КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.09.2007                                                                                           № 22/226

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Смірнової  Л.Г.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача: Ховхун Ю.Е., (довіреність б/н від 20.05.2007)

від відповідача: Доридор І.С. (довіреність №69 від 21.11.2006)

від третьої особи: не з’явився

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Райффайзен банк Аваль"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.06.2007

 у справі № 22/226  

 за позовом                               Приватне підприємство "Телерадіокомпанія "Славіа-TV"

 до                                                   ВАТ "Райффайзен банк Аваль"

 третя особа відповідача           Державна виконавча служба у Шевченківському районі м. Києва

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 104853,43 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2007 позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства  „Райффайзен Банк Аваль” (далі-відповідач) на користь   Приватного підприємства „Телерадіокомпанія „Славія-ТV” (далі-позивач) 79277,00грн. збитків; 792,44грн. державного мита та 76,93грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу. В іншій частині  в позові відмовлено.

         Рішення суду першої інстанції ґрунтується на доведеності  позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 79277,00грн., які виникли у зв’язку з втратою відповідачем майна переданого йому на зберігання позивачем.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням Господарського суду міста Києва, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду  міста Києва від 27.06.2007, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити  повністю.

           В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом норм  процесуального та матеріального права, прийняття  рішення всупереч встановленим в процесі розгляду справи фактам. Зокрема, скаржник  наполягає на  відсутності фінансових документів,  які підтверджують вартість майна з урахуванням амортизації на момент їх втрати та наявності  акту опису та арешту  заставного майна, яке знаходилося у позивача на зберіганні, складеного державним виконавцем  21.06.2003, з якого вбачається, що  внаслідок заміни конфігурації  заставного майна його загальна вартість  зменшилась і становила  64500,00грн., а визначаючи   розмір збитків  суд послався лише на  експертну оцінку зроблену за аналогами  і цінами на даний час, що  на думку відповідача є односторонньою та безпідставною. Крім того, відповідач зазначив, що  оспорюване майно  знаходиться  у заставі АКБ „Укрсоцбанк”, а на момент розгляду справи  на нього накладено арешт  та передано на реалізацію  СПД „Укспецюст” для погашення  кредитної заборгованості, у зв’язку з чим   відповідач взагалі залишився без застави, а непогашена  заборгованість  позивача за кредитним договором  становить 47836,87грн.

          Ухвалою від 08.08.2007  Київським апеляційним господарським судом  апеляційну скаргу прийнято  до провадження та призначено до розгляду на 20.08.2007. У  зв’язку з неявкою у судове засідання  представника    третьої особи,  розгляд   скарги було  відкладено   на 12.09.2007.

        У судове засідання 27.06.2007 з’явивлися  представники сторін. Представник третьої особи у судове засідання  не з’явився. Враховуючи, що  явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представника третьої особи.

Представник відповідача  підтримав  доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача  повністю заперечив проти обставин, викладених в апеляційній скарзі, посилаючись на те, що  твердження відповідача не підтверджені документально, а визначення розміру завданих збитків  здійснено судом з урахуванням  залишкової вартості майна  відповідно до приписів статті 951 та статті 954 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)  та ґрунтується на висновках проведеної судової експертизи з якими погодився  суд та не оспорив  відповідач, а  отже апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

          Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне:

          Між сторонами 27.06.2002, в порядку  забезпечення  зобов’язань позивача  за кредитним договором  №011/00-21/224 від 27.06.2002, було укладено договір застави АЕК №382422, відповідно до умов якого позивач передав  у заставу належне йому на праві приватної власності обладнання, найменування, кількість та вартість якого передбачені у переліку від 25.06.2002. Вартість майна,  переданого в заставу була визначена на  підставі акту  експертної оцінки основних засобів позивача від  27.06.2002 та становила 219547,00грн. ( підпункт 1.4 пункту 1 договору).

          В порядку  примусового виконання   виконавчого напису нотаріуса №1743 від 13.05.2003 про стягнення з позивача на користь  відповідача заборгованості за кредитним договором  №011/00-21/224 від 27.06.2002, державним виконавцем  відділу державної  виконавчої  служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві  21.05.20003 у позивача було вилучено та передано на відповідальне зберігання відповідачеві  майно, яке входило  до предмету застави.            Згідно  акту опису та арешту майна від  21.05.2003  державним виконавцем відділу державної  виконавчої  служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві  Іваненко Ю.М.,  було описано  та накладено арешт на  наступне майно:

          1. Matrox Digisuite DTV – 1 шт.,б/в,     RT  2500, фактично з монітором (7700,00грн.);

          2. Matrox Digisuite DTV – 1 шт.,б/в,     RT  2500, фактично з монітором (7700,00грн.);

          3. Matrox Digisuite DTV – 1 шт.,б/в,     RT  2500, фактично з монітором (6500,00грн.);

          4. Радіорелейна станція 1 шт., б/в, модулятор Геліос Інфо (25000,00грн.);

          5.  Супутникова система 1 шт., б/у, приймач Strong  4450 + супутникова тарілка (3000,00грн.);

          6. Аудіопульт  1 шт., б/в  (назва не читається) (1500,00грн.);

          7. Радіомікрофон 1 шт. б/в (500,00грн.);

          8. Безперебійний блок живлення  1 шт., б/в (500,00грн.);

          9. Телевізор Samsung чорного кольору, 1 шт., б/в (назва моделі не читається) (200,00грн.);

          10. Відеомагнітофон  SVC SR-VS,  1 шт., б/в (7500,00грн.);

          11. Тюнер Стренг SRT 220, б/в (;

          12. Супутникова система  приймач Strong  4450 + супутникова тарілка, 2 шт. (6000,00грн.)

          Всього було описано та передано майна на загальну суму 64100,00грн.

          Відповідно до  частини четвертої  статті 55 Закону України „Про виконавче провадження” (далі-Закон)  під час проведення  опису та  арешту  майна  боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися  ним, а у разі  потреби – обмежити  права користування майном  або вилучити  його у боржника  та передати на зберігання  іншим особам, про що зазначається в акті  опису й арешту.

Частиною шостою статті 58 Закону передбачено, що майно на яке накладено арешт,  за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55  цього Закону, передається на зберігання  боржникові, або іншим особам, призначеним державним виконавцем  (далі-зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов’язок  зберігання  майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.

Між сторонами  04.08.2005 було  укладено договір №8-011/00-21/224/704 про погашення  позивачем  заборгованості за кредитним договором  №011/00-21/224 від 27.06.2002, в порядку виконання умов якого (підпункт 2.3.5 пункту 2) 11.08.2005  відповідач передав зі свого відповідального зберігання на відповідальне зберігання  позивача майно, про що державним виконавцем  відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві  Ю.В.Голєвим було складено акт  від 11.08.2005 (ар.сп. 33).

Зі змісту вищезазначеного акту  вбачається, що  позивачеві було передано наступне майно:

1)          Супутниковий ресивер Strong  4450, б/в, 3 шт.;

2)          Супутниковий ресивер SRT 220,б/в , 1шт.;

3)          Аудіопульт 1 шт., б/в (назва не читається);

4)          Відеомагнітофон JVC SVC SR – VS, б/в, 1 шт.;

5)          Телевізор Philips 21 РТ 1354 б/в, 1шт.;

6)          АРС ВАСК-VDС 400, б/в, 1 шт.;

7)          Телевізор Samsung CK-2173 VR,б/в  1 шт.;

8)          Радіорелейна станція „Матріс”, б/в, 1шт.;

9)          Радіо мікрофон АКG С 444 з адаптером МDA (далі не читається).

Вищезазначена техніка знаходиться в робочому стані.

10)          Комп’ютери Matrox RT 2500,б/в, 3шт – передані на зберігання в неробочому стані. В системних блоках відеосерверів  „Matrox Digisuite DTV” відсутній вінчестер 80 Гбт та 40 Гбт, та оперативна пам’ять. В третьому  системному блоці  відсутній  ОП та пошкоджена материнська плата.

Вищезазначений акт підписано представниками сторін  без зауважень.

До матеріалів справи   також додано додаток до  акту  від 11.08.2005  згідно якого пункт 10  слід читати в наступній редакції: „Відеосервера  „Matrox Digisuite DTV” передані на збереження в неробочому стані. При цьому в системних блоках відеосерверів відсутні самі  плати „Matrox Digisuite DTV”, а замість них RT  2500 в кількості 3шт.  Крім вищезазначеного,  відсутній  вінчестер 80Гбт – 2шт. та  40 Гбт - 1 шт., ОЗУ у всіх системних блоках, та в одному пошкоджена  материнська плата.

