СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
13 вересня 2007 року | Справа № 2-11/3245-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача:Казанцева Зарема Тухтарамієвна, довіреність № 2 від 09.01.07
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 08.05.2007 по справі № 2-11/3245-2007А
за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, Джанкой, 96100)
до Приватного підприємства "Валерія-В" (вул. Толстого, 24-64, Джанкой ,96100)
Товариства з обмеженою відповідальністю "КАС - М" (вул. Симиренка, 2-19, Київ 134, 03134)
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Відповідно результатів планової виїзної документальної перевірки дотримання приватним підприємством „Валерія-В” вимог валютного та податкового законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2005 (акт перевірки № 782/23-1/33166243 від 07.02.2006), останнім порушено, на думку податкового органу, підпункт 7.2.3 пункту 7.2. та підпункт 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” – необгрунтовано завищено податковий кредит у деклараціях по податку на додану вартість по податковій накладній № 164 від 22.12.2004 на суму 19350 грн., у том числі податок на додану вартість –3225 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2007 у справі № 2-11/3245-2007А (суддя А.С. Цикуренко) відмовлено у задоволенні позову Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства „Валерія-В”, товариства з обмеженою відповідальністю „КАС-М” про визнання угоди недійсною.
При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Позивач оскаржує постанову суду у зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Так, апелянт зазначає, що у разі визнання у встановленому діючим законодавством порядку недійсними установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації, укладені ним угоди мають визнаватися недійсними незалежно від часу їх укладення.
Доводи апеляційної скарги мотивовані також іншими обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, не маючими значення для вирішення справи.
Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 13.09.2007 у зв’язку із відпусткою судді Градової О.Г. у складі колегії було замінено суддю Градову О.Г. на суддю Гоголя Ю.М.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до частини 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Стаття 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлює, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості. які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Таким чином, апеляційна інстанція погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Також, як правильно зазначено судом першої інстанції, для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
При даних обставинах, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Ким від 08.05.2007 у справі № 2-11/3245-2007 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді Ю.М. Гоголь
І.В. Черткова