Судове рішення #10303316

Cправа № 2-182/2010р.

Р   І   Ш   Е   Н  Н   Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

             26 липня 2010 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської  області  в складі:                головуючого -  судді Бараненка С.М.,

                           при секретарі – Шкурат О.Г.,

     за участю сторін

                розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області  до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та органу реєстрації відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області про виселення з жилого службового приміщення та зобов”язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

            Новгоро-Сіверська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та органу реєстрації відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області про виселення з жилого службового приміщення та зобов”язання вчинити дії, мотивуючи позов тим, що 18 липня 2008 року працівнику Н-Сіверської районної прокуратури ОСОБА_1 міська рада надала трикімнатну службову квартиру АДРЕСА_1

    В грудні 2009 року відповідач був переведений працювати до прокуратури Менського району Чернігівської області, але в добровільному порядку повертати отримане службове житло відмовився, мотивуючи відмову тим, що за місцем нової роботи він не отримав житла та трудових відносин з прокуратурою Чернігівської області не припинив.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав в повному обсязі та  до викладеного в позовній заяві додав, що службова квартира відповідачу надавалась для обслуговування Н-Сіверського району і це квартира житлового фонду Н-Сіверської міської ради. Відповідач просив перевести вказану квартиру зі службової в житловий фонд і тоді б він мав право квартиру приватизувати, але депутати були проти. На даний час на обліку на службове житло перебувають три співробітники прокуратури Н-Сіверського району, але вільного житла немає,  а відповідач звільняти службове житло не бажає.Що стосується неповнолітньої дитини відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 то їй п”ять років і вона підлягає виселенню разом з батьками.

            Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі і пояснив суду, що згідно ст. 125 ч.4  ЖК України його не мають права виселяти без надання іншого житла, так-як він не припинив трудових відносин з прокуратурою Чернігівської області, а прокуратура Н-Сіверського району не є юридичною особою. За весь час проживання у вказаній квартирі він постійно проводив за вдасний рахунок ремонти. В м. Мена він на квартирний облік не ставав.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі і пояснила суду, що вона постійно на даний час проживає у вказаній квартирі разом з малолітнім сином, а її чоловік ОСОБА_1 приїжджає на вихідні. В даній квартирі вона була зареєстрована в 2009 році.

    Представник відповідача органу реєстрації відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області Ковалевський С.К. в судовому засіданні висловися, що суд нехай прийме рішення на свій розсуд, він може тільки підтвердити, що на даний час дійсно відповідачі зареєстровані у зазначеній квартирі.        

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши зібранні по справі докази Суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних  підстав.

Згідно ст. 317 ч.1 ЦК України – власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно ст. 319 ч.1 ЦК України – власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно рішення Новгород-Сіверської міської ради від 20 березня 2003 року № 35 – надати службову квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 34 м. кв. заступнику прокура Н-Сіверської районної прокуратури ОСОБА_1, /а.с. 14/.

Згідно рішення Новгород-Сіверської міської ради від 20 березня 2003 року № 35 – квартиру АДРЕСА_1, що належть Н-Сіверський міській раді переведено до службового житлового фонду Новгород-Сіверської міської ради /а.с. 14/.

Згідно корінця ордера на житлове приміщення виданого ОСОБА_1 – ордер ОСОБА_1 отримав 31.03.2003 року /а.с.13/.

Згідно довідки прокуратури Н-Сіверського району від 03.03.2010 року № 346 вих.10 – ОСОБА_1 переведений до прокуратури Менського району в лютому 2010 року /а.с.21/

Згідно ст. 124 ЖК України – робітники, службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Згідно ст. 125 ч.4 ЖК України  – без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у ст. 124 цього Кодексу, не може бути виселено осіб, що звільнені з посади, у зв”язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення.

Виходячи з норм вище вказаних статей ЖК України, не може бути виселена особа, що звільнена з посади, але не припинили трудових відносин з підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення .

Згідно зі ст. 118 ЖК України, службові жили приміщення призначаються для заселення громадянам, які за характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.  Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 121, 122 ЖК України , с лужбові жилі приміщення надаються за рішенням  адміністрації підприємства,  установи,  організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації. Єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення є спеціальний ордер, який видається виконавчим  комітетом  районної,  міської,  районної  в  місті  Ради народних  депутатів на підставі рішення про надання службового жилого приміщення

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, у справах про  виселення  зі  службових  жилих  приміщень необхідно встановлювати, чи віднесено спірне жиле приміщення  до службових. При  цьому  слід виходити з того, що  приміщення в будинках державного  і  громадського  житлового  фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради про включення їх до числа службових, а в будинках  колгоспів  -  з  часу  затвердження виконавчим комітетом відповідної  Ради  рішення  загальних  зборів членів колгоспу або зборів уповноважених.

Аналізуючи в сукупності вище викладена суд остаточно приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, так-як в даному випадку відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позивачем в трудових відносинах ніколи не перебувають, службову квартиру ОСОБА_1, яка є власністю позивача отримував, як заступник прокурора Н-Сіверської районної прокуратури, тобто в даному випадку Н-Сіверська міська рада використала надане їй право передбачене ст. 324 ч. 2 ЦК України і надала відповідачу службове житло у відповідності до ст. 118 ЖК України,  як саме заступнику прокурора прокуратури Н-Сіверського району для виконання своїх службових обов”язків відповідачем саме на території Н-Сіверського району Чернігівської області  і коли відповідач припинив працювати в прокуратурі Н-Сіверського району то позивач, як власник має повне право вимагати повернення службового житла відповідачем.

Крім того  на даний час  на квартирному обліку перебувають інші співробіники прокурату Н-Сіверського району  і які потребують забезпечення службовим житлом, як працівники Н-Сіверської прокуратури /а.с. 12 /.

Виходячи з вище викладеного позов в частині виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2  із службової 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 51,1 м.кв. з усіма особами, які з ними проживають у зазначеній квартирі, без надання іншого жилого приміщення та зобов”язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Новгород-Сіверській міській раді зазначену квартиру у належному технічному та санітарному стані.

Також з врахуванням всіх обставин справи та на підставі досліджених в судовому засіданні доказів також підлягає задоволенню в повному обсязі і необхідно зобов”язати органи реєстрації відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області зняти з реєстрації обліку громадян, які зареєстровані у службовій квартирі міської ради за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі і неповнолітніх дітей.

Судові витрати по справі необхідно вирішити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

        Керуючись ст.ст. 317, 319, 324 ЦК України, ст. ст. 118-124 ЖК України,ст.215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”  Суд –

В И Р І Ш И В:      

 

    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виселити із службової 3-кімнатної квартири АДРЕСА_3 загальною площею 51,1 м.кв. з усіма особами, які з ними проживають у зазначеній квартирі, без надання іншого жилого приміщення та зобов”язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Новгород-Сіверській міській раді зазначену квартиру у належному технічному та санітарному стані.

    Зобов”язати органи реєстрації відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області зняти з реєстрації обліку громадян, які зареєстровані у службовій квартирі міської ради за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі і неповнолітніх дітей.

    Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь  Новгород-Сіверській міської ради Чернігівської області    37 грн. в рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

    Стягнути з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь  держави 8,5 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення, заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.

            Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

         

           

      Головуючий:                                                     С.М. Бараненко        

         

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація