви неподаною є вимоги ст. 119 ч. 2 ЦПК України, а саме неподання позивачем свідоцтва про реєстрацію шлюбу між сторонами.

Разом з тим, з такою позицією суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, бо вона законодавчо необгрунтована.

Так, вимоги ст. 119 ч. 2 ЦПК України не містять посилання на надання свідоцтва про реєстрацію шлюбу при поданні позову про розірвання шлюбу, а містить вимоги щодо змісту та форми позовної заяви. Крім того, в матеріалах справи є клопотання позивача, який звернувся до суду з проханням надати допомогу у витребуванні від відповідача вказаного свідоцтва, у зв'язку з тим, що відповідачка його незаконно утримує.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції в даному випадку повинен був керуватися вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України про те, що у випадках, коли , щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

З наведеного, колегія суддів зробила висновок про необґрунтованість ухвали суду, яка підлягає скасуванню згідно з вимогами ст. 312 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 293, 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2008 року скасувати та справу направити до того ж суду для виконання вимог чинного законодавства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.