Вищезазначений додаток до  акту від 11.08.2005 підписано лише представником позивача,  представник відповідача від підпису відмовився.

Частиною  першою статті 942 ЦК України встановлено, що зберігач  зобов’язаний вжити  усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного  законодавства, для забезпечення схоронності речі.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (частина перша статті 950 ЦК України).

Статтею 951 ЦК України визначено, що  збитки,  завдані поклажодавцеві втратою (нестачею)  або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі речі) – у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі  її якість змінилася на стільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має  право відмовитися від  цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Нестачею слід визнати кількісну невідповідність речі, яка здана на зберігання, і речі яка повернена зберігачем.  Обсяг цивільно-правової відповідальності  за шкоду, заподіяну втратою, нестачею, пошкодженням речі, переданої на зберігання, обмежений і  встановлюється  виходячи з  розміру вартості  речі. Так у разі втрати чи нестачі речі зберігач зобов’язаний  повернути поклажодавцеві її вартість. У разі пошкодження речі відшкодуванню підлягає сума, на яку знизилася вартість речі. Якщо при передачі майна на зберігання  була проведена оцінка  цього майна, яка була вказана у договорі або іншому документі, зберігач відповідає у розмірі суми оцінки, у разі  виникнення спору, тягар доказування дійсності вартості речі, переданої на зберігання, покладається на  поклажодавця.  

          Як вбачається зі змісту  акту опису та арешту майна  від 21.05.2003  відповідачеві було передано на зберігання  майно на загальну суму 64100,00грн., що є значно меншою сумою у порівнянні   з вартістю майна (219547,00грн.), яке було передано  предметом застави та вартість якого була визначена  згідно акту експертної оцінки.  Як вбачається зі змісту  акту  арешту та опису майна від 21.05.2003,  до переліку майна, переданого на зберігання  відповідачеві,  тричі включено запис про наявність плати „Matrox Digisuite DTV” проте, не зазначено  вартість плат та не включено  вартість плат „Matrox Digisuite DTV” до вартості майна переданого на зберігання відповідачеві. Оскільки  акт  опису та  арешту майна від 21.05.2006  не містить будь-яких застережень з боку   позивача, судова колегія вважає   доведеним факт передачі  відповідачеві на зберігання  майна вартістю 64100,00грн.

          Крім того,  слід зазначити, що акт  державного виконавця від 11.08.2005 щодо передачі   відповідачем майна  на зберігання позивачеві,  який підписано  представниками сторін,   не містить  будь-яких посилань на відсутність  плат „Matrox Digisuite DTV”, а лише додаток  до  зазначеного акту, який було складено з метою виправлення  пункту 10, містить посилання на відсутність  плат „Matrox Digisuite DTV” в системних блоках відеосерверів та зазначено, що   замість них  наявні „Matrox RT  2500” в кількості 3шт.  Проте, вищезазначений додаток не було підписано представником відповідача, а  факт наявності   „RT  2500” в кількості 3шт.   на момент передачі   майна відповідачеві підтверджується актом державного виконавця від 21.05.2003.

Будь-яких  інших доказів, які підтверджують факт передачі відповідачеві на зберігання  трьох плат „Matrox Digisuite DTV”   суду не надано.

За таких обставин,  судова колегія не приймає як беззаперечний факт наявності  плат „Matrox Digisuite DTV”    в кількості  3 штук  на момент передачі  майна відповідачеві на зберігання (21.05.2003), а також факт заміни відповідачем  в процесі зберігання майна    плат „Matrox Digisuite DTV”   на „RT  2500”  та вважає зазначені факти недоведеними.

Зі змісту пункту 10  акту державного виконавця від 11.08.2005, вбачається, що Комп’ютери Matrox RT 2500, б/в, 3шт – передані на зберігання в неробочому стані, а в системних блоках відеосерверів  Matrox Digisuite DTV відсутній вінчестер 80 Гбт та 40 Гбт, та оперативна пам’ять. В третьому  системному блоці  відсутній  ОП та пошкоджена материнська плата.

