Справа № 22-1223/2009р.
Головуючий в 1 інстанції Тупицький О.М.
Категорія 5
Доповідач Стельмах Н.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С. І.,
при секретарі Кузмінковій Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 4 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення і за позовом Дочірнього підприємства Спільного підприємства Литовсько-українеьке «Вільдона» до ОСОБА_1, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та права власності на нежиле приміщення і
встановив:
в апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оспорюють обгрунтованість судового рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову, а позов СП «Вільдона» задоволено і ставлять питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову СП «Вільдона» та направленні справи на новий розгляд в частині позову ОСОБА_1, оскільки вважають, що справу розглянуто судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 та представники ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційних скарг, просили про їх задоволення та скасування судового рішення, а представник Дочірнього підприємства СП «Вільдона» ОСОБА_6 та представник ДШ у Куйбишевському районі м. Донецька ОСОБА_7 заперечували проти доводів скарг, просили їх відхилити та залишити рішення суду без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
13 вересня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення.
Вона зазначала, що 23 серпня 2005 року на аукціоні, що проводився Донецькою товарною біржею за заявкою брокерської контори, що діяла за дорученням податкової інспекції, якою було прийнято рішення про застосування заходів погашення податкового збору платника податків за рахунок стягнення його активів, купила за 6809 грн. нежиле приміщення, розташоване за адресою м. Донецьк, вул. Умова, № -1.
Просила визнати вказаний договір дійсним, оскільки відповідач ухиляється від оформлення угоди нотаріально, а вона позбавлена можливості оформити право власності на придбане приміщення.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 вересня 2005 року позов задоволено і визнано за ОСОБА_1 право власності на вказане нежиле приміщення (а. с. 16).
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 6 лютого 2008 р. за скаргою ОСОБА_8 рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19 вересня 2005 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 132-133).
Судом встановлено, що 14.01.03 р. ОСОБА_8 та Дочірнім підприємством Спільного підприємства «Вільдона» було складено письмово угоду купівлі-продажу нежилого приміщення по вул. Умова, № -1 в м. Донецьку (а.с. 35), але угоду нотаріально посвідчено не було і тому рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 14 травня 2007 року визнано право власності ОСОБА_8 на вказану будівлю (а.с. 36-37).
В наступному ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2008 року рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 14 травня 2007 року скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд (а.с. 194-195) і ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 9 липня 2008 року позовну заяву ОСОБА_8 3алишено без розгляду за неявкою належно повідомлених позивача та його представника вдруге в засідання суду (а.с. 287).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 5 лютого 2007 року порушено справу про банкрутство відсутнього боржника СП Литовсько-українське «Вільдона».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19 лютого 2007 року підприємство визнано банкрутом і його ліквідатором призначено ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (а.с. 292).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 квітня 2007 р. припинено повноваження ліквідатора ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька і призначено ліквідатором СП «Литовсько-українське «Вільдона» ОСОБА_6 (а.с. 309).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24 березня 2009 р. виправлено описки в ухвалах суду від 5 лютого 2007 p., 19 лютого 2007 року, 23 квітня 2008 p., 14 лютого 2008 p., 6 листопада 2008 р. і викладено найменування підприємства боржника як Дочірнього підприємства Спільного підприємства «Вільдона» (а.с. 335).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2007 року за позовом ліквідатора СП Литовсько-українське «Вільдона» ОСОБА_6 визнано не чинними 2 податкові повідомлення-рішення про визначення сум платежу та штрафних санкцій і 2 податкові вимоги на суму 8041.07 грн., скасовано рішення ДПІ про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (а. с. 30-31).
19 листопада 2008 року до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька звернувся позивач Спільне підприємство Литовсько-українське «Вільдона».
В позові з посиланням на наведені обставини зазначалося, що ОСОБА_1 спірне нежиле приміщення було відчужено ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 16.12.2005 р.
