Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-6985/10 Головуючий в I інстанції – Соколянська О.М.
Категорія 57 Доповідач – Прихлдченко А.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Волошина М.П.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області
на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2009 року
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області про зобов’язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу «дітям війни», -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі (далі УПФУ) про зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену суму щомісячного підвищення до пенсії за 2006-2009 р.р. в сумі 4389 грн. 90 коп.
В обґрунтування позову посилався на те, що має статус дитини війни. Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватись щомісячна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В 2006-2009 році така допомога не виплачувалась. Про грубе порушення прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, в зв’язку з цим позивач просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 01.05.2009 року.
Постановою від 25 вересня 2009 року Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов задоволено частково. Зобов'язав УПФ України в Новомосковському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 р. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У задоволенні іншої частини позову відмовив.
В апеляційній скарзі УПФ України в Новомосковському районі ставить питання про скасування постанови та прийняття нової, про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і неправильне застосування строку звернення до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду в частині відмови йому у задоволення позовних вимог і ухвалити нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом діючого законодавства, яким регулюються ці правовідносини.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача відхилити, апеляційну скаргу позивача задовольнити частково з наступних підстав.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-1У (далі Закон № 2195-1 У) встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Зокрема, ст.1 цього Закону передбачено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії «діти війни», а тому згідно зі ст.6 Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р. /зі змінами, внесеними 19.01.2006 р./, зазначене підвищення в 2006 р. повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки у 2006 р. не був визначений порядок виплати 30% надбавки до пенсій "дітям війни", перерахунки пенсій не здійснювалися. Отже, дії відповідача не можна визнати незаконними.
У частині відмови у задоволенні позовних вимог за 2006 р. постанова суду є законною, скасуванню не підлягає. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій частині не заслуговують на увагу через неправильне розуміння діючого законодавства.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст. 111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому у ст. 6 Закону №2195-1У в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2006 року.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Згідно п.п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону №2195-1У на 2008 рік, згідно яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, зміни, внесені п.п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008, тобто відновлена дія ст.6 Закону №2195-1У в редакції від 18 листопада 2004 року.
Вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені на період 2009
року.
Оскільки судом першої інстанції не були взяті до уваги зазначені зміни законодавства, відмова у задоволенні у повному обсязі позовних вимог за 2008-2009 р.р. є незаконною, тому постанова у цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог за ці роки, а саме: слід визнати незаконними дії відповідача та зобов’язати його здійснити перерахунок і виплату допомоги за період з 22.05.2008 р. по 30.04.2009 р. Колегія суддів також вважає необхідним визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду та поновити цей строк на підставі ч.2 ст.99, ч.2 ст.100 КАС України.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зазначення конкретної суми недоплаченої допомоги, оскільки виключно на органи Пенсійного фонду України покладені обов’язки розрахунку певним розмірів пенсій, допомоги тощо.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як діти війни не застосовується, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого порядку розрахунку.
Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення спору.
Згідно ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів, належить суду, який оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2009 року скасувати в частині відмови у перерахунку пенсії за 2008-2009 р.р.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати дії відповідача частково неправомірними щодо невиплати допомоги за 2008-2009 р.р.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Новомосковському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 р. по 30.04.2009 р.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді