Справа № 22ц-5937/10                                         Головуючий у І інстанції  Ходасевич О.В.            

 Категорія   57                                                       Доповідач Приходченко А.П.

                                                                      УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                

    19 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             –  Лаченкової О.В., Волошина М.П.

                       при секретарі –  Лещинській О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і ТОВ ВКТ «АРГО» на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2009 року за  позовом компанії КАПІТАЛФОРС ЛІМІТЕД до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за простим векселем,

встановила:

    З 21.12. 2009 р. в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться зазначена цивільна справа.  

     22.12.2009 р. позивач  подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на майно ОСОБА_2 та майно ТОВ ВКТ «АРГО», включаючи грошові кошти, нерухоме і рухоме майно, незавершене будівництво, обладнання, устаткування та інші основні засоби на загальну суму 432874041,60 грн.

    Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2009 р. заява про забезпечення позову була задоволена частково. Накладено арешт на майно ОСОБА_2 та майно ТОВ ВКТ «АРГО», включаючи грошові кошти, нерухоме і рухоме майно, незавершене будівництво, обладнання, устаткування та інші основні засоби на загальну суму 200000000 грн.

    В апеляційних скаргах ОСОБА_1 і ТОВ ВКТ «АРГО» ставлять питання про скасування ухвали суду від 22.12.2009 р., посилаючись на те, що  ухвала постановлена з  порушеннями процесуального законодавства, суд дійшов помилкового висновку про належність ОСОБА_2 66,66% статутного капіталу в ТОВ ВКТ «АРГО», судом неправильно застосовано ст.149 ЦК України.

    Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали, колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

    Відповідно до ч.3 ст.151, ч.3 ст.152, ч.2 ст.153 ЦПК України суд може за заявою однієї із сторін забезпечити позов на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається в разі обґрунтованості цих вимог. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

    Зміст заяви про забезпечення позову повинен відповідати вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України.

    Згідно з п.4 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9 при розгляді заяв про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення, з"ясувати дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з заявою, позовним вимогам. Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

    При розгляді заяви позивача про забезпечення позову і постановленні ухвали від 22.12.2009 р.  зазначені норми процесуального закону та роз'яснення Пленуму ВСУ судом першої інстанції не були взяті до уваги, що призвело до порушення прав осіб, відносно майна яких здійснено забезпечення позову.

    Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не дав оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності застосування заявлених заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, ймовірності виникнення утруднень при виконанні можливого рішення суду, враховуючи суть спору між позивачем та відповідачами, можливість існування ризику спричинення відповідачеві збитків, якщо вжиті заходи забезпечення позову виявляться не співмірними із заявленими позовними вимогами, а також діяльністю відповідача.

     Суд не звернув увагу, що заява про забезпечення не відповідає вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України щодо відомостей, які слід зазначати в заяві, її текст носить загально описовий характер, не визначено обґрунтованості обраного виду забезпечення позову - арешту відносно як майна, так і грошових коштів, що суперечить п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України. У заяві  не зазначено, на яке конкретно майно заявник просить накласти арешт, чи належить це майно відповідачу, якими доказами це стверджується. Не маючи належних доказів щодо документального підтвердження права власності відповідача ОСОБА_2 на будь-яке майно, в т.ч. на 66,66% статутного капіталу ТОВ ВКТ «АРГО», суд протиправно втрутився в господарську діяльність ТОВ ВКТ «АРГО», фактично припинивши його діяльність, яке не має ніякого відношення до спору, що розглядається судом.

    За таких обставин колегія суддів вважає оскаржену ухвалу такою, що постановлена з грубими порушеннями норм цивільного процесуального закону, тому вона підлягає скасуванню в цілому з відмовою позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.  

            Керуючись ст.ст. 303,307,312  ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

           Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ТОВ ВКТ «АРГО» задовольнити.

    Ухвалу Кіровського  районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2009 року скасувати.

    Відмовити компанії КАПІТАЛФОРС ЛІМІТЕД у задоволенні заяви про забезпечення позову.

           Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.

Головуючий

Судді