Позивач просив ухвалити рішення, яким визнати вказаний договір купівлі-продажу недійсним і визнати право власності на вказане приміщення за Дочірнім підприємством Спільного підприємства «Вільдона».
Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2008 р. позови об’єднано в одне провадження (а. с. 197).
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 4 грудня 2008 року позов Спільного підприємства Литовсько-українське «Вільдона» задоволено, визнано недійсними договори купівлі-продажу нежилого приміщення за адресою м. Донецька, вул. Умова, № -1 від 23.08.2005 р. та від 16.12.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і визнано право власності на це приміщення за Дочірнім підприємством Спільного підприємства «Вільдона».
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дійсним договору купівлі-продажу вказаного нежилого приміщення від 23.08.2005 року відмовлено (а.с. 224-226).
Апеляційний суд вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З наведених обставин справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_6 є ліквідатором юридичної особи Дочірнього підприємства СП «Вільдона», яким заявлено позовні вимоги в інтересах цієї юридичної особи.
За наданням управлінням статистики 23.07.07 р. ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька неточних відомостей щодо назви вказаної юридичної особи (а.с. 293) мало місце звернення до суду, в якому вказану юридичну особу визначалося як Спільне підприємство «Литовсько-україньске «Вільдона».
Але в наступному відповідно до відповідей Головного управління статистики у Донецькій області про те, що в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться юридична особа Дочірнє підприємство Спільного підприємства «Вільдона», що зареєстровано Куйбишевською районною радою у м. Донецьку за рішенням № -462/2 від 1 квітня 1993 року, засновником якого є іноземна фірма Спільне Літовсько - українське підприємство «Вільдона» (а.с. 294, 296, 302) було внесено відповідні зміни до рішень господарського суду і зокрема, до рішення щодо призначення ліквідатором ДП СП «Вільдона» ОСОБА_6
Таким чином, апеляційний суд вважає, що по цій цивільній справі позов заявлено Дочірнім підприємством Спільного підприємства «Вільдона», а не Спільним підприємством «Литовсько-українським «Вільдона».
Задовольняючи позов ДП СП «Вільдона» суд першої інстанції виходив з того, що рішенням адміністративного суду скасовано рішення податкової інспекції щодо продажу активів вказаного підприємства і з цих же підстав суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного приміщення з аукціону та визнання за нею права власності на нього.
Апеляційний суд не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції оскільки, він не відповідає нормам матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
При розгляді цієї справи судом встановлено, що Дочірнє підприємство спільного підприємства «Вільдона» в порушення Закону України «Про систему оподаткування» в редакції від 8.02.97 р. з липня 1998 року і до цього часу не надає податковому органу будь-яку звітність щодо своєї фінансово-господарської діяльності (а.с. 330).
За рішенням Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька № -109 від 25 жовтня 2004 року за ненаданням вказаним підприємством податкових декларацій станом на вказаний час відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21 грудня 2000 року з наступними змінами звернено стягнення нарахованого податковим органом податкового боргу перед державою за рахунок активів підприємства.
З рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2007 року (а.с. 188-193) вбачається, що вказане рішення податкової інспекції скасовано та визнано не чинними податкові повідомлення і вимоги не за відсутністю встановлених податковим органом порушень підприємством боржником вимог податкового законодавства, а за неузгодженості його назви в податкових та інших документах.
За таких обставин, немає підстав вважати, що податкова інспекція на час проведення аукціону з продажу активів Дочірнього підприємства СП «Вільдона» діяла не в межах своєї компетенції, і продане з аукціону спірне нежиле приміщення, розташоване в м. Донецьку по вул. Умова № -1 було загублене, чи викрадене, чи вибуло з володіння власника іншим шляхом не з його волі, оскільки він повинен був знати, що за ненаданням підприємством податкових декларацій буде нарахований податковий борг з несплачених державі податків і звернено стягнення за рахунок його активів.
