Справа № 22Ц-3941/2010                                                 Головуючий в суді І інстанції Федорова Т.П.

Категорія 01, 57                                                               Доповідач у суді ІІ інстанції Коцюрба О.П

            РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року колегія  суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

             Головуючого судді:             Яворського М.А.,

             суддів:                                    Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П.,

             при секретарі:                       Бистрій Г.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківської міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов’язання провести виплату недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення   .

Заслухавши   доповідь   судді   апеляційного   суду,   пояснення учасників процесу,   перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А:

у квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом   про  виплату недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, посилаючись на те, що він перебуває на обліку у відповідача як інвалід 2-ї групи, захворювання якого пов»язано з впливом аварії на ЧАЕС і відповідно до ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на   щорічну  допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Оскільки відповідачем такий розмір пенсії здійснюється у значно меншому розмірі, просив зобов»язати відповідача виплатити недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2505 грн.

Постановою Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 25 травня 2009 року позов задоволено частково. Зобов»язано відповідача провести  виплату на користь ОСОБА_3   недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2505 грн.  відповідно до ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В апеляційній скарзі УПСЗН Білоцерківської міської ради  Київської області просить скасувати постанову  суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права

Апеляційна скарга   підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що   позивач зареєстрований та постійно проживає у м. Біла Церква Київської області, територія якої постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 віднесена до зони посиленого радіологічного контролю. Позивач перебуває на обліку в УПСЗН  Білоцерківської міської ради як інвалід 2-ї групи, захворювання якого пов»язано з впливом аварії на ЧАЕС і відповідно до ст. 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на   щорічну  допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Однак, відповідачем така допомога здійснювалась позивачу у розмірах, визначених постановою КМ України № 562 від 12.07.2005 року   "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалюючи постанову про часткове  задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень                 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону, наведеного вище, застосуванню підлягають саме положення вказаного закону, а не постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року   "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки,  рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в т.ч. п.28 розділу 2 цього Закону, яким було передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже, враховуючи наведене, управління соцзахисту населення повинно було виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи саме із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду  першої інстанції в частині задоволення позовних вимог  щодо стягнення конкретної суми в розмірі 2505 грн. 00 коп. як  різницю між фактично виплаченою сумою  та належною сумою відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008 рік, оскільки суд не вправі визначати розмір грошової суми , яку належить нарахувати та виплатити позивачу, в зв’язку з тим, що вчинення цієї дії є виключною компетенцією тільки управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування постанови суду від 25 травня 2009 року та ухвалення нового рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів

В И Р И Ш І Л А :

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради  Київської області задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 25 травня 2009 року   скасувати  та ухвалити в цій частині нове рішення .

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3   до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради  Київської області  в частині зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом  двох  місяців.

  Головуючий

Судді