Справа № 22-6792 Головуючий у 1 інстанції – Луценко О.М. суддя-доповідач – Остапчук Д.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі
головуючого: Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Слащук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району м.Києва, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що він як особа яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка має право на доплати до пенсії встановлені Законом, отримує ці доплати з обмеженням.
Посилаючись на зазначене, просив визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві, Управління Соціального захисту населення в Оболонському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з приводу обмеженого нарахування та фактичної виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році - неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із прожиткового мінімуму та щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2009 рік.
Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 2.03.2009 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскаржувану постанову вважає незаконною, просить її скасувати, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Зазначає, що суд відмовляючи у задоволенні позову, не звернув уваги на те, що виплата зазначених у позові сум, передбачена Законом, а зменшення їх на підставі Постанов КМУ є незаконною.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та згідно довідки СЕК. від 12.05.95 року йому встановлена III група інвалідності.
Як особа, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи позивач отримує пенсію, передбачену ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі за текстом – Закон №796- XII) та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, передбачену ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року №1 та постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №831 відповідно.
ОСОБА_2 має статус особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, та є інвалідом 3 групи, що підтверджується копіями посвідчень, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 4 ст.54 Закону №796-ХІІ (в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р.) передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1-й групі – 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону №796-Х11 (в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р.) визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам І групи – 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідом II групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 процентів пенсії за віком.
Крім того, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
За 2009 рік ОСОБА_2 допомога на оздоровлення виплачена в сумі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.
Законом України «Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року до вказаних статей Закону №796-ХІІ було внесено зміни: частину 4 ст.54 Закону №796-ХІІ було замінено чотирма частинами, а ст.50 цього ж Закону була викладена в новій редакції.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 1997 року №523, яка є чинною, її положення стосовно Критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50,54 Закону Х2796-ХІІ.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» всупереч положень статей 50,54 Закону України №796 –XII, встановлено розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсії, які не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 6/ розділу і, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6,8-12 пункту 35,пунктів 6-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу 111 (Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України не мають зворотної сили, а закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача на нарахування пенсії відновилось з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі Хо10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, при цьому в тому правовому режимі, якій існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.
Отже нарахування підвищення має бути вчинено з дня ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року, на підставі положень статей 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року).
Відповідно до ст. 62 Закону №796-ХІІ роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Отже, Законом України №796-ХІІ не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір бази нарахувань пенсій, встановлений законом, а надано право роз’яснення порядку застосування цього Закону.
Зважаючи на викладене колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій відповідачів та зобов‘язання здійснити перерахунок щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік та додаткової пенсії у зв»язку з заподіяною шкодою здоров»ю.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаних вимог ОСОБА_2, посилаючись на правомірне нарахування позивачу щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»., на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України). Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС та щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягають ст.54 та ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведені вище постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Таким чином дії відповідача є незаконними, оскільки на момент виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС та щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення частина 4 статті 48 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були діючими в старій редакції, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов‘язання здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС та щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Постанова суду першої інстанції в частині вирішення вказаних позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
В своїй решті по станова відповідає нормам матеріального та процесуального права
На підставі п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов‘язаних із соціальними виплатами, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 2.03.2010 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій та зобов‘язання здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС та щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення скасувати та ухвалити нове рішення.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації щодо нарахування ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС та щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення у обмежених розмірах .
Зобов‘язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_2, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 50 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – за період з 01.03.2009 по 31.12.2009 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення в Оболонському районі м. Києва провести ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 4 мінімальних заробітних плат – за 2009 рік з урахуванням проведених виплат.
Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку, проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення в Оболонському районі м. Києва провести виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 4 мінімальних заробітних плати за 2009 рік.
В іншій частині постанову Оболонського районного суду м.Києва від 2.03. 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді