Справа № 22Ц-3166/2010                                                                                                 Головуючий у 1 інстанції  Журавський В.В.

Категорія  79                                                                                                                               Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 липня 2010 року                                          м. Київ

Колегія  суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді:             Яворського М.А,  

суддів:                                    Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П.,

при секретарі                         Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10  серпня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль про визнання відмови відповідача незаконною та зобов’язання його здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  , -

ВСТАНОВИЛА:

10 червня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського  міськрайонного суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль  Київської області (далі – відповідач, УПФУ  в м. Бориспіль ), в якому просила поновити пропущений строк звернення до суду за період з 2006-2007 роки, визнати неправомірним  рішення відповідача щодо  відмови  у  проведенні  їй перерахунку та  виплаті надбавки до пенсії у розмірі 30% від  мінімальної  пенсії  за  віком за 2006-2008 роки.

Позовні вимоги мотивує тим, що він належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги та гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а тому має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем вказана норма закону не була врахована при обчисленні розміру її пенсії.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду  Київської області від 10 серпня              2009 року позовні вимоги  ОСОБА_2 задоволено частково.

Поновлено строк для  звернення до адміністративного суду.

Визнано дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплаті ОСОБА_2     щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з липня             2007 року по  грудень 2007 року , та з  травня 2008 року по грудень 2008 року неправомірними.

Зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з липня 2007 року по                грудень 2007 року , та з травня 2008 року по грудень 2008 року, з урахування раніше виплачених сум допомоги.

В задоволені решти вимог – відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та постановити нове рішення, яким повністю відмовити  в задоволені позовних вимог.

Апеляційна  скарга  мотивована  тим, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що, на  думку  апелянта,  призвело  до  неправильного  вирішення  вказаної  справи.

Дослідивши матеріали справи та, перевіривши наведені в скарзі доводи, а також правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України п ідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

  Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2        відноситься до категорії "діти війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, спірні відносини з 22 травня 2008 року регулюються відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону, яка діяла до 01.01.2008 року.

Станом на 22 травня 2008 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав з моменту отримання листа УПФУ в м. Бориспіль  (а.с.8) від 28.05.2009р. про відмову здійснити перерахунок її пенсії, а до суду позивач звернувся 10.06.2009р., тобто в межах річного строку звернення до адміністративного суду з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно з ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Оскільки позивач  ОСОБА_2 звернулася до суду 10 червня 2009 року, тому позов підлягає задоволенню  в межах річного строку на звернення до суду з 10 червня 2008 року.

Разом з тим поновляючи позивачу строк звернення до суду та зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок та виплату вказаної вище допомоги за період з липня по  грудень 2007 року, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що позивачка є особою похилого віку та юридично необізнаною тому, визнав дані обставини як поважними.

Однак погодитися з такими. висновками суду першої інстанції колегія суддів не може та вважає, що зазначені судом обставини не  можуть вважати поважними, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та відмову у задоволенні вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату вказаної вище допомоги за період з липня по грудень 2007 року.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,  

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль Київської області  задовольнити частково.

Постанову Бориспільського  міськрайонного суду Київської області від 10  серпня 2009 року в частині поновлення строку звернення до суду та визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориспіль щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії   ОСОБА_2 з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни",  у  розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за  віком за період з липня 2007 року по грудень 2007 року та зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України у Бориспільському районі зробити перерахунок з травня 2008 року по грудень 2008 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2  у поновленні строку звернення до суду та відмовити у задоволенні позову в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України у м. Бориспіль щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни",  у  розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за  віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня           2007 року.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль провести перерахунок та доплату до пенсії ОСОБА_2 як особі, яка має статус "дитини війни", за період з 10 червня 2008 року  по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законами України про Державний бюджет на відповідний рік з врахуванням проведених виплат.

В  решті постанову Бориспільського  міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2009 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: