КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2007 № 18/162-26/262
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Волошина О.О. (дов. № 68 від 02.07.2007р.);
від відповідача : не з’явився;
від третьої особи : Будниченко О.В. (дов. № 19-09/17 від 21.02.2006р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк України"Укрспецімпексбанк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.07.2007
у справі № 18/162-26/262
за позовом Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України "Укрспецімпексбанк"
до Державного підприємства заводу "Генератор"
третя особа Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"
про стягнення 1 444 901,58 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 18/162-26/262 від 26.07.2007р. частково задоволено позовні вимоги Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк”, стягнуто з Державного підприємства заводу “Генератор” на користь Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” 501 000,00 грн. боргу, 768 409,63 грн. процентів, 70 524,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 104 967,72 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 14 449,01 грн. державного мита та 49,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Оскільки Державне підприємство завод “Генератор”, у строк та в порядку, що встановлені кредитним договором № 7-І.1 від 17.04.2001р. не погасило перед позивачем кредит та не сплатило відсотки за користування ним, то місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” в сумі 1 444 901,508 грн., яку визнано Державним підприємством завод “Генератор”.
В частині збільшення розміру позовних вимог Господарський суд м. Києва відмовив, оскільки Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк України “Укрспецімпексбанк” не надав обґрунтованого розрахунку зазначених вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк України “Укрспецімпексбанк” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 18/162-26/262 від 26.07.2007р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюване рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки листом від 13.06.2007р. ліквідатором направлено на адресу Господарського суду м. Києва заяву про уточнення позовних вимог, яку отримано судом першої інстанції 22.06.2007р. В зазначеному листі ліквідатор просив Господарський суд м. Києва збільшити розмір позовних вимог та стягнути на користь позивача 501 000,00 грн. – суму основного боргу, 2 380 465,39 грн. – проценти за користування кредитом, 45 131,18 грн. 3% річних, 440 977,85 грн. – збитків від інфляції, 35 715,12 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19 726,81 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів. Також в зазначеному листі надано обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача, що підтверджується описом уточнень до позовних вимог.
Апелянт зазначає, що незважаючи на зазначене вище, місцевий господарський суд, в рішенні від 26.07.2007р. безпідставно приходить до висновку, що Державно-акціонерним спеціалізованим імпортно-експортним банком України “Укрспецімпексбанк” не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості.
Також апелянт вказує і на те, що Державне підприємство завод “Генератор” належним чином не виконує свої зобов’язання за кредитним договором № 17-І.1 від 17.04.2001р. Станом на 13.06.2007р. відповідачем не повернута позивачу сума основного боргу у розмірі 501 000,00 грн. та не сплачені встановлені кредитним договором № 17-І.1 відсотки за фактично отриманою сумою кредиту.
Державне підприємство завод “Генератор” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує та просить повністю скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 18/162-26/262 від 26.07.2007р.
Київський апеляційний господарський суд, ухвалою від 21.08.2007р. розгляд апеляційної скарги Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” призначив на 05.09.2007р.
31.08.2007р. до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Державного підприємства завод “Генератор”, в якому відповідач просив розглянути справу № 18/162-26/262 без його участі.
05.09.2007р. в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився представник Державного підприємства завод “Генератор”.
Враховуючи те, що явка представників в судове засідання апеляційної інстанції не є обов’язковою, та з урахуванням клопотання Державного підприємства завод “Генератор” про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” та Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, колегія суддів встановила наступне:
17.04.2001р. між Державно-акціонерним спеціалізованим імпортно-експортним банком України “Укрспецімпексбанк” як “Банком-Координатором”, Відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” як “Банком-Учасником” з однієї сторони та Державним підприємством завод “Генератор” як “Позичальником” з другої сторони, укладено кредитний договір № 7-І.1 (надалі – Договір).
Кредитування Державного підприємства “Завод “Генератор” здійснювалося у формі консорціумного кредитування учасниками банківського консорціуму, створеного відповідно до Генеральної угоди про здійснення консорціумного кредитування від 25.10.1999р.
Відповідно до 1.5 Договору “Банк-Координатор” та “Банк-Учасник” надають “Позичальнику” кредитну лінію строком до 31.12.2001р.
Згідно п. 1.7 Договору за користування кредитною лінією Державне підприємство завод “Генератор” сплачує щомісячно Банкам-Учасникам консорціуму, в останній робочий день кожного місяця, проценти у розмірі 35 відсотків річних від суми фактичної заборгованості по кредитній лінії-до моменту повного погашення кредитної лінії.
Строк дії Договору-до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 6.4 Договору).
Додатковою угодою № 1 від 02.07.2001р. до Договору сторони встановили, що ліміт по кредитній лінії, одночасно наданих коштів учасниками консорціуму, не повинен перевищувати 5 000 000,00 грн.
