Справа №22-ц-2336                     Головуючий у 1-й інстанції Оснач С.В.

Категорія 27                         Суддя – доповідач Маслов В.О.

У Х В А Л А

і м е н е м       У к р а ї н и

14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

    головуючого – Маслова В.О.,

    суддів – Гагіна М.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод»

на рішення  Ямпільського районного суду Сумської області від 16 квітня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» про повернення безпроцентної зворотної фінансової допомоги,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 16 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Ямпільський механічний завод» на користь ОСОБА_2
259151 грн. 32 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Ямпільський механічний завод», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2006 року між
ТОВ «Ямпільський механічний завод» і ОСОБА_1 було укладено договір безпроцентної зворотної фінансової допомоги №1/08, за яким останній зобов’язався надати товариству на безпроцентній основі 150000 грн. строком до 25 липня 2007 року (а. с. 8).

У відповідності з п. 5.3 зазначеного договору зворотна фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора або шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора через касу банку.

Свої зобов’язання по вказаному договору позивач виконав у повному обсязі шляхом внесення в касу товариства 152165 грн., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів, які є на а. с. 12-19, та визнається відповідачем (а. с. 11).

04 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення боргу (а. с. 10).

У відповідь на вимогу повернути борг ТОВ «Ямпільський механічний завод» надіслало листа від 07 липня 2008 року №238, в якому повідомило позивача, що 152165 грн. фінансової допомоги буде повернуто йому згідно з графіком, який буде узгоджено з ним та з іноземним учасником - Компанією «C&J Developments Lsmsted» (а. с. 11).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За таких обставин місцевий суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1, оскільки позичальник умов договору не виконує.

Посилання апелянта на те, що суд не мав права застосовувати до вказаних правовідносин ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки сторони домовились, що кошти надаються у користування на підставі договору, який не передбачає нарахування процентів або інших видів компенсації як плати за користування коштами, є безпідставними, оскільки зазначеною нормою закону передбачено відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а не плату за користування коштами. Зобов’язання ж по поверненню грошей відповідачем не виконано.

Доводи скарги про те, що позивач не відповів на його листи з проханням надати реквізити банківського рахунку, у зв’язку з чим товариство не мало можливості погасити заборгованість, також є необґрунтованими, оскільки апелянт не надав суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував зазначені листи (а. с. 84-87). Крім того, товариство не було позбавлене можливості повернути кошти у готівковій формі. Відповідач визнає, що як до відкриття рахунку в банку, так і після відкриття цього рахунку в банку на ім’я позивача не надійшло жодної копійки на погашення заборгованості із-за відсутності коштів на заводі.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують рішення суду і не містять даних, які б були підставою для зміни чи скасування рішення.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» відхилити, а рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 16 квітня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий     -

    Судді                 -