Справа № 2-а-112/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

              30 липня 2010 року                                                                                       м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

                                              головуючого-судді Ганька І.І.,

                                              при секретарі – Василиха Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Мукачево  та Мукачівського району старшого сержанта міліції Жовніра В.І. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 105215 від 01 липня 2010 року,-

                                        В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 01 липня 2010 року інспектор ДПС м. Мукачево та Мукачівського району старший сержант міліції Жовнір В.І. виніс відносно нього постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 105215, згідно якої він 01 липня 2010 року о 14.50 год. в м. Мукачево, керуючи автомобілем марки «КАМАЗ», дн  НОМЕР_1,  заїхав в зону дії дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажним автомобілям заборонений». Згідно даної постанови його визнано винним у вчинені правопорушення і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Вказану постанову вважає незаконною, оскільки він не вчиняв дій, які б порушували правила дорожнього руху України. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, оскільки заїхавши на територію Держспецлісгоспу зі сторони, де немає знаків, які забороняють рух або в»їзд, він не порушував ПДР України. Крім цього, винесена постанова не відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП, а тому просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, однак подав до суду заяву, у якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з»явився, хоча  про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив,  а тому суд розглядає справу у його відсутності.

Дослідивши  матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У судовому засіданні встановлено, що 01 липня 2010 року інспектором ДПС м. Мукачево та Мукачівського району старшим сержантом міліції Жовнір В.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 088346, згідно якого 01 липня 2010 року ОСОБА_1 в м. Мукачево, керуючи автомобілем марки «КАМАЗ», дн НОМЕР_1,  заїхав в зону дії дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажним автомобілям заборонено»  (а. с. 6).

Також встановлено, що 01 липня 2010 року інспектором ДПС м. Мукачево  та Мукачівського району старшим сержантом міліції Жовнір В.І. винесено постанову серії АО № 105215 про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. (а. с. 5).

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з цим, Пленум Верховного Суду України Постановою №14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертає увагу судів на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності (п.24).

Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 14.04.1997р. №341 одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів (п.п.5п.4).

Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України №111 від 27.03.2009р. взаємовідносини працівника ДПС з учасниками дорожнього руху мають ґрунтуватися на принципах дотримання законності, забезпечення свободи та недоторканності особи, забезпечення її прав, уважному, доброзичливому і поважному ставленні до громадян (п.28.1).

Як убачається із постанови, що оскаржується, в такій не зазначено доказів, на підставі яких було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, не враховано пояснення позивача з цього приводу, не зазначено свідків, які б могли підтвердити факт порушення позивачем керування транспортним засобом, а саме те, що останній порушив вимогу дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено». Отже, із постанови взагалі не видно з яких підстав інспектор ДПС м. Мукачево  та Мукачівського району старший сержант міліції Жовнір В.І. встановив, що позивач порушив правила дорожнього руху, а саме п. 3.3 ПДР України.

Крім цього, при складанні постанови суб’єктом владних повноважень інспектором ДПС м. Мукачево  та Мукачівського району старшим сержантом міліції Жовнір В.І. вчинено низку порушень вимог ст.280 КУпАП, а саме не з’ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, в постанові відсутні відомості щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.

Відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням того, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 86,  159-163 КАС України, суд, -

                                        П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Мукачево Мукачівського району старшого сержанта міліції Жовніра В.І. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 105215 від 01 липня 2010 року - задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 105215 від 01 липня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду  через цей суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України.

Головуючий:                                                                                 Ганько І.І.