Пунктом 6 Додаткової угоди № 64 від 02.07.2001р. до Генеральної угоди про здійснення консорціумного кредитування від 25.10.1999р. Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк України “Укрспецімпексбанк” та Відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” встановили, що розподіл фактично отриманого доходу здійснюється в наступному порядку:
10% відсотків річних від фактичної суми наданого кредиту - Державно-акціонерному спеціалізованому імпортно-експортному банку України “Укрспецімпексбанк”;
25% відсотків річних від фактичної суми наданого кредиту - Відкритому акціонерному товариству “Державний ощадний банк України”.
Відповідно до п. 10 Додаткової угоди № 64 “Банк-Учасник” та “Банк-Координатор” погодили, що у разі несвоєчасного повернення кредиту Державним підприємством завод “Генератор”, Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортним банк України “Укрспецімпексбанк” приймає всі необхідні заходи для стягнення простроченої заборгованості згідно чинного законодавства України.
03.09.2001р. Додатковою угодою № 62 до Генеральної угоди про здійснення консорціумного кредитування від 25.10.1999р. Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк України “Укрспецімпексбанк” та ВАТ “Державний ощадний банк України” встановили, що частина власних коштів Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експертного банку “України “Укрспецімпексбанк”, яка надана Державному підприємству завод “Генератор” в порядку кредитування складає 501 000,00 грн.
19.04.2004р. до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експертного банку України “Укрспецімпексбанк”, в якій позивач просив стягнути з Державного підприємства завод “Генератор” на його користь заборгованість, що станом на 18.03.2004р. складає - 1 444 901,58 грн., в тому числі сума основного боргу-501 000,00 грн.; сума процентів-768 409,63 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту-70 524,23 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів-104 967,72 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Державно-акціонерно спеціалізований імпортно-експортний банк України “Укрспецімпексбанк” посилався на те, що Державне підприємство завод “Генератор” належним чином не виконує своїх зобов’язань за Договором і станом на 18.03.2004р. Державно-акціонерному спеціалізовано імпортно-експертному банку “України “Укрспецімпексбанк” не повернута сума основного боргу (кредиту) та не сплачено нараховані проценти.
13.04.2005р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява про уточнення до позовних вимог, в якій Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експертний банк України “Укрспецімпексбанк” просив стягнути з Державного підприємства завод “Генератор” на його користь заборгованість, що станом на 13.04.2005р. складає - 2 242869,53 грн., в тому числі сума основного боргу - 501 000,00 грн.; сума процентів – 1 295 533,88 грн.; 3% річних – 85 609,34 грн.; збитки пов’язані з інфляційними процесами – 360 726,31 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 18/162 від 13.04.2005р., задоволено повністю позовні вимоги Державного-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку “Укрспецімпексбанк”.
Київський апеляційний господарський суд, постановою від 02.08.2005р. змінив вступну частину рішення, в решті рішення залишив без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2006р. скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2005р., справу № 18/162 передано до господарського суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Господарський суд м. Києва, ухвалою від 07.06.2006р. прийняв зазначену справу до провадження з присвоєнням їй номеру 18/162-26/262.
22.06.2007р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява уточнення до позовних вимог, в якій Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк “Укрспецімпексбанк” просив стягнути з Державного підприємства завод “Генератор” на його користь заборгованість, що станом на 13.06.2007р. складає - 3 423 016,35 грн., в т.ч. сума основного боргу – 501 000,00 грн.; сума процентів – 2 380 465,39 грн.; 3% річних – 45 131,18 грн.; збитки, пов’язані з інфляційними процесами – 440 977,85 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 35 715,12 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів – 19 726,81 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.07.2997р. частково задоволено позовні вимоги Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку “Укрспецімпексбанк”, стягнуто з Державного підприємства заводу “Генератор” на користь позивача 501 000,00 грн. боргу, 768 409,63 грн. процентів, 70 524,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 104 967,72 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 14 449,01 грн. державного мита та 49,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оспорюване рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що оскільки Державне підприємство завод “Генератор”, у строк та в порядку, що встановлені кредитним договором № 7-І.1 від 17.04.2001р. не погасило перед позивачем кредит та не сплатило відсотки за користування ним, то позовні вимоги Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” підлягають задоволенню в сумі 1 444 901,508 грн., яку визнано Державним підприємством завод “Генератор”.
В частині збільшення розміру позовних вимог Господарський суд м. Києва відмовив, оскільки Державно-акціонерний спеціалізований імпортно-експортний банк України “Укрспецімпексбанк” не надав обґрунтованого розрахунку зазначених вимог.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з зазначеними доводами місцевого господарського суду, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 151 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на час укладення кредитного договору № 7-І.1, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Згідно ст.ст. 161 та 162 Цивільного кодексу Української РСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Враховуючи пред’явлення позивачем позову про стягнення з відповідача заборгованості, між позивачем і відповідачем продовжують існувати певні права і обов’язки на даний час, а тому до даних правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України.
Як зазначалось вище, за додатковою угодою № 62 від 03.09.2001р., до угоди на здійснення консорціумного кредитування від 25.10.1999р., обсяг власних коштів позивача, наданих за кредитною угодою № 7-І.1 від 17.04.2001р. склав 501 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство завод “Генератор” свої зобов’язання за кредитним договором № 7-І.1 не виконало, зокрема не повернуло позивачу надані ним кошти у сумі 501 000,00 грн. та не сплатило встановлені Договором відсотки за фактично отриманою сумою кредиту.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Першою частиною ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позичкодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п. 1.7 Кредитного договору за користування кредитною лінією позичальник сплачує щомісячно банкам-учасникам консорціуму, в останній день кожного місяця, проценти у розмірі 35 відсотків від суми фактичної заборгованості по кредитній лінії – до моменту повного погашення кредитної лінії.
Відповідно до п. 7 додаткової угоди № 56 від 13.04.2001р. до Генеральної угоди про здійснення консорціумного кредитування та пункту 6 додаткової угоди № 64 від 02.07.2001р. відсоткову ставку за користування відповідачем кредитними коштами в частині позивача встановлено на рівні 10% (десять) відсотків річних від фактичної суми наданого кредиту (5 000 000,00 грн.).
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідач несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день порушення термінів від простроченої суми платежу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, останній платіж з погашення заборгованості за нарахованими відсотками був здійснений відповідачем 04.10.2002р.
З наданого позивачем в судове засідання першої інстанції розрахунку вбачається, що станом на 13.06.2007р. заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 3 423 016,35 грн., зокрема: сума основного боргу – 501 000,00 грн.; сума процентів – 2 380 465,39 грн.; 3% річних – 45 131,18 грн.; збитки, пов’язані з інфляційними процесами – 440 977,85 грн.; пеня по несплаченому кредиту – 35 715,12 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів – 19726,81 грн.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 423016,35 грн., а відповідач в порушення норм ст. 33 Господарського кодексу України не надав належних доказів в обґрунтування своїх заперечень, то колегія суддів погоджується з доводами Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” та вважає, що його вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог у розмірі 1 444 901,58 грн., які визнав відповідач, та відмови в частині збільшення розміру позовних вимог на тій підставі, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку зазначених вимог. На аркушах справи 62-68 (т. ІІ), міститься розрахунок усіх вимог позивача, зокрема розрахунок заборгованості за відсотками (10%), розрахунок 3% від основної суми, розрахунок збитків від інфляції, розрахунок пені по несплаченому кредиту, розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів, тобто позивачем надано детальний розрахунок збільшення розміру позовних вимог.
Оспорюваним рішенням Господарський суд м. Києва стягнув з відповідача пеню у розмірі більшому, ніж просив позивач. Так, в уточненні позовних вимог № 48 від 13.06.2007р. позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 35 715,12 грн., пеню за затримку оплати відсотків за користування кредитом в розмірі 19 726,81 грн.
За рішенням місцевого господарського суду, стягнуто відповідно 70 524,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 104 967,72 грн. пені за неоплату відсотків по кредиту.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва по справі № 18/162-26/262 від 26.07.2007р. підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково апеляційну скаргу Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімепексбанк” на рішення Господарського суду м. Києва у справі № 18/162-26/262 від 26.07.2007р.
2. Змінити рішення Господарського суду м. Києва у справі № 18/162-26/262 від 26.07.2007р.
3. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції: Стягнути з Державного підприємства заводу “Генератор” (04008, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, код 14312453) на користь Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 11-В, к. 105, код 19358282) 501 000 (п’ятсот одну тисячу) грн. боргу; 2 380 465 (два мільйона триста вісімдесят тисяч чотириста шістдесят п’ять) грн. 39 коп. суми процентів; 45 131 (сорок п’ять тисяч сто тридцять одну) грн. 18 коп. 3% річних; 440 977 (чотириста сорок тисяч дев’ятсот сімдесят сім) грн. 85 коп. збитків, пов’язаних з інфляційними процесами; 35 715 (тридцять п’ять тисяч сімсот п’ятнадцять) грн. 12 коп. пені по несплаченому кредиту; 19 726 (дев’ятнадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 81 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Державного підприємства заводу “Генератор” (04008, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, код 14312453) на користь Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України “Укрспецімпексбанк” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 11-В, к. 105, код 19358282) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
6. Повернути до Господарського суду м. Києва матеріали справи № 18/162-26/262.
Головуючий суддя
Судді
07.09.07 (відправлено)