Оскільки,  з вищезазначеними пошкодженнями та втратою  відповідач погодився, що підтверджується   підписом повноважної особи відповідача на вищезазначеному акті, та зазначений факт не спростовано відповідачем в процесі розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість  позовних вимог щодо відшкодування збитків, завданих вищезазначеними втратою та ушкодженнями. При цьому, здійснюючи розрахунок завданих збитків, судова колегія  приймає до уваги вартість ушкодженого  майна, зазначену в акті державного виконавця від 21.05.2003, а також  висновок  судово-товарознавчої експертизи №12534 від 28.02.2007 та  критично  оцінює посилання відповідача на  те, що  експертна  оцінка є односторонньою та  безпідставною.

Як вбачається з  акту  опису  та арешту майна, складеного державним виконавцем в процесі передачі   майна відповідачеві на зберігання, загальна вартість  трьох „RT 2500”з моніторами  становить 21900,00грн., а відповідно до висновку  №12534 судово-товарознавчої експертизи, складеного 28.02.2007, ринкова вартість  б/в виробів  становить:  модуля оперативної пам’яті  (ОЗУ) DDRAM 256 Mb -120,00грн., вінчестера на 80 Gb – 200,00грн., вінчестера  на 40 Gb – 150,00грн.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення  збитків та вважає доведеними та обґрунтованими збитки у  розмірі 22810,00грн., що складаються з  вартості   трьох „RT 2500” з моніторами  у розмірі 21900,00грн., вартості двох  вінчестерів на 80 Gb  у розмірі 400,00грн.; вартості одного вінчестера  на 40 Gb у розмірі 150,00грн.; вартості трьох  модулів оперативної пам’яті  (ОЗУ) у загальному розмірі -360,00грн.

Оскільки факти   наявності  плат „Matrox Digisuite DTV”    в кількості  3 штук  на момент передачі  майна відповідачеві на зберігання (21.05.2003), а також факт заміни відповідачем  в процесі зберігання майна    плат „Matrox Digisuite DTV”   на „RT  2500” визнано судовою колегією недоведеними, позовні вимоги в частині  стягнення  збитків у розмірі 78000,00грн.  задоволенню не підлягають.

Щодо  вимог про стягнення вартості материнської плати в сумі 334,00грн., слід зазначити, що збитки в цій частині визнано судовою колегією  також недоведеними, а  довідка ПП „К-Плюс” від 26.10.2006 №26/10 про ціни не може бути прийнята судом, як належний доказ у розумінні  статті 34 ГПК України, оскільки у матеріалах справи відсутні   товарні характеристики, необхідні для  визначення  вартості  материнської плати.  

За таких обставин, колегія суддів  вважає, що  апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції на рішення  Господарського суду міста Києва  від 27.06.2007  у справі №22/226  підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції на рішення  Господарського суду міста Києва  від 27.06.2007  у справі №22/226 задовольнити частково.

        2. Рішення Господарського суду міста Києва  від 27.06.2007  у справі №22/226 змінити.

        3. Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

        „Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль”  (01011, м.Київ  вул.Лескова, 9 код 23494105, п/р36781 в КРД (ф) АППБ „Аваль”, МФО 322904, а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства „Телерадіокомпанія „Славія-TV” (04107, м.Київ, вул.Нагорна, 20, код  22959370, п/р26004723 у 5-й філії АППБ „Аваль”, м.Київ, МФО 322614) 22810(двадцять дві тисячі вісімсот десять)грн.00коп.-збитків; 228(двісті двадцять вісім)грн.70коп. – державного мита; 22(двадцять одну)грн.14коп.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

        4. В іншій частині рішення залишити без змін.

           5.  Стягнути з Приватного підприємства „Телерадіокомпанія „Славія-TV” (04107, м.Київ, вул.Нагорна, 20, код  22959370, п/р26004723 у 5-й філії АППБ „Аваль”, м.Київ, МФО 322614, а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль”  (01011, м.Київ  вул.Лескова, 9 код 23494105, п/р36781 в КРД (ф) АППБ „Аваль”, МФО 322904) 70(сімдесят)грн.20коп.-державного мита за подачу апеляційної скарги.

           6. Видати наказ.

        7. Матеріали справи №22/226 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 14.09.07 (відправлено)