Справа №22-ц-2607                     Головуючий у 1-й інстанції Янголь Є.В.

                            Суддя – доповідач Маслов В.О.

У Х В А Л А

14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

    головуючого – Маслова В.О.,

    суддів – Гагіна М.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції

на ухвалу  Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2010 року

у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Демченко Ірини Вікторівни,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 25 травня 2010 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Поновлено строк звернення до суду зі скаргою.

Постановлено визнати неправомірним рішення державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського МУЮ Демченко І.В. щодо ухвалення 13 липня 2009 року постанови про зупинення провадження у справі за виконавчим листом №1626, виданим 25 травня 2009 року Зарічним районним судом м. Суми, та скасувати зазначену постанову.

Зобов’язано державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського МУЮ Демченко І.В. провести виконавчі дії, направлені на примусове виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 травня 2009 року за виконавчим листом №1626 від 25 травня 2009 року.

В іншій частині скарги відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі Зарічне ВДВС Сумського МУЮ, посилаючись на неповноту з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить ухвалу суду в частині задоволення скарги скасувати.

Заслухавши пояснення Демченко І.В., ОСОБА_1 та її представника, розглянувши матеріали справи в межах заявленої скарги і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що середній заробіток за час затримки розрахунку та вихідна допомога при звільненні пов’язані з трудовими відносинами, являються оплатою праці та відносяться до структури заробітної плати, а тому дія мораторію на них розповсюджуватися не може.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВДВС Сумського МУЮ Демченко І.В. від 26 травня 2009 року було відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2-1626, виданого 25 травня 2009 року Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ТОВ «Слов’яни-94» на користь ОСОБА_1 1080 грн. заборгованості по заробітній платі, 2700 грн. вихідної допомоги, 2781 грн.
82 коп. середньої заробітної плати за час затримки розрахунку (а. с. 25).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06 липня 2009 року порушено провадження в справі про банкрутство ТОВ «Слов’яни-94» та введено мораторій на задоволення вимог стягувачів, у зв’язку з чим постановою державного виконавця ВДВС Сумського МУЮ Демченко І.В. від 13 липня 2009 року було зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1626 (а. с. 29).

03 вересня 2009 року на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано 1080 грн. заборгованості по заробітній платі, що підтверджується копією платіжного доручення №1084 на а. с. 31.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

У відповідності з абз. 1 ч. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До складу заробітної плати згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час (наприклад, за час виконання державних обов’язків, за час простою не з вини робітника та ін.).

За структурою КЗпП України ст. 117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VІІ «Оплата праці» вказаного кодексу.

Отже, виходячи з викладеного, виплати вихідної допомоги та затримки розрахунку при звільненні, пов’язані з трудовими правовідносинами, є оплатою праці та їх слід віднести до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про віднесення вказаних виплат до заробітної плати виглядає обґрунтованим на законі.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, ст. ст. 313, 314, 315, ч. 3 ст. 387 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції відхилити, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від
25 травня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий     -

    Судді                  -