Справа № 2-1053/10

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м        У к р а ї н и

19 липня 2010 року                      Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді                                                  Сірої Г.І.,

за участі секретаря                                          Сергієнко Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевці справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої додаткової пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо не проведення перерахунку призначеної йому додаткової пенсії, встановленої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 31 жовтня 2009 року.

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області зробити перерахунок та виплату недоплаченої йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 31 жовтня 2009 року.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1  мотивує тим, що він   є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3. 4, встановлюється у вигляді державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У жовтні 2009 року у нього виникло право на державну пенсію.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2 , щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається у розмірі 30  % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Але з жовтня 2009 року йому виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

У травні 2010 року він звернувся до управління ПФУ в Кролевецькому районі з питання неправильного нарахування йому додаткової пенсії та проведення перерахунку відповідно до Закону, але йому пояснили, що додаткова пенсія обчислена відповідно до законодавства.

Управління ПФУ в Кролевецькому районі в своїх діях керується положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким було внесено зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», зокрема до ст.51 зазначеного Закону, якою передбачено, що порядок нарахування та розміри додаткової пенсії визначаються постановою Кабінету Міністрів України. Також відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп, було визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в частині внесення змін у інші закони. Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають. Отже, на його думку додаткова пенсія йому повинна обраховуватись виходячи з положень ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» без урахувань змін, внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Неправомірним є застосування відповідачем при розрахунку його додаткової пенсії розміру мінімальної пенсії за віком, який визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки розмір додаткової пенсії встановлений в ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», а закон має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України і тому повинні застосовуватись норми Закону.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної пенсії дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи розміри прожиткових мінімумів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» йому з жовтня 2009 року по травень 2010 року не доплачено відповідачем додаткової пенсії на загальну суму 771,15 грн.

Нараховуючи та виплачуючи йому додаткову пенсію у розмірах, що не відповідають розмірам, гарантованим положеннями Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», відповідач порушує його права на соціальний захист, гарантовані Конституцією України, а відмовляючи у проведенні перерахунку додаткової пенсії, вчиняє щодо нього протиправні дії.

Вважає, що відповідач повинен провести перерахунок та виплату йому недоплаченої  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та привести її у відповідність з законодавством, а саме провести перерахунок та виплату зазначеної пенсії, починаючи з жовтня 2009 року.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надавши суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідач позову не визнав, свою позицію в письмових запереченнях обґрунтував тим, що: позивач з 31 жовтня 2009  року отримує пенсію до складу якої відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» входить додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії 2.

З 31.10.2009  року відповідно до ст.51 Закону позивачу, як особі віднесеної до 2 категорії, призначена та виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме:

- 31.10.2009 року – 498, 00 х 15% = 74,70 грн.

- 01.11.2009 року – 573, 00 х 15% = 85,95 грн.

- 01.01.2010 року – 695,00 х 15% = 104,25 грн.

-01.04.2010 року – 706,00 х 15% = 105,90 грн.

Такий розмір додаткової пенсії з 01.01.2008 року визначено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв’язку зі змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп, було визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в тому числі і в частині вказаних норм закону.

В той же час з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінетом Міністрів України прийняв постанову від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ця постанова набрала чинності з 22.05.08 року. В п.4 зазначеної постанови встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону № 796-XII виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим, що належить до категорії 2 – 15%;

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.03. ( далі Закон 1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки позивачу пенсія призначена за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», при розрахунку основного розміру пенсії позивача неможливо.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи ст.6 Конституції України, додаткова пенсія обчислювалася відповідно до вимог чинного законодавства, тому вони просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

По справі встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та належить до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначені обставини вбачаються з копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 8 ).

Відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Як вбачається з письмового заперечення, довідок відповідача (а.с.9, 10, 13) з 31.10.2009 року додаткова пенсія нараховується та виплачується позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії відповідно до ст.51 вищезазначеного Закону, але у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме:

- 31.10.2009 року – 498, 00 х 15% = 74,70 грн.

- 01.11.2009 року – 573, 00 х 15% = 85,95 грн.

- 01.01.2010 року – 695,00 х 15% = 104,25 грн.

-01.04.2010 року – 706,00 х 15% = 105,90 грн.

При цьому управління ПФУ в Кролевецькому районі в своїх діях керувалось положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким було внесено зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», зокрема до ст.51 зазначеного Закону, якою передбачено, що порядок нарахування та розміри додаткової пенсії визначаються постановою Кабінету Міністрів України. Саме виходячи з цього положення, додаткова пенсія з 31.10.2009 року нараховується позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп, було визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в частині внесення змін у інші закони. Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають.

 Отже, додаткова пенсія позивачу починаючи з 31.10.2009 року, повинна обраховуватись виходячи з положень ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» без урахувань змін внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної пенсії дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом. Згідно із Законом №231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, зазначена стаття доповнена частиною 3, яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним, зокрема до категорії 2. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З довідок, наданих відповідачем (а.с.9, 10)  вбачається, що виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 31.10.2009 року не проводились.

Зазначеним порядком нарахування порушено права позивача передбачені ст.ст. 50, 53 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому з урахуванням зазначеного позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню як щодо визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо непроведення з 31 жовтня 2009 року перерахунку призначеної позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та виплати її у розмірі, меншому, ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, так і щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області зробити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої для 2 категорії громадян – учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 31 жовтня 2009 року.

Крім цього суд, проаналізувавши посилання відповідача на те, що:

1. Розмір мінімальної пенсії встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ч.3 ст.28 застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом;

2. Обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України, в тому числі Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснювалось у 2008-2009 роках відповідно до постанов Кабінету Міністрів України  № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»;

прийшов до висновку, що вказані посилання є необґрунтованими, а тому не можуть бути прийнятими до уваги при винесенні постанови, оскільки вони повністю спростовуються нижчезазначеним.

Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч.9 ст.8 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини. Відповідно до ч.8 ст.9 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якими визначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Щодо розміру пенсії, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», то на період, за який пред’явлені позовні вимоги, ця постанова суперечить ст.ст. 51, 53 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і тому не може бути застосована за нормою ч.4 ст.8 ЦПК України, якою визначено, що у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

При цьому слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначається, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Тому, з урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 75, п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 53 ч.4 ст. 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.10, 11, 16, 60, 88, 209, 215, 218, 223 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо не проведення перерахунку призначеної ОСОБА_1 додаткової пенсії, встановленої ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 31 жовтня 2009 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області зробити перерахунок та виплату недоплаченої ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 31 жовтня 2009 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області на користь ОСОБА_1, оплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Кролевецьком райсуді у розмірі 37 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя