справа №  2-1179/2010

(Справа № 2-4488/09)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 квітня  2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді – Кравченко В.Є.

при секретарі  - Пронкіній К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Нахімовського району м. Севастополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих корупційним діянням у загальній сумі 10049,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 24.06.2009 року по справі № 3-2254/09 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та підданий адміністративному стягненню. Постанова набула чинності, тобто, ОСОБА_1, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, посадовою особою місцевого самоврядування 8 рангу, головою Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя, у зв'язку з виконанням функцій держави, незаконно отримав матеріальні блага у виді премії у розмірі 4483, 75 грн. та надбавки за високі досягнення в праці у розмірі 5566,05 грн. Оскільки шкода, завдана його діями державі, ним не відшкодована, прокурор звернувся до суду з позовом про її відшкодування за рішенням суду.

В судовому засіданні представник прокуратури Нахімовського району м. Севастополя вимоги позову підтримала в повному обсязі.

Представник позивача - Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмові пояснення, згідно з якими просить справу розглянути за відсутності представника Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя, позовну заяву прокурора Нахімовського району м. Севастополя підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_1 в судовому засіданні з позовними вимогами погодився, не заперечував проти стягнення з нього на користь Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя незаконно отриманих матеріальних благ у вигляді премії в розмірі 4483,75 грн. та надбавки за високі досягнення в праці в сумі – 5566,05 грн. Додатково пояснивши, що рішення сесії Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя про його преміювання на 2009 рік відсутнє у зв’язку з тим, що не було затверджено бюджету, а нарахування вищевказаних премій відбувалися за рішенням сесії про преміювання, але за 2008 рік, про факт призначення премій на підставі рішення за 2008 рік йому було відомо, умислу спричинити шкоду державі в особі Верхнєсадової сільської Ради не мав.

у судовому засіданні ОСОБА_1 просив розстрочити сплату грошової суми строком на 6 місяців, обґрунтовуючи своє клопотання скрутним матеріальним становищем.  

Суд, вислухавши пояснення прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 р. «Про впорядкування структури та умов оплати праці апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання сільських, селищних та міських голів, голів районних і районних в місті рад, їх замісників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється в порядку та розмірі, встановлених цією постановою, в розмірах затверджених витрат на оплату праці. При цьому рішення про призначення цих виплат приймається відповідною радою.

Згідно з підпунктом «г» п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1295 від 24.11.1996 року «Про умови оплати праці робітникам органів місцевого самоврядування і їх виконавчих органів» преміювання голів обласних, Київської та Севастопольської міських рад, сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах, районних рад, надання їм матеріальної допомоги та встановлення надбавок до посадових окладів здійснюється за рішенням відповідної ради.

П.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. передбачає, що сільський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх тільки за призначенням, встановленим Радою, а також він має право видавати розпорядження в межах своєї компетенції.

Згідно зі ст. 88 Бюджетного Кодексу України № 2542-III від 21.06.2001р. відповідною Радою затверджуються витрати, які здійснюються з бюджету села.

 Відповідно до ст. 2 Бюджетного Кодексу України розкриває поняття бюджету – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення задач та функцій, які виконуються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

В силу ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему, складає 1 календарний рік, який починається 1 січня кожного року та закінчується 31 грудня того ж року.

 Таким чином, всі витрати повинні затверджуватися відповідною Радою на кожний календарний рік. Отже, призначення та отримання премій та надбавок повинно було відбуватися у 2009 році строго на підставі відповідного рішення Верхнєсадової сільської Ради.

Згідно зі штатним розкладом апарату Верхнєсадової сільської Ради від 01.01.2009 р. посада голови сільської Ради включена до структури апарату Ради, що також підтверджується раніше затвердженим рішенням тринадцятої сесії п’ятого скликання Верхнєсадової сільської Ради № 13/267 від 04.03.2008 р. «Про затвердження та приведення у відповідність штатного розкладу апарату Верхнєсадової сільської Ради на 2008 рік», згідно з яким посада голови включена до штату апарату.

Судом встановлено та не заперечено відповідачем, що у період часу з 01.01.2009 р. до травня 2009 р. голова  Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя ОСОБА_1 давав вказівки секретарю Ради Ігнатьєвій Н.Д. підготувати розпорядження «Про преміювання працівників апарату сільської Ради», в якому було включено його прізвище, не зважаючи на те, що рішення сесії Ради про преміювання голови на 2009 р. відсутнє.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2009 р. ОСОБА_1 видав розпорядження № 3-л «Про преміювання працівників апарату виконкому сільської Ради за січень 2009 р. в розмірі 25% від заробітної плати».

Аналогічні розпорядження були видані 20.02.2009 р. за № 06-л, 20.03.2009 р. за № 08-л, 17.04.2009 р. за № 10-л, 21.05.2009 р. за № 14-л. Зазначені розпорядження в частині преміювання голови Ради видавалися відповідно до положення про преміювання працівників апарату Ради, що є порушенням п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 р. та підпункту «г» п.4 Постанови Кабінету України № 1295 від 24.11.1996 р.

Таким  чином, ОСОБА_1, на підставі вищевказаних індивідуальних актів, були незаконно отримані матеріальні блага у вигляді премій за січень, лютий, березень, квітень, травень 2009 р. у розмірі 4483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 75 коп.

 Також, порушуючи постанову Кабінету України № 268 від 09.03.2006 р., підпункт «г» п. 4  постанови Кабінету Міністрів України № 1295 від 24.11.1996 р., без відповідного затвердження сесією Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя голові нараховувались надбавки за високі досягнення в праці в період часу з 01.01.2009 р. до 01.06.2009 р. в розмірі 45% від посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років.  Відповідно до чого, ОСОБА_1 були незаконно отримані матеріальні блага у вигляді надбавки за високі досягнення в праці за січень, лютий, березень, квітень, травень 2009 р. у розмірі 5566 (п’ять тисяч п’ятсот шістдесят шість) грн. 05 коп.

Постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 24.06.2009 р. по справі № 3-2254/09 ОСОБА_1 визнаний  винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. “а” ч. 2 ст. 1 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн., постанова набула чинності.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів громадян та держави в судах.

Згідно з ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.  

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про боротьбу з корупцією”  N 356/95-ВР від 05.10.95, збитки, заподіяні державі, підприємству, установі, організації незаконним використанням приміщень, засобів транспорту і зв’язку, іншого державного майна або коштів, підлягають відшкодуванню винними особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на загальних підставах і умовах матеріальної відповідальності працівників та військовослужбовців. У разі відмови добровільно повернути незаконно одержані особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредити, позички, цінні папери, нерухомість та інше майно вони чи їх вартість підлягають стягненню (вилученню) в доход держави у судовому порядку за заявою прокурора.

Відповідно до ст. 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.    

З урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що прокуратура Нахімовського району міста Севастополя підставно звернулась до суду з позовними вимогами в інтересах держави в особі Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя до відповідача, оскільки відповідачем не надані документи, які спростовують факт заподіяння збитків державі, що завдає шкоди державним інтересам, в зв’язку з чим позовні вимоги прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до ст.217 ЦПК України, суд вважає можливим розстрочити виконання судового рішення про відшкодування шкоди у розмірі 10049,80 на 6 місяців.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, підлягають відшкодуванню з відповідача на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 45, 46, 88, 89, 209, 212-215, 217, 218, ЦПК України, ст. 121 Конституції України, ст.ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.88 БК України, ст. 130 КЗпП України, суд,

    В И Р І Ш И В :

Позовну заяву прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Верхнєсадової сільської Ради Нахімовського району м. Севастополя збитки в сумі -10049,80 (4483,75 + 5566,05) грн.,  перерахувавши  на розрахунковий рахунок 35412001000562 Приватбанку через Нахімовське казначейство,  МФО 824509 ОКПО 0467335 УГК Нахімовського району .

Надати ОСОБА_1 розстрочку зі сплати суми завданої шкоди строком на 6 місяців з часу набрання рішенням чинності, шляхом сплати ним щомісячно –  по  1674 грн. (тисяча шістсот сімдесят чотири) грн. 97 (дев’яносто сім)коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 100 (сто) грн. 49 (сорок дев’ять) коп. витрат по сплаті судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                       Кравченко В.Є.