Таким чином, є відсутніми підстави для задоволення позову Дочірнього підприємства спільного підприємства «Вільдона» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, розташованого по вулиці Умова № -1 в м. Донецьку, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого 16 грудня 2005 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_10 і зареєстрованого в реєстрі за № - 22446 (а.с. 27), а також для визнання права власності на це приміщення за вказаним підприємством, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є добросовісними набувачами вказаного нерухомого майна.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за порушенням судом першої інстанції норм матеріального права рішення суду в частині задоволення позову Дочірнього підприємства спільного підприємства «Вільдона» підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні вказаного позову.
Крім того, в резолютивній частині рішення суду першої інстанції визначено про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної будівлі з аукціону від 23.08.2005 p., але такої позовної вимоги по цій справі взагалі будь-ким не заявлялося.
Тому рішення суду у вказаній частині також підлягає скасуванню.
Апеляційний суд вважає, що підлягає скасуванню з ухваленням нового і рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1
Позивачка в заяві з посиланням на вимоги ст. 220 ЦК України ставить питання про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна і визнання за нею права власності на нього (а.с. З).
При розгляді цієї справи судом першої інстанції було встановлено, що 9 вересня 1993 року за біржовим контрактом Дочірнє підприємство СП «Вільдона» придбало у Донецького заводу хімічних реактивів нежиле приміщення колишньої їдальні за адресою м. Донецьк, вул. Умова, № -1 (а.с. 7-13, 186-187).
За рішенням Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька № -109 від 25 жовтня 2004 року про застосування заходів погашення податкового боргу вказане нерухоме майно з аукціону було продано та передано за актом прийому-передачі ОСОБА_1 Б.(а.с. 4-6).
Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з вимогами п. 2.5 ст. 10 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» операції з продажу активів, що перебувають в податковій заставі не підлягають нотаріальному посвідченню, оскільки відповідно до п. 1.1 ст. 10 Закону у разі, коли заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо продажу активів платника податку.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації, що визначено в ст. 334 ЦК України.
Відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № -7/5 від 7 лютого 2002 року та п. 5 Переліку право встановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна (додаток 1 до вказаного положення), такими документами у тому числі, є свідоцтво про придбання об’єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними та приватними нотаріусами.
Вказаний порядок узгоджується з положеннями п. 9 ч. 2 глави 1 та п. 246 розділу 25 глави 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 з наступними змінами, відповідно до яких нотаріусами видаються свідоцтва про придбання майна з публічних торгів (аукціонів) на підставі акта про проведений аукціон.
Таким чином, визначеними правовими актами позивачці ОСОБА_1 надано право на підставі протоколу аукціону та акту прийому-передачі придбаного нею нерухомого майна отримати у нотаріуса відповідне свідоцтво, яке є підставою для реєстрації її права власності на це нерухоме майно.
Визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходилося в податковій заставі і було продано податковим органом з аукціону в порядку продажу активів підприємства - податкового боржника чинним законодавством України не передбачено, як і визнання права власності за особою, що придбала його у визначений спосіб.
Таким чином, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає, але зважаючи на те, що судом першої інстанції в задоволенні вказаного позову відмовлено з інших підстав, то рішення суду за неправильним застосуванням норм матеріального права відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з підстав, викладених в цій ухвалі.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 310, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
вирішив:
апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 4 грудня 2008 року СКАСУВАТИ.
В задоволенні позову Дочірнього підприємства Спільного підприємства «Вільдона» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ДШ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним договору купівлі продажу нежилого приміщення за адресою м. Донецька, вул. Умова № -1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого 16 грудня 2005 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_10 і зареєстрованого в реєстрі за № -22446 та про визнання права власності на вказане нерухоме майно за Дочірнім підприємством Спільного підприємства «Вільдона» ВІДМОВИТИ.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дійсним договору купівлі - продажу з аукціону від 23 серпня 2005 року нежилого приміщення за № -1 по вулиці Умова в м. Донецька і визнання права власності на нього ВІДМОВИТИ.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскарженим в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.