У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А  Ї Н И

28 липня 2010 року                                                                                                   місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.І.

     суддів Мельника Ю.М., Шеремет А.М.

                  з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,

                                    апелянта, представника ОСОБА_1                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Радивилівського районного суду від 18 травня 2010 року у справі за позовом Прокурора Радивилівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Радивилівського районного суду від 18 травня 2010 року позов Прокурора Радивилівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору від 29 лютого 2008 року задоволено. З відповідача на користь держави стягнено 45,5 грн. судових витрат у справі.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що спірний спадковий договір був укладений з ініціативи його матері, яка просила не розказувати про це її чоловікові ОСОБА_3, який також претендує на її майно й якого вона боїться. Не хотіла мати, щоб про цей договір знала і її дочка ОСОБА_4, його, апелянта, сестра. Відповідач вказував, що він і до укладення договору як син завжди допомагав своїй матері, яка є інвалідом 1 групи. Показання вітчима, сестри та інших свідків з боку позивача є неправдивими. Натомість суд безпідставно відмовився прослухати запис його розмови з матір’ю щодо обставин пред’явлення позову в даній справі.

Посилаючись на ці обставини, відповідач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати, передавши справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Крім того, апелянт просив дослідити як доказ по справі диск із записом його розмови із матір’ю щодо пред’явленого позову та виконання ним умов спадкового договору.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення місцевого суду вважала правильним і просила апеляційний суд залишити його без змін, а подану апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 1302 ЦК України встановлено, що за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Згідно з ч. 1 ст. 1308 Цивільного кодексу України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Судом установлено, що 29 лютого 2008 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2  було укладено спадковий договір, відповідно до якого відповідач у справі як майбутній набувач половини будинку своєї матері ОСОБА_1 зобов’язався забезпечувати її та її чоловіка ОСОБА_3 житлом шляхом збереження права безплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній частині будинковолодіння, здійснення догляду та надання необхідної допомоги відчужувачу, а в разі смерті останнього здійснити його поховання та відзначити роковини смерті.

Відчужувач ОСОБА_1 є інвалідом першої групи та потребує  стороннього догляду.

З показань свідків ОСОБА_4, яка є дочкою ОСОБА_1 і сестрою відповідача, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та пояснень самої ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_2 не виконує розпоряджень своєї матері, яку останні півроку фактично доглядає ОСОБА_4

Через це показання свідків з боку відповідача місцевим судом обґрунтовано оцінені критично.

Тому з урахуванням викладеного суд першої інстанції відповідно до правил ст. ст. 526, 611, 1302, 1308 ЦК України, укладеного сторонами договору, а також на підставі наявних у справі доказів обґрунтовано  задовольнив позов Прокурора Радивилівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору від 29 лютого 2008 року.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на тих доказах, які є у справі, яким місцевий суд дав об’єктивну оцінку.

Щодо зроблених висновків суд першої інстанції в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується й апеляційна інстанція, оскільки такі висновки місцевого суду ґрунтуються на вимогах закону та здобутих у справі доказах.

Частиною 2 ст. 308 ЦПК України встановлено, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

У зв’язку з цим решта доводів апеляційної скарги підлягають відхиленню.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої  апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Радивилівського районного суду від 18 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: